Не встигли оголосити лауреатів Нобелівської премії миру 2022, як у мережі відчинився справжній портал до пекла: юзери дивуються, як можна в один ряд поставити представників України, Росії, яка розв'язала повномасштабну криваву війну, та Білорусі, яка засунула язика в особі Лукашенка в досить інтимне місце й надає РФ свої території для ударів по наших містах?
Що ж, спробуймо розібратися: Нобелівка для росіян та білорусів - це відвертий зашквар чи все ж приводів для розганяння "зради" немає?
Вдень 7 жовтня Україна уперше в своїй історії отримала Нобелівську премію миру! Оцінили досягнення української правозахисної організації "Центр Громадянських свобод", яка називає своєю місією становлення прав людини, демократії та солідарності в Україні та регіоні ОБСЄ для утвердження людської гідності. До слова, "ЦГС" - засновник ініціатив ЄвромайданSOS, Let My People Go, #SaveOlegSentsov.
Здавалось би, ось привід пишатися нашими співвітчизниками, радіти такій переможній новині. Та це стало для багатьох українців лише ложкою меду у бочці дьогтю. А все тому, що разом з представниками нашої країни лауреатами Нобелівки стали й росіяни та білорус. Перші - неурядова організація "Меморіал", створена для дослідження політичних репресій у СРСР (визнана у РФ "іноагентом" й нещодавно ліквідована, та вона все ж продовжила свою діяльність); другий - білоруський політичний в'язень Алесь Беляцький, керівник правозахисного центру "Вясна". Багатьох громадян України обурило таке "сусідство", вони вважають, що рішення Нобелівського комітету - чергова спроба примирення трьох народів - українського, російського та білоруського. Чому такий висновок, запитаєте ви. А тому, що за волею засновника премії Альфреда Нобеля її мають присуджувати тому, хто "зробить найбільший, або найкращий внесок у дружні стосунки між націями".
Зрозуміло, що строчити гнівні коментарі у соцмережах, займатися зрадофілією - друге "я" деяких українців. Тож вони, щойно отримавши найменший привід для цього, взялися критикувати цьогорічну Нобелівську премію миру
Наше суспільство, змучене російським терором ось вже протягом повномасштабних семи місяців, знатно тригернуло на цю тему. Вони порівнюють премію зі "Слов'янським базаром", пропонують наступного року оголосити номінантами Північну та Південну Кореї та вважають, що організатори Нобелівки приміряли на себе роль кота Леопольда зі знайомого кожному з пострадянського простору мультфільму з його фразою "Ребята, давайте жить дружно!". Дехто, особливо засмучений такий вибором, пропонує "Центру Громадянських свобод" просто відмовитися від премії, адже не годиться бути поруч з росіянами та білорусами в цій номінації.
Зрозуміло, що строчити гнівні коментарі у соцмережах, займатися зрадофілією - друге "я" деяких українців. Тож вони, щойно отримавши найменший привід для цього, взялися критикувати цьогорічну Нобелівську премію миру. Нікого вже не цікавить думка українських лауреатів, зокрема заява голови "Центру Громадянських свобод" Олександри Матвійчук. "Я рада, що очолюваний мною Центр отримав сьогодні Нобелівську премію разом із нашими друзями та партнерами із "Меморіалу" та "Вясни", – зазначила вона. Ба більше, мало хто пішов гуглити, чим саме займаються представники Білорусі та Росії, в яких умовах їм доводиться працювати, як вони протистоять білоруському та російському диктаторським режимам.
Алесь Біляцький — керівник білоруського правозахисного центру "Вясна" й політв’язень режиму "бацьки" (досі перебуває за гратами без суду). З 1997-го року ця організація моніторить репресії та інші порушення прав людини в Білорусі. Опозиціонер брав активну участь у протестах 2020-го року у Білорусі. Його арешт у 2021-му повʼязують з тим, що "Вясна" допомагала учасникам мітингів проти Лукашенка, та збором інформації про політвʼязнів.
Російське правозахисне товариство "Меморіал" фіксує випадки порушення прав людини у Росії, проводить освітні програми та юридичні консультації для біженців та політв'язнів. Свого часу представники "Меморіалу" виявили великі поховання жертв сталінських репресій. Загалом організація займається відновленням пам'яті про мільйони невинних людей, страчених, ув'язнених або переслідуваних у часи СРСР.
Дивно, що нашому суспільству потрібно пояснювати цілком очевидні речі: Нобелівську премію миру дають НЕ державам, а людям й організаціям
"Меморіал" був оголошений у РФ, які і всі неугодні, "іноагентом", а в 2021-му його ліквідували рішенням російського суду, та справа його представників триває, щоправда, без юросіб. Організацію звинувачували у дискредитації органів держвлади та створенні "брехливого образу СРСР як терористичної держави". Що ж, про любов Путіна до онанізму на "стару-добру" радянщину знають всі, тому такі звинувачення не дивують.
Й наостанок - дивно, що нашому суспільству потрібно пояснювати цілком очевидні речі: Нобелівську премію миру дають НЕ державам, а людям й організаціям. Й тут аж ніяк не про "братські народи", "примирення", "спроби посадити за один стіл", "зіграти в кота Леопольда", а про боротьбу з могутнім злом (читайте - Росією). Так, "Меморіал" не зупинив війну проти України, та це не нівелює його внесок у боротьбу з імперіалізмом. А повномасштабне вторгнення до нашої країни - один з його проявів.
Ольга Робейко
