Світлана Дем'яненко

Ранок 24 лютого 2022 року - які перші думки були у банкіра Світлани Демʼяненко?

Перше – це, звісно, шок, який тривав декілька секунд. Перші думки про родину – що робити, як убезпечити та захистити рідних і близьких. Потім про колектив нашого банку – їх безпека. Потрібен був якийсь час, аби проаналізувати ситуацію та розробити алгоритм першочергових дій. Ми звʼязувалися з нашими працівниками, уточнювали місцезнаходження, інструктували щодо особистої безпеки, в разі потреби – проробляли алгоритми евакуації тих, хто цього потребував. Досить багато працівників банку проживали в зонах безпосереднього ризику – Буча, Ірпінь, окупована Херсонщина, Миколаївщина. Тому ми робили все, що могли – фінансова допомога, транспорт, пальне, планування маршрутів, безпосередня участь в евакуації. Знаю про страшні ситуації при виїзді наших людей з Херсону. Чесно кажучи, про це дуже складно згадувати та розповідати. Я не відношу себе до боязких, але чи не вперше в житті мені було страшно. Все це дуже страшне випробування і для нашої країни, і для людей. Але після всього цього ми просто зобов’язані змінитися, згуртуватися та зростати як нація.

Як війна вплинула на роботу банку? Головні проблеми з якими стикнулися?

Відео дня

Війна вплинула, звичайно, на всіх, і банки тут не є винятком. Варто зазначити, що банківський сектор, якщо можна так сказати, був дещо підготовленим та загартованим попередніми роками пандемії та спровокованої ним фінансової кризи, тож певний "імунітет" та напрацьовані алгоритми ми вже мали. Але повномасштабна війна стала дійсно суворим викликом. Проте, як бачимо, банківська система в 2022 році вистояла — країна не побачила масового закриття банків – закрилися лише 2. І така стійкість – це чудово, адже завдяки грамотній політиці, втримавши себе, українські банки допомогли й втримати економіку держави.

Якщо говорити суто про "Укрбудінвестбанк" - 2022 рік став перевіркою на міцність і правління банку, і нашого колективу. Нам вдалося уникнути скорочень, не звільнено жодної людини, та зберегти лояльність до персоналу, тому, своєю чергою, у відповідь банк отримав відчутну згуртованість та шалену самовіддачу працівників у найскладніші періоди року. Крім того, у минулому році ми стали більш гнучкими та налагодили роботу в умовах надзвичайної ситуації, у тому числі – ще більше удосконалили дистанційну роботу, після випробувань карантином. Але найголовніше – ми змогли посилити впевненість в "Укрбудінвестбанку" у наших клієнтів, гарантувавши безпеку їхніх вкладень, забезпечивши якісний рівень їхнього обслуговування та постійний зворотній зв’язок. Яскраве підтвердження цьому – це збереження кількості наших клієнтів. Протягом минулого року ми дотрималися всіх нормативів і, відповідно до рейтингу НБУ, обіймаємо 42 позицію серед всіх банків, що працюють в Україні. Все це дозволило "Укрбудінвестбанку" отримати кредитний рейтинг ААА, тобто ми маємо найвищий рівень кредитної спроможності та перспективний прогноз "у розвитку".

Це не означає, що ми не відчули на собі наслідки цієї війни. Ми зазнали значних майнових втрат на територіях, що були в окупації чи у зоні безпосередніх бойових дій – маємо знищене відділення в Бучі, Херсоні та Сєвєродонецьку. Деякі відділення були тимчасово зачинені, але сьогодні їх робота вже відновлена. А, наприклад, в Миколаєві, незважаючи на всю складність ситуації, ми працювали весь час. В Бучі відновлено відділення. У Херсоні обслуговуємо клієнтів за допомогою Програмно-технічного комплексу самообслуговування.

Але, якщо говорити в фінансовому вираженні, розмір збитків для банку є незначним, цьому посприяла своєчасна та грамотна інкасація грошових коштів. Банк визнав збиткі від пошкодження та втрати майна та цінностей,  сформував резерв під активні операції та диверсифікував ризики, забезпечивши прибуткову діяльність та достатній обсяг дохідних надходжень. За дорученням Наглядової ради, департаментом ризик-менеджменту щоквартально проводиться стрес-тестування за найгіршими сценаріями, завдяки чому ми тримаємо руку на пульсі задля нівелювання порушень нормативів та можливої збиткової діяльності банку.

