В парламенті готують зміни до законодавства про рекламу. Зокрема, депутати пропонують заборону на викладку тютюнової продукції у місцях роздрібної торгівлі.
Представники бізнесу заявляють, що, по суті, ця зміна вбиватиме українську торгівлю, призведе до втрати робочих місць, недоотримання коштів у бюджет, а також сприятиме зростанню нелегального ринку сигарет, який вже зараз перевищує 20%.
Це не перша така спроба, бо два роки тому Верховна Рада намагалася проголосувати за аналогічну поправку, але тоді її визнали економічно недоцільною.
Повернення до старого
2 травня 2023 р. Верховною Радою у першому читанні було ухвалено законопроект №9206, який вносить комплексні зміни до Закону "Про рекламу" у частині аудіовізуальної реклами. Разом із тим, при підготовці до 2 читання групою народних депутатів було зареєстровано поправку (реєстр. №174), яка передбачає заборону на викладку продукції підприємств тютюнової галузі у місцях роздрібної торгівлі.
Під час розгляду законопроєкту №9206 на засіданні профільного Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики 22 травня 2023 р. поправку №174 було враховано.
Аналогічні правки вже намагалися розглядати до повномасштабного вторгнення. Та навіть тоді, за умов, коли збереження будь-яких можливих джерел надходжень до державного бюджету не було таким стратегічно важливим, як зараз, її визнали економічно недоцільною.
Нинішню спробу ініціатори роблять на тлі необхідності адаптації національного законодавства до європейських норм. Та це не відповідає євроінтеграційним зобов’язанням України щодо регулювання тютюнових виробів, бо профільне законодавство ЄС (Директива № 2014/40) не передбачає такої заборони на викладку тютюнових виробів, електронних сигарет тощо у точках продажу.
Більше того, згідно з даними Європейської Бізнес Асоціації та Американської торговельної палати в Україні, у переважній більшості країн ЄС, а також таких країнах як США, Японія, Швейцарія попри чинні обмеження щодо реклами тютюнових виробів, ніколи не запроваджувалася заборона презентації такої продукції у місцях реалізації.
Натомість, як це не дивно, ця заборона є наслідуванням практики РФ та Білорусі, де заборонена викладка усіх нікотиновмісних продуктів та пристроїв для їх споживання.
А як же економічні наслідки?
Як зазначають в Асоціації "Спеціалізована Торгівля", жодних консультацій з бізнес-спільнотою, підприємцями, яких безпосередньо стосується це рішення, проведено не було.
"Ми хочемо зазначити, що вводити таку тотальну заборону викладки під час війни не тільки недоречно, але й протизаконно, оскільки це сприятиме зростанню нелегального ринку, а не зменшенню куріння. Тому просимо вас НЕ підтримувати цю правку про заборону викладки сигарет, а також ініціювати її виключення з зазначеного вище законопроекту", - зазначають її представники у зверненні до керівництва Верховної Ради, лідерів фракцій і голів профільних комітетів.
В Асоціації додають, що така заборона негативно позначиться на діяльності десятків тисяч підприємців України і призведе до значних збитків, скорочення робочих місць, зумовить кризу в торговельній галузі.
У разі введення заборони, щоб продовжувати роботу, таким підприємствам потрібно буде закупити нове торгове обладнання, інвестувавши мінімум 40 тис. грн на одне місце торгівлі.
Фахівцями прогнозується загальне скорочення дохідності галузі на 2,5 млрд грн на рік, скорочення кількості підприємств на 30-40%, скорочення робочих місць на 130-150 тис. осіб.
При чому насамперед постраждають саме представники малого та середнього бізнесу.
"Зважаючи на суттєву роль сегмента тютюнових виробів у структурі товарообігу малих і середніх торговельних точок (кіоски, невеликі магазини), нові законодавчі вимоги не тільки послугують істотною перешкодою для подальшого розвитку бізнесу в Україні, а й суттєвого скорочення кількості таких підприємств, як наслідок - робочих місць", - констатують в Асоціації.
Ця ініціатива призведе до закриття підприємств роздрібної торгівлі, які спеціалізуються виключно на продажі тютюнових виробів, електронних сигарет, систем нагрівання тютюну (як окремо розташованих, так і магазинів у торгових центрах), а також перерозподілу ринку в бік великих мереж.
Втрати державного і місцевих бюджетів становитимуть близько 3,9 млрд грн на рік.
Також від цього постраждає суміжна галузь – підприємства, які обслуговують магазини, виробляють спеціальне обладнання. Тут можливі втрати - 950 млн грн на рік та понад 20 тис. робочих місць.
До того ж, у разі заборони реклами, виробники тютюнових виробів згорнуть рекламно-маркетингові програми, і від цього торгівля теж втратить до 1,6 млрд грн на рік.
Наслідком всього стане суттєве скорочення сплати податків від легальної торгівлі.
Як констатують в Асоціації рітейлерів України, виконання вимог, передбачених у поправці №174, погіршить комфорт купівлі споживачами цієї групи підакцизних товарів, створить додаткові бар’єри, однак може спонукати до пошуку альтернативних місць продажу тютюнових виробів
Іншими словами, це сприятиме зростанню продажів нелегальних товарів на стихійних ринках, з рук, МАФів, які не мають ліцензії, але будуть реалізовувати товар за нижчими цінами, що призведе відтоку покупців з торгових мереж.
Європейська Бізнес Асоціація та Американська торговельна палата в Україні теж зазначають, що поправка може матиме негативні економічно-соціальні наслідки для країни, і просять її відхилити.
Адже, як вказують вони в своїй заяві, існує ризик прискорення зростання тіньового ринку тютюнових виробів, який вже перевищує 20%, і позбавляє бюджет 22 млрд грн на рік, через скорочення легальних точок продажу (особливо у невеликих населених пунктах, де значно нижчий рівень залученості контролюючих органів) та спрощення реалізації незаконної продукції (наприклад, поза касою) поряд із легальною. Бо тіньовий бізнес як не дотримувався законодавчо встановлених правил роботи, сплати податків, так, найімовірніше, не буде дотримуватися й нових правил, які стосуються розміщення продукції.
В умовах війни, зазначають експерти, коли кожна гривня на рахунку, і державний бюджет катастрофічно потребує податкових надходжень, навіть внесення та розгляд подібних ініціатив цілком можна назвати антиукраїнською позицією, спрямованою на знищення малого та середнього бізнесу.
