Ще на початку 2010-х років, на хвилі "нафтодоларової мілітаризації", Кремль вирішив додати до своєї артилерії сучасний засіб розвідки - безпілотник. І поставив на озброєння легкий БПЛА під назвою "Орлан-10".
Перші бої на Донбасі, як для України, так і для РФ швидко довели, що саме безпілотні розвідники мають вирішальне значення для ефективного вогню. І саме за досвідом 2014 року Кремль розпочав масовий випуск "Орлан-10", яких до 2022 року встигли виготовити понад 1000 одиниць.
Характеристики Орлан - 10 (в ЗМІ / згідно з даними Рособоронекспорт)
- Вага: 14/18 кг
- Маса корисного навантаження: до 5/3 кг.
- Макс. тривалість польоту: 16/10 год
- Діапазон швидкостей: 70-150 км / год
- Макс. дальність застосування: до 120/100 км від наземної станції управління (до 600 км в автономному режимі)
- Макс. висота польоту: 5 км
У РФ із повністю серйозним обличчям заявляють, що "Орлан-10" - справжній унікальний винахід російських конструкторів. Водночас якщо просто уважно подивитися на його уламки, то ані винаходу, ані щось російського знайти доволі складно.
Бо електроніка - західна або китайська, двигун - японський, зв’язок - німецький, модуль навігації GPS - швейцарський, датчики контролю польоту - американські.
Найголовніше у цьому БПЛА - це звісно камери, які і відповідають за якість зображення. Спочатку цей безпілотник частіше ніс звичайний бюджетний фотоапарат типу Canon 500D, який російський інженер за допомогою, беззаперечно найпередовіших нанотехнологій, вправно кріпив до Орлану-10.
Згодом на нього почали встановляти більш професійне обладнання, зокрема американські тепловізійні камери Flir, данська денна Phase One IXA 180, а також повноцінні гіростабілізовані оптичні станції. У деяких брошурах зустрічається згадування продукції ізраїльської компанії Controp з її мініатюрними станціями сімейства STAMP.
Тобто, доволі складно у "Орлан-10" знайти хоча б щось російське. Тому вірогідність того, чи зможе РФ і далі випускати "Орлан-10" в умовах тотальної ізоляції - скоріш за все риторичний.
Ціна "Орлан-10" залишається офіційно невизначеною, фігурують цифри у 80-120 тисяч доларів за один БПЛА, без зазначення типу навантаження, яке може складати до 50% вартості дрона, а також без прив’язки до надійного джерела походження інформації. В цих умовах оцінити вартість всього комплексу, який складається з декількох дронів та станції управління, доволі важко.
Чим небезпечний "Орлан-10"
Але враховуючи те, що цих БПЛА у РФ змогли випустити достатньо велику кількість, вони продовжують залишатися доволі небезпечним фактором на полі бою.
Зазвичай "Орлан-10" працює на висоті 500 метрів, хоча і може забратися на декілька кілометрів. Це пов’язано із потужністю камер, бо з великої висоти їм не вистачить роздільної здатності.
Баражуючи над позиціями цей дрон може визначити координати цілей, а під час артнальоту здійснює коригування вогню у режимі онлайн-передачі даних.
Але, наприклад, для розвідки тилових позицій "Орлан-10" може використовуватись в автономному режимі, коли дрон летить заданим маршрутом по GPS-координатах та веде запис на внутрішню пам’ять.
"Орлан-10" як і будь-який малогабаритний дрон, доволі важко помітити, як очима, так і на радарі. А також доволі складно збити. Саме тому розробники по всьому світу досі знаходяться у пошуках надійного засобу боротьби з дронами такого класу. Тому поки використовується комбінація заходів протидії зі станцій радіоелектронної боротьби та вогневого ураження.
Водночас не треба думати, що "Орлан-10" це унікальний за своїми можливостями безпілотник. З 2014 року українське військо також взяло на озброєння, у значній кількості отримало та відточило тактику використання значно кращих БПЛА аналогічного класу. Мова йде про такі комплекси, як "Фурія", "Лелека-100", PD-1, Spectator та інші.