Ми зберегли керованість і маємо прибутковий результат діяльності у 2022 році. Стійкість роботи була забезпечена керівництвом шляхом безперервного моніторингу ситуації на ринку, законодавства та нормативних актів НБУ. "Укрбудінвестбанк" гнучкий та оперативний в частині прийняття рішень. Обізнаність та професіоналізм персоналу й менеджменту зробили свою справу - всі служби та колегіальні органи банку працювали і працюють в суперактивному та злагодженому режимі. Ефективність нашої роботи, як це не дивно звучить, під час війни значно підвищилась – це можна пояснити реакцією на спільний виклик і націленістю на спільну Перемогу.

Який відсоток клієнтів продовжив сплачувати за кредитами, незважаючи на кредитні канікули? За рахунок чого перекривали недостачу?

Ми практично не вводили кредитні канікули. Всі наші клієнти сплачували за кредитами, крім певних індивідуальних випадків, приміром на окупованих територіях чи територіях активних бойових дій. У нас дуже персоніфікований підхід до клієнтів, тому кожна нестандартна ситуація розглядається окремо з максимально клієнтоорієнтованим підходом. При цьому ми  не збільшили відсоткові ставки за кредитами клієнтам,  що з об'єктивних причин зверталися за реструктуризацію, навіть коли у червні суттєво зросла облікова ставка НБУ з 10 до 25%  та банки отримали можливість заробляти 23% річних, розміщуючи кошти в депозитні сертифікати. 

Чи зверталися до НБУ за рефінансуванням? Як оцінюєте політику регулятора в період війни?

Ні, наш банк за рефінансуванням не звертався, адже це необхідно робити у разі вичерпання можливостей поповнити свої резерви з інших джерел. Навпаки, в 2022 році ми розрахувалися з НБУ за запозиченими раніше резервами –частково навіть раніше терміну, частково - в термін. І я цим пишаюся. Хочу зазначити, що політика Національного банку України, яка була спрямована на утримання курсу гривні, сприяла ефективній роботі банківської системи та економіки в цілому. Тому я, в цілому, позитивно оцінюю роботу державного регулятора в період війни, але час покаже наскільки ця політика була і є ефективною. 

На скільки у вас високий відсоток відтоку за депозитами?

Більшість банків заявили про скорочення депозитних вкладень, але у нас навпаки - депозитів стало більше, і в гривні, і в валюті. Вважаю, що нам вдалося це забезпечити завдяки грамотній інформаційній та рекламній кампанії банку. Та й люди стали більше хвилюватися за збереження своїх грошей вдома – через ризики активних бойових дій, обстріли та страх потрапити в окупацію й втратити все.

Якщо подивитися на регіональну розкладку, то найбільший відсоток зростання депозитів ми спостерігаємо в західних областях України, особливо у Львові, оскільки туди під час війни переїхало дуже багато переселенців. Схожа ситуація й в Тернополі, де нам навіть довелося відкрити ще одне відділення. Загалом – орієнтуємося на потреби та попит на ринку. Кожних 3 місяці я отримую та аналізую звіти всіх відділень "Укрбудінвестбанку", щоб розуміти тенденції, адекватно оцінювати ситуацію та ухвалювати відповідні рішення.

Чи має можливість банк брати участь у волонтерській/благодійній діяльності?

Як Голова Наглядової Ради "Укрбудінвестбанку", я ще до повномасштабного вторгнення почала інтеграцію політики соціальної відповідальності у нашу роботу. Це непублічна сторона нашої діяльності. Звісно, у 2022 році ми суттєво посилили цей напрямок, забезпечуючи всіляку допомогу ЗСУ та людям, які постраждали та страждають від війни. До того ж, багато наших співробітників пішли до лав ЗСУ і зараз боронять Україну. Тому, звісно, ми беремо активну участь у волонтерській діяльності.

Ми надаємо фінансову та матеріально-технічну допомогу ЗСУ, Нацгвардії, підрозділам тероборони. На спеціальний рахунок НБУ, відкритий для потреб ЗСУ, регулярно перераховуються і власні кошти акціонерів Банку і внески з прибутків самого "Укрбудінвестбанку" і персональні внески співробітників.

