Експерт із зовнішньополітичних питань найбільшої фракції у німецькому Бундестазі (фракції Соціал-демократичної партії (СДПН)) Нільc Шмід запропонував залучити Україну до розв’язання проблеми біженців на кордоні Польщі та Білорусі. Мовляв, з Україною можна було б домовитися про прийом біженців на той час, поки триває розгляд їхньої заявки про надання притулку в ЄС. Причому, він зазначив, що "не кожен біженець автоматично потрапить у Євросоюз". Водночас Шмід розкритикував поводження Польщі з мігрантами, які намагаються нелегально потрапити до країни з території Білорусі. За словами німецького політика, Польща повинна надавати нужденним базовий гуманітарний захист та право на розгляд заявки на притулок.

Ці заяви викликали неабиякий резонанс і в Польщі, і в Україні. І це не дивно.

Найперше, варто звернути увагу на те, що це за біженці. Адже це не ті люди, які добирались до омріяних земель плотами з Африки чи підпільними кораблями з Куби. Це люди, які у своїх країнах придбали недешеві квитки на літак, спокійно зайшли в аеропорт і полетіли. Окремо варто зазначити, що летіли вони з контрольованого Росією Дамаску. І серед них не багато жінок та дітей. Зазвичай це чоловіки спортивної, бойової зовнішності. Тобто мова не може йти про біженців. Це – незаконні мігранти.

Відео дня

Те, що зараз відбувається, - бойова операція проти Польщі, частина гібридної війни, направлена на розвал Європейського союзу та НАТО. Війна, яку Захід не хотів бачити у нас, сьогодні вже прийшла до них

Їх частина – справжні бойовики. Якщо це дійсно курди, то курди – бойова нація, заражена комуністичною ідеологією. Вони заражені "червоним", марксистським вченням, і дуже щільно зав’язані на РФ. Уявімо, що добре вишколені, заражені лівацькою ідеологією і залежні від Росії бойовики опиняться на нашій території? Чи хочемо ми бачити тут людей, яких сюди спрямувала Росія і добре їх підготувала? Дуже не хотілося б, щоб вони опинились на нашій території. Бо що це для нас означає? Відкриття ще одного фронту на заході України.

Те, що зараз відбувається, - бойова операція проти Польщі, частина гібридної війни, направлена на розвал Європейського союзу та НАТО. Війна, яку Захід не хотів бачити у нас, сьогодні вже прийшла до них. Це пряма атака – наступ на кордон, який відбувається з території Білорусі. Кремль не відкрито, за допомогою російських військових, а чужими руками, проводить пряму атаку, наступ на європейський кордон при повному сприянні білоруських прикордонників і військових. Втім, там, з високою ймовірністю, є й російський спецназ, який допомагає провокаціями.

Не думаю, що основна мета цієї операції направлена на нас. Але, на жаль, незаконних мігрантів дійсно можуть спрямувати й до України. І вони будуть тут бунтувати й створювати проблеми.

Річ у тім, що, якщо прорив до Польщі провалиться, а на вулиці почнуться морози (буквально за тиждень), мігрантів треба буде кудись діти. Що зробити найпростіше? Скинути їх на українців. Адже у нас з Білоруссю немає кордону. І нам важко буде чинити перешкоди, щоб їх не пустити. Ба більше, дорогу їм покаже білоруський спецназ і там, де наші сили зустрінуть одну групу мігрантів, інших проведуть лісами й болотами. А далі вже нам з ними щось потрібно робити.

Проблема німецької "пропозиції" в тому, що в Україні з Білоруссю діє Угода про реадмісію. Тобто мігрантів, які нелегально потраплять до нас з Білорусі, Білорусь має забрати назад (принаймні, поки ця Угода діє, а не розірвана Лукашенком в односторонньому порядку). Але, якщо ми пристанемо на "пропозицію" Німеччини, то вийде, що ми самі прийняли мігрантів до себе, і ніякої реадмісії бути не може. Звісно, нам можуть розповідати, що взяти до себе мігрантів ми маємо тимчасово. Але якщо Європа збреше (а вона збреше), то згодом, може, вони заберуть хіба жінок та дітей. А більша частина мігрантів залишаться у нас і це буде лише наш клопіт.

Якщо Європа збреше (а вона збреше), то згодом, може, вони заберуть хіба жінок та дітей. А більша частина мігрантів залишаться у нас і це буде лише наш клопіт

За деякими підрахунками, до кінця тижня так званих біженців в Білорусі буде вже 10 тисяч. Куди ми їх подінемо? Як будемо (у разі згоди на німецьку "пропозицію") відправляти їх своїм коштом до Дамаска, який контролює Росія? Це проблема і це реальна армія в нашому тилу.

Тому владі не варто вірити обіцянкам Європи (зокрема Німеччини) і приставати на сумнівні "пропозиції".

Тарас Чорновіл, політичний аналітик, експерт з питань міжнародної політики, колишній народний депутат України