Через масовані атаки з боку РФ по енергетичній інфраструктурі в Україні виникли серйозні проблеми у житлово-комунальній сфері – чимало багатоповерхівок лишилися не лише без електропостачання, а і без опалення та води. Особливо складна ситуація в Києві.
Член Національної Спілки Архітекторів України, архітектор Валентин Погорілий розповів УНІАН, чи проектують зараз нові житлові комплекси з урахуванням викликів, які виникли під час війни, а також пояснив, що робити, щоб споруди були і з опаленням, і з освітленням, і з водою.
Для яких сценаріїв сьогодні фактично проєктуються нові житлові комплекси в Україні: для мирного часу чи вже з урахуванням воєнних ризиків, а саме: блекаутів, ударів по енергетиці, тривалих морозів без опалення? А столичні ЖК для яких умов будували раніше і зараз щось вже змінилося?
Щодо проєктування будинків, то воно регламентується Державними будівельними нормами. Після останніх "прильотів" планують додати норму про те, що житлові комплекси мають бути обладнані генераторами. Для однопід’їздного ЖК можна купити генератор за 20 тисяч доларів, який зможе заживити, зокрема, освітлення сходових клітин, насосні групи і навіть ліфти. А прилад, який здатен забезпечити електропостачанням увесь будинок на 200 квартир, коштуватиме 100-150 тисяч доларів.
До прикладу, ще до війни така норма діяла щодо автозаправок. Згідно з ДБН, заправку не можна ввести в експлуатацію, поки її резервне живлення не буде забезпечене генератором. Ось чому зараз АЗС працюють безперебійно.
Нові ЖК, які проєктуються, не враховують блекаути. Водночас з початку війни також не змінилися норми щодо утеплення будинків. Але після того як почалися бойові дії, запровадили норму, згідно з якою в нових житлових комплексах обов’язково мають бути укриття.
Під час війни стартувало зовсім небагато будівництв, а добудовують те, що почали зводити до початку бойових дій. А нова норма стосується лише тих ЖК, які почали будувати, коли вже тривала війна. Звичайно, раніше столичні житлові комплекси будувалися не для воєнних умов.
Чи стають мешканці сучасних ЖК "заручниками" своїх будинків під час блекаутів, відсутності опалення чи водопостачання? Які типи житлових комплексів у Києві найбільше страждають під час кризових ситуацій? Які грубі недоліки "вилізли назовні" так би мовити - враховуючи сьогодення? Що не врахували і тепер люди страждають?
Ні, я не вважаю, що люди стають "заручниками" своїх будинків. У сучасних ЖК власники квартир є співвласниками усього будинку, і проблеми, з якими мешканці зіштовхнулися зараз, стосуються більше не проєктування будинків, а їхньої експлуатації.
Деякі будинки обслуговують житлово-експлуатаційні компанії, і, якщо співвласники не задоволені роботою ЖЕКів, вони можуть розірвати з ними договір та найняти іншого управителя (або створити ОСББ).
Власникам потрібно зрозуміти, що увесь будинок – це їхнє майно, і їм самим слід забезпечувати його автономність. Зокрема, у нашому законодавстві вже понад 10 років закріплено норму щодо того, що мешканці житлового комплексу мають право організуватися та обладнати свій будинок котельнею і взагалі перейти на індивідуальне опалення. Якщо у будинку 200 квартир, і з кожної квартири зібрати по 1,5 тисячі доларів, то за 300 тисяч доларів можна купити модульну котельну.
На мою думку, при вартості квартири у 50-70 тисяч доларів, 1,5 тисячі доларів – це не надто багато. Я рахував, що у разі переходу на індивідуальне опалення, за тепло можна буде платити удвічі менше.
Так само власники можуть забезпечити себе електрикою – встановити самостійно генератор, і водою – викопати біля будинку свердловину, яка, у разі відключення централізованого водопостачання, зможе закрити хоча б мінімальні потреби споживачів. Наприклад, мешканцям хоча б буде чим змити унітаз.
Я не вважаю, що нові житлові комплекси, які були введені в експлуатацію, мають "грубі недоліки". У нових ЖК враховані сучасні норми енергозбереження, і теплопостачальні підприємства подають теплоносій з урахуванням цієї норми. Будинки, збудовані до 2010 року, зводилися ще по старих нормах, і тому в них може бути холодніше. Щоб споруда почала відповідати новим нормам, за її утеплення мають взятися співвласники.
Багато кого цікавить, як збудувати будинок, що не врахували, але водночас майже ніхто не говорить про те, як правильно експлуатувати споруду. А експлуатувати житловий об’єкт набагато складніше, аніж збудувати. Під експлуатацією мається на увазі, зокрема, забезпечення роботи ліфтів, інженерних комунікацій, резервних джерел живлення, електро- чи водопостачання.