Від початку війни ми передали підрозділам тероборони Києва бронежилети та 2 броньованих авто, закуповували одяг та взуття, харчі та різноманітні технічні засоби. Допомоги надавалося, надається та надаватиметься дуже багато й стільки, скільки буде потрібно, в міру наших можливостей. Ми неодноразово отримували подяки від військових частин за самовідданість, патріотизм, ініціативу, значну та дієву допомогу військовослужбовцям. Вважаємо це обов’язковим і для бізнесу, і для кожного громадянина нашої країни. У кожного з нас свій фронт, і тільки так ми досягнемо нашої спільної Перемоги.

Як мамі, мені дуже болить за дітей. Це окремий напрямок нашої допомоги – дітям, які втратили батьків, діткам з інвалідністю, дітям, яких евакуювали з окупованих територій. Про їхні потреби не так часто і багато говорять в ефірах, але таких дітей, на жаль, багато. Зараз ми допомагаємо дитячим хакладам у Львові та області - там близько 250 дітей. 

Від багатьох українців, які вимушені були переїхати в Європу, доводилося чути, що сервіс наших банків і ті послуги, які надають європейські банки - це небо та земля. Від неможливості скопіювати номер картки у додатку банку у смартфоні, до неможливості вільно перекидати гроші з рахунку на рахунок між банками. В цьому українські фінустанови далеко попереду.

В чому ще наші банки кращі за європейські, а який досвід нам було би в них запозичити?

Ви знаєте, я побувала у досить багатьох країнах і мала можливість ознайомитися із принципами функціонування багатьох закордонних банків. Можу сказати, що так, дійсно, за цілою низкою сервісів українські банки далеко попереду європейських та світових колег – ми насправді маємо багато таких цифрових сервісів про які клієнти банків в Європі чи США можуть лише мріяти. Фактично, українці мають банк у смартфоні, що дозволяє нам отримати повний спектр послуг без необхідності відвідувати банківські відділення. Та ж "Дія"- суто наша розробка, тісно інтегрована з банківськими сервісами, вже "завойовує серця" і закордоном. Деякі країни, як та ж Естонія, на базі нашої "Дії" розробила свій сервіс, на черзі – ціла низка країн, зокрема й США, які також хочуть отримати доступ до цієї технології. І це супер! У нас завжди в банківському обслуговуванні все було оперативніше, якісніше та швидше, ніж будь де. Тому саме Україна може задавати тренди і нам точно є що показати світу. 

Які очікування від 2023 року? Які тренди вбачаєте в банківському секторі?

Основне очікування 2023 року – це, звичайно, перемога України у цій війні. А вже після Перемоги рухатимемося в напрямку створення повноцінного онлайн банку.

Один з найважливіших загальнобанківських трендів, на мій погляд, активна цифровізація банківського сектору. Це сприяє тому, що поступово зменшується кількість традиційних відділень, у яких клієнти можуть приходити і здійснювати розрахункові операції та отримувати сервісні послуги. І з початку повномасштабного вторгнення цей процес прискорюється. За даними Незалежної асоціації банків України, кожен банк закрив за час війни близько 12 відділень, тобто хтось закрив 4, а хтось – 33 чи 50. Це не тому, що банки хочуть щось скоротити, а це виклики, які постали перед нами зараз під час війн в Україні. І для того, щоб ефективно працювати, ми ще під час пандемії COVID навчилися працювати віддалено. Ця тенденція буде розвиватися в 2023 році й далі.

Ще один важливий тренд, який, на мою думку, варто розвивати – це ринок банківських дорогоцінних металів. Насправді, останнім часом відчувалося помітне зниження інтересу до цього сегменту, проте в умовах значної турбулентності і коливань валют не лише в Україні, а й у світі в цілому, сьогодні золото набуває статусу інструмента інвестиційної привабливості. Доволі давнє "золоте" правило світових інвесторів полягає в наступному: 10-15% своїх вкладень необхідно здійснювати в золото. Разом з тим, деякі аналітики фінансових ринків рекомендують до 35-50% свого інвестиційного портфеля конвертувати саме в золото. Це можуть бути, як банківські злитки, так і монети. Наш банк точно дивитиметься в цей бік.

