Ініціатива Дія City викликала чимало дискусій в IT-галузі. Нерозуміння суті проекту породило домисли і чутки, які не мають нічого спільного із запропонованими змінами. Щоб розвіяти побоювання індустрії, детальніше зупинюся на базових принципах проєкту.
Про взаємовідносини держави та IT-індустрії
Дія City - це комфортний правовий режим для всіх учасників українського IT-ринку. Відповідно, резидентом може стати компанія з будь-якого регіону України.
Відносини між державою і майбутніми резидентами Дія City будуть будуватися на довірі. Це підтверджує декларативний принцип входження в Дія City. Для отримання статусу резидента досить базової інформації про компанію та запевнення про відповідність критеріям резидентства. Через кілька місяців на підтвердження цих фактів компанії необхідно надати аудит від третьої особи (аудиторської фірми) на відповідність зазначеним даним.
Усі повноваження Мінціфри у цьому процесі зводяться лише до перевірки потенційного резидента на відповідність чітко прописаним критеріям. Це дозволить унеможливити зловживання преференціями участі в Дія City фіктивними фірмами, компаніями із санкційних списків і підприємствами з сумнівною репутацією. При цьому, від резидентів не вимагатиметься будь-яка додаткова інформація, як то рівень доходів, чи подробиці контрактів і взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання.
Проєкт Дія City також чітко прописує, за яких умов компанія може втратити статус резидента:
- добровільне позбавлення статусу за заявою самого резидента Дiя City;
- невідповідність вимогам для отримання статусу резидента;
- порушення вимог щодо дозволених видів діяльності;
- порушення зобов'язань, передбачених законодавством про Дiя City;
- надання завідомо недостовірної інформації з метою отримання статусу резидента Дiя City.
Усі критерії прописані максимально деталізовано, щоб уникнути корупційних ризиків та зловживань з боку будь-якої із сторін. Таким чином ми створюємо баланс інтересів бізнесу, суспільства і держави, надаючи учасникам ринку максимальну свободу дій.
Важливий елемент Дія City - захист бізнесу від необґрунтованого тиску силових структур
Дія City передбачає, що його резиденти сформують співтовариство, власну екосистему, спрямовану на розвиток STEM-освіти і просування української IT-індустрії у світі. Статут, положення, вибори глави, контроль бюджету, та інші найважливіші функції будуть здійснюватися безпосередньо резидентами Дія City.
Компанії-учасники самі вирішуватимуть питання щодо коштів, які виділяються на розвиток освіти, і самого проєкту, що позитивно вплине на імідж України за кордоном. При цьому зловживання або корупційні дії з боку чиновників неможливі, оскільки вони не будуть керувати організацією.
Ще один важливий елемент Дія City - захист бізнесу від необґрунтованого тиску силових структур. Правовий режим передбачає підвищення санкційності на проведення процесуальних дій у відношенні резидентів проєкту. Тобто, для будь-якого позапланового заходу силовиків щодо учасників проєкту Дія City буде необхідне попереднє узгодження дій з відповідним центральним органом виконавчої влади.
Законопроект №4303, яким запроваджуються базові принципи Дія City, розробляється у тісному співробітництві з IT-компаніями. У документ уже внесено чимало пропозицій, що надійшли від ком'юніті. Окрім того, законопроект №4303 написаний з урахуванням норм чинного законодавства, а отже, він може бути легко імплементований в нашу правову реальність.
Проєкт Дія City передбачає спрощення оподаткування IT-індустрії.
Наразі в парламенті зареєстровані і альтернативні законопроекти. Але в основному вони захищають позиції декількох великих компаній і асоціацій. У них відображені прагнення зберегти статус-кво, не піклуючись про захист прав найманих працівників, інтересах малих і середніх компаній і вигоді для економіки країни в цілому. Крім цього, деякі положення альтернативних законопроектів безпосередньо суперечать Конституції України і не можуть бути реалізовані.
Про податки і нову форму відносин між компанією та працівниками
Проєкт Дія City передбачає спрощення оподаткування IT-індустрії. Розглядається наступна модель: залишається податок на доходи фізосіб, який буде складати 5%, ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати і військовий збір - 1,5%. Для учасників Дія City буде скасовано податок на прибуток, його замінить податок на виведений капітал у розмірі 9%. З коштів, вкладених в розвиток, розширення і модернізацію виробництва, платити його не потрібно.
Також в проєкті передбачені внески в рамках об'єднання резидентів. Це не податки, а інвестиції, які повернуться учасникам у вигляді підготовлених кадрів і підвищення рівня технічної освіти в країні. Організація резидентів сама виділяє і розподіляє дані внески, держава не має до них доступу або можливості контролю. Нарахування внесків передбачено не з обороту компанії, а з зарплат співробітників - близько 1% від суми зарплатного фонду компанії. Втім, кінцева формула ще обговорюється і буде прийнята після фінального узгодження з представниками ком'юніті.
Крім того, Дія City вводить GIG-контракти, які дозволяють захистити права працівників та створити додаткові вигоди для компанії-резидента.
На жаль, наш Трудовий кодекс недостатньо гнучкий і істотно відстає від реалій, особливо у такій динамічній галузі, як IT. Внесення до нього правок може розтягнутися на роки, а модернізація відносин в цій сфері потрібна уже зараз. Частково це питання вирішує запропонована в Дія City GIG-модель. Якщо коротко, то дана система додає до гнучкості фрілансу базовий соціальний захист: відпустку, лікарняні, регламентовану тривалість робочого дня, декретну відпустку та інший соціальний захист. Переваги для роботодавців - вигідні умови оподаткування та підвищення привабливості компанії на світовому ринку.
