Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт № 8011. Він дає можливість на державному рівні закріпити право на забір і подальше використання статевих клітин українськими військовими, якщо ті через поранення, травму або контузію втратили репродуктивну функцію.
У разі прийняття закону він стосуватиметься не тільки військовослужбовців, а й національних гвардійців, працівників СБУ та поліцейських, що виконують службові завдання в районах воєнних дій. Зокрема, їм буде надано право на безкоштовний забір, консервацію та зберігання репродуктивних клітин.
"Звичайно, така законодавча ініціатива є вкрай важливою задля збереження нації та її генофонду в нинішніх умовах збройної агресії російської федерації проти нашої держави, - зазначає Ольга Данченко, адвокатка. – Однак вона отримала ряд зауважень від Комітетів Верховної Ради. Зокрема, щодо термінології (вводиться нове поняття – посттравматичне материнство/батьківство); необхідності охоплення можливості забору не лише репродуктивних клітин, а і тканин; фінансування вищезазначених заходів, а також вибору закладів охорони здоров’я для забору біологічного матеріалу".
Найголовніше те, що Законопроєкт не передбачає запровадження державних заходів для забезпечення материнства/батьківства у разі смерті українських захисників. Наразі законодавча неврегульованість даного питання гостро постала для української правової системи та нотаріату. Тому існує необхідність у розробці порядку постмортального використання біологічних матеріалів загиблих воїнів. Це можна зробити на рівні підзаконних нормативно-правових актів.
"Важливо регламентувати коло осіб та встановити строк, упродовж якого дозволяється розпорядження гаметами та ембріонами померлих пацієнтів; розробити типові форми заяв пацієнта/пацієнтів, що підлягатимуть обов`язковому нотаріальному засвідченню перед процедурою консервації біологічного матеріалу. А також передбачатимуть умови його використання на випадок смерті", - каже адвокатка.
Крім того, необхідно затвердити механізм скасування заяв на розпорядження біоматеріалом, з тим, щоб клініки репродуктивної медицини мали можливість у рамках правого поля надавати медичну допомогу близьким родичам померлих військовослужбовців, чий біологічний матеріал у них зберігається.
Своєю чергою, Галина Стрелко, головна лікарка клініки репродуктивної медицини "IVMED", докторка медичних наук підкреслила: "Сьогодні збереженням репродуктивних клітин військових на безоплатній основі займаються приватні клініки. І наш медичний центр у тому числі. Це наша особиста ініціатива. Як цю послугу буде оплачувати держава – велике питання. Крім того, у Законопроєкті не прописана організаційна складова: яким чином держава буде організовувати масову здачу сперми військослужбовців? Хто має їхати у військову частину, давати дозвіл на цю процедуру, де має зберігатися біологічний матеріал тощо? Які гарантії буде давати держава, якщо вона ініціює цей процес? Для вирішення цих питань потрібно створювати координаційний центр Міноборони чи МОЗ".
Галина Стрелко повідомила, що є і технічні проблеми. Наприклад, з початку війни в Україні був період, коли не було достатньої кількості азоту для зберігання біологічного матеріалу. Які гарантії може надавати держава для його збереження?
Загалом, наразі Законопроєкт не передбачає запровадження державних заходів щодо забезпечення посмертного батьківства чи материнства. Порядок використання біологічних матеріалів у разі смерті військового має визначити уряд з урахуванням вимог законодавства про захист персональної інформації.
Кошти на забір і зберігання статевих клітин планують брати не з державного бюджету, а через перерозподіл грошей для медичного обслуговування населення. Їх зекономили через масовий виїзд людей за кордон.