Можливе поєднання трендів цифровізації та інвестування у дорогоцінні метали. Сьогодні операції з золотом та іншими дорогоцінними металами – це не тільки операції з "фізичним"золотом, а і безготівкові операції на міжнародному ринку дорогоцінних металів, я б назвала це "цифровим золотом". Вважаю, що це цікава і перспективна сфера для банків. Золото це те, що допоможе і банкам, і вам зберегти та примножити ваші гроші.

До речі, про гроші. А що таке гроші для банкіра Світлани Демʼяненко? Ваше сприйняття грошей якось відрізняється від загальноприйнятого?

Цікаве питання. Мені важко говорити про інших, мені здається, що у кожної окремої людини ставлення до грошей і їх сприйняття досить індивідуальне. Якщо говорити особисто про мене, то для мене гроші – це не самоціль, це, в першу чергу, енергія та ресурс. Це те, що дозволяє дещо розширити горизонт своєї діяльності, ставити більш високі цілі та досягати їх. 

Але, як і будь-якою іншою енергією, енергією грошей потрібно вміти управляти. Тобто будувати правильно налаштовану фінансову систему, незалежно від її масштабу – чи це особистий бюджет, чи бюджет родини, чи великий банк. Коли цей механізм правильно та дуже тонко налаштований – він дозволяє акумулювати та збільшувати наявні активи. І чим більша система, якою ви оперуєте, тим більша на вас лежить відповідальність за результати її роботи. Я, наприклад, дуже чітко усвідомлюю ту відповідальність, яка покладена на мене та наш банк. Люди довірили нам свої гроші, і ми маємо робити все, аби наш фінансовий механізм функціонував ідеально, доводячи його до досконалості. Саме цього ми прагнемо щодня, витрачаючи на це власну енергію та сили.

А фінанси, гроші та банківська справа – навряд це те, до чого ви прагнули з дитинства? Як до вас прийшло розуміння того, що ви хочете бути банкіром?

Звісно, в дитинстві я не хотіла бути банкіром і таких мрій у мене не було. Як і у більшості дівчат в мене були досить романтичні мрії – стати співачкою, художницею чи актрисою. Але тут потрібно розуміти, що народилася я в Одесі, а фінанси, гроші та торгівля у нас у крові.

Світлана Дем'яненко

До речі, більшість сприймають Одесу, як туристичне місто. Але для мене, та й, мабуть, для значної кількості одеситів, це, в першу чергу, місто торгівлі та підприємництва, і тільки потім – туризму. "Сьомий кілометр" та порт – дуже відомі навіть за межами нашої країни. Так історично склалося, що торгівля та фінанси – це складові одеського духу та культури, в яких я і зростала. Це, в тому числі, те, що мене надихало, разом із мистецтвом, історією тощо. Напевно, гуляючи Одесою ви звертали увагу на вишукану будівлю філармонії, в якій свого часу працювала одна з найвідоміших та найпотужніших світових торгових бірж. Це, мабуть, і вплинуло на мій майбутній вибір – я почала аналізувати, цікавитися та вивчати економіку й фінанси, а згодом і аналізувати різноманітні ринки з точки зору їх привабливості для ведення бізнесу. Мене захоплювала енергія грошей і я почала займатися підприємництвом, фінансами, торгівлею. Спочатку створювала  компанії, що займалися торгівлею, виробництвом. Потім фінансові компанії з ліцензованою діяльністю  і, нарешті, я зайнялася банківською справою.

Якими принципами ви керуєтеся у своїй роботі? Управління банком і великим колективом, все ж таки, не проста справа.

Принципи – це тема дуже глибокої дискусії. До речі, зовсім нещодавно мене, як представника фінансового сектору, запросили взяти участь у експертній дискусії щодо підсумків минулого року та перспектив, які несе в собі 2023 рік. І в процесі обговорення ми з колегами напрацювали досить цікавий набір принципів, якими варто керуватися Україні та українцям у 2023 році, задля забезпечення сталого розвитку країни. Тут досить показовим є феноменальна здібність нашого народу об’єднуватися заради спільної мети. Ми це яскраво продемонстрували всьому світові з початком повномасштабної війни з росією, завдяки чому ми відчайдушно та вдало чинимо опір та перемагаємо нашого противника. Саме співдія і лягла в основу того набору принципів, які ми напрацювали з моїми колегами. Співдія – це основний принцип для нашої країни і на цей, і на наступні роки. Я загалом поділяю всі принципи, які ми обговорили – вони всі близькі для мене. Але деякі я би виділила.

