Підпишіться на нас в Google
Гімалайські льодовики, які колись виблискували яскравою білизною, дедалі частіше вкриваються забрудненнями від автомобільних вихлопів, вугільних електростанцій і промислових підприємств. Як пише The New York Times, коли цей темний шар осідає на поверхні льоду, то змушує льодовики поглинати більше сонячного тепла та швидше танути, попереджають науковці.
Особливо гостро проблема проявляється у високогірних районах, таких як Лангтанг у Непалі. Саме там нещодавній обвал льодовика спричинив руйнівні раптові паводки, зазначають автори. Попри мальовничі краєвиди, цей регіон перебуває за вітром від одних із найбільш забруднених промислових районів Південної Азії.
Точна причина непальської катастрофи поки що залишається невідомою. Однак науковці попереджають, що забруднення повітря стає дедалі серйознішою загрозою для льодовиків у всьому світі. У поєднанні з глобальним потеплінням воно підвищує ризик катастрофічного руйнування льодовиків і пов'язаних із цим паводків.
"Це має величезний вплив на ці льодовики, особливо в міру того, як вони стають дедалі тоншими", – зазначив Марко Тедеско, професор геофізики обсерваторії Землі Ламонта–Доерті Колумбійського університету.
Ці результати вкотре демонструють, наскільки мало на Землі залишилося місць, не зачеплених забрудненням. Йдеться, зокрема, про мікропластик на дні Тихого океану та токсичні "вічні хімікати" PFAS, які виявляють навіть в Амазонії.
Чому сажа прискорює танення льоду
Особливе занепокоєння вчених викликає сажа, що осідає на льодовиках. І проблема полягає не лише у важких металах та інших небезпечних речовинах, які містять забруднювальні частинки.
Йдеться, що темний лід можна порівняти з чорною футболкою у спекотний сонячний день: він гірше відбиває світло й поглинає більше сонячної енергії безпосередньо поверхнею льодовика.
Таким чином слабшає так званий альбедо-ефект – здатність поверхні відбивати сонячну енергію назад у космос.
"Альбедо – це науковий термін, який характеризує відбивну здатність поверхні та показує, яка частка сонячної енергії повертається в космос порівняно із загальною кількістю енергії, що потрапляє на поверхню", - пояснюють автори.
Чистий сніг у високогір'ї здатен відбивати до 90% сонячного світла, яке на нього падає. Однак коли на снігу та льоду осідають такі забруднювачі, як сажа, їхня відбивна здатність може різко знижуватися. У результаті поверхня поглинає більше тепла замість того, щоб відбивати його назад у космос.
Це прискорює танення льоду. Згідно з недавнім моделюванням учених Китайської академії наук, чорний вуглець, що потрапляє до атмосфери Південної Азії, міг спричинити до третини загальної втрати маси льодовиків у Гімалаях у період із 2007-го до 2016 року.
Крім того, вода, яка накопичується на поверхні льоду, може почати просочуватися вниз і прокладати тунелі всередині льодовика. Це здатне послабити його структуру, зробити нестабільним і зрештою призвести до раптового та масштабного обвалу.
Супутникові дані допомагають ученим краще зрозуміти цей процес. У дослідженні, опублікованому цього року, проаналізували шість років супутникових спостережень, щоб простежити, як чорний вуглець і мінеральний пил із промислових низин Пакистану потрапляють до високогірних районів Гімалаїв. Ці забруднювачі затемнюють поверхню льоду та прискорюють його танення.
"Якщо забруднення залишатиметься без контролю, у майбутньому ми можемо спостерігати дедалі більші втрати льоду", – сказала Абіра Сенгупта, дослідниця Університету Отаго в Новій Зеландії, яка очолювала дослідження. За її словами, це означає ризик нових повеней, подібних до тієї, що сталася в Непалі.
Забруднення змінює навіть снігопади
Танення льодовиків залежить не лише від темного шару на їхній поверхні. Вчені виявили й інші механізми, які можуть посилювати проблему.
Зокрема, сажа в атмосфері затримує тепло над гірськими районами, впливає на формування хмар і може зменшувати кількість снігу, який випадає в регіоні. У результаті льодовики недоотримують свіжий сніг, необхідний для їхнього відновлення та зростання.
Забруднювальні частинки також можуть затримуватися у снігу й проникати безпосередньо в льодовий покрив, спричиняючи додаткове танення вже зсередини.
Джерел забруднення в Південній Азії чимало. Значну роль відіграють вихлопи бензинових автомобілів. Крім того, атмосферу забруднюють побутові печі для приготування їжі, традиційні цегельні заводи, а також сезонні пожежі на сільськогосподарських угіддях і в лісах.
"Коли цей темний шар починає поглинати тепло, він запускає танення поверхні навколо себе. Це може оголити ще старіші шари пилу та уламків, які були заховані в льоду нижче", – пояснив Аашутос Паудель, дослідник Трибхуванського університету в Непалі.
За його словами, у міру прискорення танення виникає своєрідний замкнений цикл: чим більше льоду тане, тим більше забруднених темних шарів оголюється, а вони, своєю чергою, поглинають ще більше сонячного тепла.
Зменшення викидів може швидко дати результат
Водночас результати досліджень вказують і на можливі шляхи розв'язання проблеми. Якщо вуглекислий газ, який є головною причиною глобального потепління, може залишатися в атмосфері протягом століть, то чорний вуглець перебуває там лише від кількох днів до кількох тижнів.
Це означає, що скорочення його викидів може дати результат практично одразу. Наприклад, цьому можуть сприяти чистіші технології – електромобілі, відновлювана енергетика та сучасніші печі з меншими викидами. Зменшення кількості сажі в атмосфері дозволить швидше очистити повітря та знизити її негативний вплив на вразливі гімалайські льодовики.
Дослідження 2023 року, проведене вченими Індійського інституту тропічної метеорології, дало своєрідний реальний експеримент щодо впливу забруднення на льодовики. Дослідники проаналізували період карантинних обмежень через COVID-19 навесні 2020 року, коли економічна активність і транспортне сполучення були суттєво скорочені.
Вчені встановили, що тимчасове зниження рівня забруднення зробило сніговий покрив світлішим, а танення снігу в Гімалаях скоротилося на 40%.
Дослідники наголосили, що це не означає необхідності зупиняти економічну діяльність у всьому світі. Йдеться передусім про те, що боротьба із забрудненням повітря може допомогти захистити льодовики регіону, які без таких заходів опиняються під дедалі більшою загрозою зникнення.
Катастрофічна повінь у Непалі
Нагадаємо, 26 серпня потужна повінь накрила район Расува на півночі Непалу - потоки води, бруду та уламків зруйнували будинки, дороги та мости, пошкодили об’єкти енергетичної інфраструктури. Загинули сотні людей. За попередньою версією, причиною катастрофи став масштабний обвал льоду та гірських порід з льодовика. За словами дослідників, зміна клімату підвищує ризик катастроф у Гімалаях - через підвищення температур прискорюється танення льодовиків і вічної мерзлоти.
