Рятуючись від кровопролитної війни, розв'язаної Росією в Україні, деякі наші громадяни розглядають знайому багатьом Туреччину як тимчасовий притулок.
Щодня в групах соціальних мереж надходять десятки запитань від українців, в основному, звичайно, жінок: чи варто їхати до Туреччини, чи легко там знайти житло й роботу, як влаштувати до школи дітей, на які пільги можна розраховувати?
Кореспондент УНІАН, який опинився волею долі в найбільшому турецькому місті Стамбулі, вирішив відповісти на ці питання і допомогти громадянам прийняти правильні рішення.
Українці в Туреччині повинні розраховувати тільки на свої сили
Після закриття всіх українських аеропортів дістатися до Туреччини можна через сусідні європейські країни. Є автобусні рейси зі Львова, Чернівців, Одеси, Києва та інших великих українських міст у Стамбул або Анталію вартістю близько 150 доларів. Як варіант, можна виїхати в Польщу, Словаччину, Молдову або Румунію і потім долетіти до одного з турецьких міст.
Варто почати з того, що на відміну від європейських країн Туреччина не має жодної програми прийому українських біженців. Українські жінки, діти і люди похилого віку, які приїхали в будь-який турецький регіон, повинні розраховувати тільки на свої сили. Або на допомогу родичів, які там живуть.
"Русо туристо" звично штурмують магазини
На жаль, на вулицях Стамбула у ці дні частенько можна почути характерний російський акцент. "Русо туристо" звично штурмують магазини одягу європейських брендів і запекло сперечаються щодо знижок.
Для багатьох жителів Туреччини, що українці, що росіяни - просто туристи, на яких можна заробляти в цей складний час. Почути слова підтримки й співчуття, відповівши, що "ми з України", можна, швидше за все, від тих, хто має в нашій країні родичів, які розуміють криваву реальність цієї війни.
Двадцятирічна студентка курсу теології зі Стамбула розповіла нам, що молоді люди в основному відчувають жах всієї ситуації та моляться, підтримуючи Україну. Для частини малоосвічених турецьких громадян російська війна проти нашої країни далека історія. Їм би розібратися із внутрішніми проблемами.
Турецька економіка серйозно ослабла
Потрібно розуміти, що турецька економіка за останні два роки пандемії коронавірусу серйозно ослабла. У січні річна інфляція в Туреччині досягла двадцятирічного максимуму: споживчі ціни зросли на 48,7 відсотка. Рівно рік тому за один долар США можна було отримати 7,6 турецької ліри, а зараз курс вже 14,6 ліри. Економіка переживає серйозну кризу, і багато турків сидять без роботи.
Звідси максимально лояльна політика президента Туреччини Реджепа Ердогана у ставленні до закордонних і, зокрема, до російських туристів. Усе це призвело до того, що великий потік іноземних громадян серйозно підняв вартість оренди житла.
Згідно з туристичним додатком Airbnb, середня ціна місяця оренди житла в Стамбулі - понад дві тисячі доларів, трохи вище середня ціна в курортній Анталії - 2,4 тисячі доларів. Як не дивно, але істотно нижче ціни в столиці – Анкарі, де хорошу квартиру ближче до центру можна зняти за 800 доларів.
Ціни на оренду простенької квартири в Стамбулі далеко від центральних частин можна знайти за 400 доларів. Але варто наблизитися до популярних районів Стамбула, ціна відразу підніметься до тисячі доларів.
Вкрай важко зняти житло на короткий термін
Перебуваючи в Стамбулі, для української сім'ї виявилося вкрай важко винайняти житло на короткий термін: на місяць-другий, адже стандартні контракти укладаються від одного року. Господарі просять оплату відразу за весь короткий термін перебування, а також додають комісію в розмірі місячної вартості квартири.
Звичайно, є бюджетні варіанти проживання в гуртожитку або оренди окремих кімнат, тут ціни будуть нижче. Але тоді комфорт і безпека, які потрібні вразливим жінкам і дітям, стають під великим питанням.
Для того, щоб в Туреччині офіційно влаштуватися на роботу, потрібно отримати посвідку на проживання та підтвердити диплом про вищу освіту. Ті, хто приїхав до Туреччини з метою перечекати війну, дуже неохоче зв'язуються з таким варіантом і просто шукають підробіток в інтернеті.
Також треба розуміти, що знайти тимчасову напівлегальну роботу в найбільшому мегаполісі країни – Стамбулі без базового знання англійської мови практично неможливо.
В оголошеннях українкам часто пропонують роботу нянею або доглядальницею з оплатою еквівалентною трохи більше ніж вісім тисяч гривень. Також можна заробити, надаючи послуги своїм же співвітчизникам, наприклад, є великий запит на послуги перукарів або майстрів манікюру.
Звичайно, почастішали і пропозиції іншого характеру. Гарячі східні чоловіки, котрі нишпорять у пошуках наївних українських жінок, обіцяють вирішити "всі проблеми", але закінчуються такі історії традиційно плачевно.
Якщо говорити про вартість їжі, то її можна порівняти з цінами в Україні. Все залежить від того, що та де купуєш. Благо в Туреччині дешеві й смачні овочі та фрукти. Один похід за закупівлею до супермаркету на кілька днів обійдеться в 600-800 гривень.
Проїзд у Туреччині теж не дешевий. На відміну від багатьох країн Євросоюзу, які зробили проїзд для українців безкоштовним, у Стамбулі, наприклад, за один проїзд у громадському транспорті потрібно платити 18 гривень.
До Туреччини має сенс тимчасово переїхати тільки в кількох випадках
До Туреччини має сенс тимчасово переїхати тільки в кількох випадках. По-перше, у вас вже там є робота. Наприклад, деякі київські компанії тимчасово передислокуються разом зі співробітниками, і готові допомагати їм із житлом на новому місці й платити зарплату.
По-друге, якщо є родичі в Туреччині, які забезпечать безпечним житлом і харчуванням.
По-третє, якщо у вас є міцний матеріальний запас у вигляді заощаджень, які дозволять жити і не працювати. Але таких, на жаль, меншість.
У всіх інших випадках на українських біженців у Туреччині чекають важкі часи. Через кілька тижнів поневірянь, багато хто починає шукати шляхи повернення додому, та ще й просять допомогти з квитками на зворотну дорогу.
Тепла турецька весна не може не приваблювати українців, які навіть у середині квітня ходять у зимових куртках, а головне, живуть у страху потрапити під обстріл російських варварів. Але варто тричі подумати, перш ніж приїжджати, особливо з дітьми, в сусідню Туреччину в надії на чиюсь допомогу. Її може й не бути.
Ганна Бредіхіна