По-перше, це принцип чесності. І важливо не плутати чесність, наприклад, з наївністю. Для мене чесність — це принциповість, вірність своїм зобов'язанням, переконання у правоті того, що я роблю, щирість з іншими та собою. Один із американських президентів вважав, що чесність є першим розділом у книзі мудрості, а Черчилль, якого ми зараз часто згадуємо, говорив, що благородство йде за чесністю.

Наступний принцип – правильного розподілу ролей та відповідальності. Мені дуже подобається вислів: "Відповідальність – це зворотній бік наших прагнень і компонент свободи". Одним з проявів відповідальності я вважаю відповідальний підхід до справи, своїх слів та зобов'язань. Ми маємо вчитися бути відповідальними. А для цього має бути визначена і правильна роль кожного в роботі та в суспільстві. Вона має відповідати не лише освіті, скільки досвіду, знанням, навичкам, а й бути "акцептована" іншими учасниками суспільної взаємодії.

І на останок — принцип експансії. Я вважаю, що Україна має стати суб'єктом експансії - зараз ми маємо провадити інформаційну, культурну та економічну експансії, щоб бути у всього світу "на слуху". У нас є цікаві рішення в сфері цифровізації банківських послуг – в цьому ми могли б ще багато чому навчити світ. І це може стати і нашою фінансовою експансією. З одного боку, ми вдячні нашим партнерам за допомогу, а з іншого боку – розуміємо, що зростання кредитної залежності від інших країн – це шлях не до суб’єктності України, а до її повної зовнішньої залежності. Тому для нас важливі не стільки кредити, скільки доступ до західних ринків і технологій, а нам вже точно є що їм запропонувати. 

Світлана Дем'яненко

Але найголовніше - нам треба буде повертати людей в Україну. Це - наше головне багатство. І наша держава, і кожен з нас - повинні створити умови для повернення людей, щоб люди хотіли і могли повернутися додому.

Що на вашу думку очікує українську банківську систему після Перемоги?

Головне для банків у 2023 році - це забезпечення фінансової стабільності для усіх клієнтів, так би мовити "забезпечити фінансовий спокій", не допустити втрату довіри до банків, яку так довго та важко відновлювала банківська система протягом останніх десятиліть. Тому важливо зберігати гнучкість та швидкість, бо, як з'ясувалося на практиці, ці якості банківської системи України розвинені набагато краще, ніж в більшості країн Європи.

Мій прогноз по банківській системі на 2023 рік такий: як наш банк, так й інші банки ще відчують негативні наслідки війни з обслуговуванням кредитів позичальниками, чий бізнес та потужності виробництва знаходяться на тимчасово окупованих територіях, або постраждалих від військових дій районах України. Цілком ймовірно погіршення якості та стану їх заставного майна. Банки вже сьогодні формують резерви, але впевнена, що це не повний обсяг негативних наслідків, з якими вірогідно стикнуться банки у майбутньому.

На мій погляд, з часом буде й шалене зростання банківської сфери, адже треба буде відроджувати Україну, відбудовувати усю інфраструктуру, а тут потрібні надійні банківські та інші фінансові установи. З фінансових послуг, на мою думку, переважатиме кредитування, зокрема інфраструктури - як житлової, так і соціальної. А також надзвичайно важливо кредитувати реальний сектор економіки вже за абсолютно новими світовими стандартами. Наприклад, електросистему України треба відновити "по-новому" - з використанням кращих практик та інновацій в цій сфері.

І, як патріот, зазначу, що дуже хочу, щоб саме українські банки та інвестори мали тут "контрольний пакет акцій". Хоча впевнена, що також прийдуть іноземні кошти та інвестори, адже допомагати нам буде майже увесь світ. Проте, основна сила нашого процвітання - це ми самі, наш дух та воля. Ми працюємо і рухаємось вперед! Вперед до Перемоги!