Підкреслюю, що при цьому проєкт не забороняє наймати людей за трудовим контрактом і залучати до співпраці ФОП.
Про підтримку стартапів
Правовий режим Дія City також орієнтований на всебічну підтримку та розвиток стартапів. Він створює можливості для залучення іноземних венчурних інвестицій і поширення конвертованих позик. Зарубіжні фонди отримають інструменти для хеджування ризиків, а вітчизняні - податкову знижку.
Інвесторам і носіям ідей буде набагато легше знаходити один одного в рамках єдиної платформи.
Крім того, буде посилено захист інтелектуальної власності та усуненні колізії між нормами Закону «Про авторське і суміжні права» та Цивільним кодексом.
Ну і на довершення - інвесторам і носіям ідей буде набагато легше знаходити один одного в рамках єдиної платформи.
У багатьох стартапах закладений великий потенціал до розвитку і успіху на глобальному світовому ринку. Такі всесвітньо відомі компанії як Uber, Facebook, SnapChat та інші починали дуже скромно, але зуміли досягти неймовірних успіхів завдяки вчасно отриманій допомозі. Зараз у світі існує величезний попит на глобальні рішення і наше завдання полягає в тому, щоб стимулювати і розвивати перспективні починання у нас в країні. Сьогодні багато компаній прагнуть переїхати за кордон, оскільки вони орієнтовані на американський або світовий ринок. Звісно, найближчим часом в Україні не розвинеться подібний за масштабами внутрішній попит на їхні послуги. Але якщо створити комфортні умови для розвитку стартапів, то вони зможуть генерувати потужні продукти, не покидаючи країну. Це буде сприяти розвитку нашої економіки і просуванню бренду «Україна» в технологічному світі.
Про освіту
Всі, хто так чи інакше пов'язаний з українською IT-галуззю, знають, що сучасна українська освіта в даній сфері у повному обсязі задовольняє потреби ринку. Більш того, часто випускники отримують застарілі або віддалені від практики знання, тому роботодавцям доводиться їх перевчати. Це призводить до неефективного використання ресурсів як компаній, так і студента, який витрачає кілька років на навчання, та держави, якщо навчання проводилось за кошти бюджету. Зараз деякі IT-компанії намагаються вирішити цю проблему самостійно, укладаючи договори з вищими навчальними закладами, створюючи спільні освітні платформи і готуючи собі спеціалістів. Безумовно, ці ініціативи вирішують ряд питань і створюють базу для подальшого розвитку. Основним недоліком такого підходу є його несистемність - студент не отримує фундаментальних знань, а випускається з вишу «заточеним» під виконання конкретного завдання. Це не знімає питання про його перенавчання, якщо перед ним поставлять інше завдання, або він захоче змінити місце роботи. Крім того, кількість підготовлених таким чином студентів недостатня і не задовольняє потреби ринку. Держава зобов'язана брати активну участь у вирішенні цього питання і адаптувати освіту до сучасних потреб.
Приватно-державне партнерство в рамках проєкту Дія City уможливлює реформування IT-освіти, її покращення на системному рівні. Резиденти Дія City, у співпраці з адміністрацією ВНЗ, зможуть організувати сучасний навчальний процес - пропонуючи своїх викладачів-практиків, навчальні плани і необхідні для бізнесу дисципліни. ВНЗ, в свою чергу, можуть надати інфраструктуру, площі, викладачів деяких дисциплін і все, що необхідно для повноцінної освіти. В даний момент багато наших навчальних закладів не можуть реалізувати свій потенціал. У тому ж КПІ ім. Сікорського, наприклад, можна вже сьогодні розширити навчальну базу, побудувавши нові корпуси, і найближчим часом збільшити випуск фахівців затребуваних спеціальностей. Подібні проєкти можна реалізовувати не тільки в Києві, а й у Львові, Одесі, Харкові та інших містах України.
В рамках проєкту можливо буде ініціювати спільне фінансування освітніх програм з боку держави і приватних компаній
У сьогоднішніх реаліях втілити в життя подібні ініціативи неможливо. Необхідних ресурсів немає жодна компанія або асоціація. Дія City дозволить їх акумулювати і направити на підготовку необхідних фахівців. З іншого боку якісному розвитку освіти на даний момент перешкоджає застаріле законодавство. З прийняттям законів про Дія City основна частина цих питань буде вирішена.
Крім того, в рамках проєкту можливо буде ініціювати спільне фінансування освітніх програм з боку держави і приватних компаній. Наприклад, різні грантові програми, спрямовані на підготовку фахівців в кращих університетах України або інших країн. З'явиться можливість налагодити співпрацю з провідними освітніми установами, такими як МТІ, Берклі, Стенфорд та ін.
Підсумовуючи, хочу зазначити, що створення прозорих і зрозумілих правил гри, залучення іноземних компаній та інвестицій в Україну дадуть можливість побудувати успішну цифрову державу. Для досягнення цієї мети нам важлива консолідація зусиль усіх учасників індустрії. Ми, як і раніше, залишаємося відкриті до діалогу і конструктивних пропозицій. Я впевнений, що разом нам вдасться знайти спільний знаменник і спільними зусиллями побудувати найбільший в Європі IT-хаб, який дасть потужний поштовх до розвитку української економіки.
Олександр Борняков - заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT
