Росія продовжує накопичувати війська біля України / REUTERS

Переміщення російської армії та військової техніки головним чином залежить від залізничного сполучення.

Про це розповів підполковник армії США Алекс Вершинін, пише Forbes.

Російські війська і техніка, які Росія стягує до кордону з Україною, МО РФ перевозить поїздами. Якщо Путін вирішить вторгнутися до України з боку Донбасу, ті ж поїзди будуть доставляти припаси на передову і вивозити з зони бойових дій пошкоджену техніку для капітального ремонту.

Однак поїзди не можуть дійти до лінії фронту, для цього Росії знадобляться швидкі вантажівки, яких у неї немає.

Росія величезна, а дороги у ній погані у порівнянні з дорогами західних країн. Це допомагає пояснити, чому країна і її армія так сильно залежать від залізничних доріг у плані логістики. Приватним фірмам належить більша частина з приблизно 1, 2 мільйона вантажних вагонів, в тому числі 66 тисяч платформ для перевезення транспортних засобів.

Цих 66 тисяч вагонів "більш як достатньо для перевезення техніки усіх підрозділів сухопутних військ Росії, цитує Вершинін слова аналітика Центру стратегічних й міжнародних досліджень Конрада Музики.

Читайте такожЦРУ готує українських військових для ведення бойових дій в разі вторгнення Росії - ЗМІПроте, наголошує сам Вершинін, ці залізничні станції не завжди розміщені неподалік ліній фронту. Щоби дістатися до батальйонів, які рухаються на захід, до Києва, припаси повинні здолати десятки й сотні миль по дорогах.

"Російській армії не вистачає вантажівок для задоволення своїх потреб у логістиці на відстані понад 90 миль від складів постачання", - наголосив військовий.

У російській армії є понад 10 бригад "матеріально-технічного забезпечення", на кожну працює близько 400 вантажівок. Вершинін пояснив, що навіть якщо бригади підтримки будуть мобілізовані і всі їхні автомобілі будуть у робочому стані – вантажівки далеко не підуть.

"Хоча кожна армія відрізняється, зазвичай в армії є від 56 до 90 реактивних систем залпового вогню. Поповнення кожної пускової установки займатиме усю платформу вантажівки. Якщо би загальновійськова армія дала одиночний залп, то тільки для поповнення ракетних боєприпасів знадобилося б від 56 до 90 вантажівок", - вважає Вершинін.

Він додав, що у ЗС Росії "також є від 6 до 9 дивізіонів гарматної артилерії, 9 дивізіонів зенітної артилерії, 12 механізованих і розвідувальних дивізіонів, від 3 до 5 танкових дивізіонів, міномети. Протитанкові ракети і боєприпаси до стрілецької зброї, не кажучи вже про продовольства, інженерію, медичне приладдя і так далі".

Кремль може доповнити армійські вантажівки вертольотами і цивільними автомобілями. "Проте це тільки маніпуляції на полях величезної логістичної проблеми. Все це означає, що вантажівки – більше, ніж танки чи артилерія – можуть визначати темпи й масштаби просування росіян українською територією".

Вершинін каже, що українські бійці у такому випадку повинні завжди надавати перевагу "найбільш нудним цілям" - вантажівкам, без яких росіяни не зможуть воювати.

Загроза повномасштабного нападу Росії

З листопада 2021 року міжнародна спільнота занепокоєна тривожними переміщеннями російських військ вздовж кордону України, що схоже на підготовку до повномасштабного наступу на країну.

За оцінками західних розвідданих, Путін може залучити до нападу на Україну 100 тисяч військових, а саме вторгнення може відбутися вже взимку 2022 року.

У зв’язку з ризиком ескалації на російсько-українському прикордонні президент США Джо Байден неодноразово спілкувався з російським главою Володимиром Путіним, проте це не допомогло зменшенню градусу напруги.

На тлі загрози чергового нападу Путін висунув вимоги щодо невступу України в НАТО, які Кремль назвав "гарантіями безпеки". Росія стверджує, що війська Альянсу в Східній Європі загрожують її нацбезпеці.

З цього приводу у Брюсселі відбулась серія зустрічей представників РФ, США й НАТО, за результатами яких відхилили ультиматум Москви. На тлі провалу у МЗС Росії вже прямо шантажують Захід "тяжким сценарієм" для України. Таким чином Кремль нібито хоче змусити Київ виконувати "Мінські угоди".

Вас також можуть зацікавити новини: