Від початку повномасштабного вторгнення Росія намагається штучно роздувати конфлікт між політичним та військовим керівництвом України, щоб дестабілізувати ситуацію та посіяти зневіру серед пересічних українців. Путін робив ставку на такий собі "військовий майдан", на самому початку великої війни звернувся до українських військових із закликом не підпорядковуватися наказам Президента Зеленського і перебрати владу в свої руки. Тези про переворот Кремль просував іще з 2014 року, коли агітпроп охрестив пост-майданну владу "київським режимом". Тобто Кремль ще тоді представляв українську верхівку як нелегітимну владу путчистів на чолі з тогочасним в.о. Президента України Олександром Турчиновим. Для чого російська пропаганда просуває цей меседж?
Хунти добрі та погані
Хунта часто характеризується домінуванням військових лідерів, які беруть під контроль уряд. Члени хунти зазвичай приходять до влади шляхом державного перевороту або іншими силовими засобами, скидаючи існуючий уряд. Російський агітпроп часто йменує Україну "хунтою" – київською, фашистською, кривавою. Термін "хунта" має негативні конотації, адже асоціюється із військовими переворотами, монополізацією влади, обмеженим доступом до неї, насильницькою та кровопролитною зміною державного керівництва тощо. Щоб додати гротескності, пропагандисти використовують негативні означники. Кремль демонізує "київський режим", при цьому тісно співпрацює зі (справжніми) хунтами.
Росія активно підтримує диктаторські військові режими у М’янмі, Малі, Нігері тощо. Коли у серпні 2023 року відбувся військовий переворот в Нігері, й коли хунта стикнулася з можливим військовим втручанням з боку країн Західної Африки, то бунтівники звернулися по допомогу до російської терористичної організації "Вагнер". Влітку 2023 року частина російських силовиків на чолі з Пригожиним намагалася змінити конфігурацію влади в державі. Правда, їм це не вдалося.
Чому Росія намагається подати Україну як хунту?
У 2014 році росіяни апелювали до того, що внаслідок Євромайдану в Україні до влади прийшла "хунта", яка мовляв, скинула "легітимного" Януковича шляхом перевороту, Україна перетворилася в країну "404", тож можна більше не церемонитися з її недоторканістю, суверенністю чи міжнародно визнаними кордонами. Саме про цей сценарій агітпроп говорить і зараз.
Кремль розраховує на те, що внаслідок "перевороту" українська влада втратить свою легітимність та довіру як в очах українців, так і в очах світової спільноти. Ця нелегітимність послужить тому, щоб і надалі не рахуватися із позицією України, грубо підводячи її до повної капітуляції чи будь-яких територіальних поступок. Це спроба дискредитувати українську верхівку, представити її як розконсолідовану і таку, що потопає в міжусобицях, замість того, щоб працювати задля перемоги.
Кремль розраховує на те, що внаслідок "перевороту" українська влада втратить свою легітимність та довіру як в очах українців, так і в очах світової спільноти
За таких умов, довіра до такої влади в Україні впаде, а отже, і міжнародна підтримка знизиться. Саме на це робить ставку Москва.
Хто, за версією російського агітпропу, може здійснити переворот?
Ворожий агітпроп поширює гостросюжетні сценарії "перевороту" в Україні як "генеральське протистояння" головнокомандувача Збройних сил України та командувачем сухопутних військ і повітряних сил. За різними версіями, вони або консолідовано планують скинути Президента, або кожен із них вступає в ситуативні союзи, щоб зробити це. Прийшовши до влади внаслідок військового перевороту, вони не матимуть легітимності, а на заході у них не вбачатимуть надійних партнерів.
Коли на початку повномасштабного вторгнення Путін звертався до ЗСУ із закликом до повстання, він апелював до того, що, мовляв, влада України – войовнича "маріонетка Заходу", що посилає своє населення вбивати братів слов’ян, а українське суспільство нібито відчуває "братерську любов" до росіян і насправді не хоче їм протистояти. Нині ж бачимо, що у телеграм-сегменті розкручують маніпуляцію про те, що буцімто Штати розцінюють Зеленського як гравця, який не здатен вести діалог і досягати домовленостей. Відтак, за версією російських пропагандистів, у Пентагоні роблять ставку на Залужного, який, на відміну від Зеленського, нібито готовий до компромісів з Кремлем, адже не хоче, щоб його солдати гинули задарма.
Як бачимо, агітпроп адаптивно реагує на інформаційний контекст довкола питань України, але основна його ціль – підважити довіру до української влади та держави.
На жаль, Росії в її дезінформації підіграють певні внутрішні актори українського політикуму, які відтак намагаються заробити балів під час такої собі передвиборчої розминки.
Критика та конструктивний аналіз дій влади є необхідним елементом процесів державотворення, але роздмухування протистояння між військовим та політичним керівництвом, безумовно, шкодить інтересам України.
На жаль, Росії в її дезінформації підіграють певні внутрішні актори українського політикуму...
Враховуючи той факт, що за ситуацією в Україні уважно стежать західні еліти та преса, а акцепторами російської пропаганди стають всілякі західні лідери суспільних думок, на кшталт Такера Карлсона чи Ілона Маска, українським політсилам слід надзвичайно відповідально брати участь у дискурсі, не роздмухуючи конфлікт між політичним та військовим керівництвом держави.
Цей матеріал підготовлено в рамках інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації, яка втілюється УНІАН та Smart Angel у співпраці з експертними організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю редакції і не обов'язково відображає позицію ЄС.
Леся Бідочко, заступниця директорки Центру досліджень ГО "Детектор медіа", координаторка проєкту "Хроніка дезінформації"
