Українська десантна операція в Кринках стала одним із найбільш суперечливих епізодів війни. Фактично усе трималося на човнярах-"драйверах", які забезпечували транспортування військ та спорядження між правим берегом Дніпра і українським плацдармом на лівому березі. Як це було, в інтерв’ю "Армія-Інформ" розповів військовослужбовець 39-ї окремої бригади берегової оборони Віталій Солоний із позивним "Колючий".
"Коли ми почали штурм лівого берега, працювали і вдень, і вночі. За добу я міг виїжджати сім разів і більше. Постійно чергували на березі біля човнів. Втомлювався так, що спав стоячи. Тоді "драйверів" було небагато, постійно треба було здійснювати ротації груп, евакуацію поранених. Човни ходили як рейсові маршрутки, тільки без графіка", — згадує він.
За словами Віталія, на той час ніхто не мав досвіду участі у подібних операціях, тож всьому доводилося навчатися по ходу справи. Військовий розповідає, що перевезення через Дніпро були вкрай небезпечними, адже йти доводилося під щільним вогнем ворога, а укриття на воді просто нема.
"Колючий" згадує, як його човен вперше атакував російський FPV-дрон.
"Якось після обіду забирав поранених. Йдемо Дніпром, раптом чую позаду незвичний звук. Дивлюся на бійця, який сидить на носі човна лицем до мене, і бачу, як він інстинктивно закриває очі, немов перед ударом. Я машинально звертаю убік — у цей час в кількох метрах від нас вибухає FPV. Це було вперше на моєму досвіді. Після цього ми почали вчитися тікати ще й від дронів. Поставили РЕБи на човни", — розповідає боєць.
"Колючий" визнає, що кожен вихід човна в річку на правду був лотереєю, адже він одразу ставав ціллю для росіян. Усе, що міг зробити "драйвер" — мінімізувати ризик влучання по човну.
"Ти йдеш під артилерійськими та мінометними обстрілами, за тобою слідкують FPV, "мавіки" зі скидами тощо. Постійно треба маневрувати, дрифтувати, не втрачаючи при цьому самоконтроль. Головне — не розгубитися. Мати план дій на будь-який випадок. Зокрема, знати, що робити, якщо раптом човен зупиняється на воді через пошкодження. Тоді треба запитувати другий човен, який візьме тебе на буксир. На місці стояти не можна! Бо човен — це завжди першочергова ціль. Якщо траплялося стати на воді, ми гребли веслами, шлемами, автоматами — хто чим. Аби лиш рухатися", – згадує боєць.
Українська десантна операція в Кринках
Як писав УНІАН, українська десантна операція в районі села Кринки на лівобережжі Херсонщини розпочалася 14 жовтня 2023 року. Метою операції було створення плацдарму для подальшого просування та відтягнення російських сил із інших напрямків.
Українські військові, зокрема підрозділи морської піхоти, здійснили форсування Дніпра та закріпилися в Кринках, але просунутись далі не змогли. Почалася багатомісячна позиційна боротьба, яка супроводжувалася тяжкими втратами обох сторін.
За словами учасників бойових дій, завданням максимум був прорив до Перекопського перешийка для створення загрози Криму, але ця мета виявилася надзвичайно складною через сильну оборону противника та складні умови місцевості.
Наприкінці червня 2024 року Сили оборони України відійшли з Кринок через інтенсивний вогонь російських військ та значні втрати. За наявними даними, з жовтня 2023 по червень 2024 року в цьому районі зникли безвісти 788 українських військовослужбовців. Попри відхід, операція дозволила відтягнути на себе великі резерви противника та завдати йому значних втрат.