Експлуатація – це пряма відповідальність співвласників житлового будинку. А завдання архітекторів – зробити так, щоб будинок був міцний та теплий, щоб інженерні комунікації були правильно підведені та відповідно до стандартів обладнано тепловий пункт.
А зараз ті основні проблеми, які з’явилися – це саме проблеми з експлуатацією будинків, а не з їхнім будівництвом.
Чи закладають архітектори автономність житлових комплексів - резервне електроживлення, альтернативні джерела тепла, запас води? Як сучасні проєкти враховують ситуацію "нема світла і нема опалення": чи можуть будинки фізично утримувати тепло в умовах тривалих морозів без подачі тепла?
Все залежить від замовника – якщо він дає таке завдання на проєктування, тоді його виконують проєктувальники, архітектори. Але автономність будинку не є вимогою, прописаною у ДБН.
Але в нинішніх умовах, на мою думку, введуть нову норму, згідно з якою має бути забезпечена автономність роботи самих критичних вузлів будинку - насосів для опалення чи водопостачання.
Якщо включити у вартість будинку генератор, який повністю забезпечить споруду електрикою, це не подвоїть вартість квартири. Так, ціна на квартиру може зрости на 3-5%, але людина забезпечить свій спокій, бо знатиме, що у разі відключення у неї буде електропостачання. На повне електрозабезпечення дев’ятиповерхового будинку потрібен генератор на приблизно 200 кіловат.
Будинок зберігає тепло, а не виробляє його, тому, яка б не була тепла будівля, під дією низьких температур вона охолоджується.
Сучасні ЖК, які опалюються, під час морозів не відразу замерзають у разі припинення подачі теплоносія, оскільки всередині них накопичується теплова енергія. Процес охолодження будинку відбувається поступово: якщо на вулиці -15 градусів, то температура повітря у житлі щоденно падатиме на 1-3 градуси упродовж доби.
Якщо під час тривалих морозів -15…-20 градусів у будинок, який би він не був утеплений, не подається тепло, він повністю промерзне. У тому разі, якщо на вулиці буде -1, то будинку потрібно місяць чи навіть півтора, щоб замерзнути. Чим сильніший мороз – тим швидше споруда може замерзнути.
Коли у житлах температура знижується до -1, то тоді вода у трубах замерзає, і труби можуть потріскатися.
Стіни, вікна, утеплення в нових ЖК відрізняються від довоєнних стандартів? Чим саме?
Звичайно відрізняються. З кожним роком стандарти щодо утеплення будинків стають все жорсткішими – будинки роблять теплішими, з більшим рівнем енергозбереження. Старі будинки – побудовані до 90-х років, можуть споживати у 2-3 рази більше теплової енергії, аніж сучасні.
Згідно з будівельними нормами, які діють зараз, товщина утеплювача має бути мінімум 20 сантиметрів. Є новий утеплювач – PIR – 10 сантиметрів якого заміняє 60-70 сантиметрів цегляної кладки.
Щодо вікон, то і до війни, і зараз у новобудовах ставлять двокамерні металопластикові вікна. А однокамерні в основному встановлюють у виробничих будівлях, неопалювальних приміщеннях. Двокамерні вікна краще забезпечують шумоізоляцію, що особливо важливо у містах, де є шум з вулиці.
Яким ви бачите ідеальний будинок для життя в Україні найближчих 10–20 років: що з нинішніх кризових рішень має стати постійною нормою в житловому будівництві? На яке житло варто орієнтуватися тим, хто планує змінити чи купити його?
Ідеальний будинок на найближчі 10-20 років, - це той, який, по-перше, має свою котельню. Також для будинку можна зробити резервну свердловину. Якщо пробурити середній горизонт – це приблизно 150-200 метрів, то свердловина зможе повністю забезпечити потреби мешканців будинку у воді. Але хоча б має бути менш глибока свердловина, яка зможе забезпечити мешканців питною водою. І, звичайно, у будинку має бути генератор. На мою думку, повинна бути забезпечена повна автономність будинку.
Закінчив Полтавський Національний Технічний Університет ім. Юрія Кондратюка та отримав диплом спеціаліста. У 2008 році заснував власну архітектурну майстерню орієнтовану на розробку промислових та виробничих об’єктів, а також об’єктів цивільного призначення. У своїй роботі поєднує функціональність, мінімалізм, раціональність та ефективність.
Серед реалізованих об’єктів: виробничого призначення – зерносховища, елеватори, автозаправні станції, складські комплекси, підприємства з виробництва бетону, а також цивільного призначення – торгівельні центри, магазини, кафе, стоматологічні клініки, споруди цивільного захисту.
