Питання надання українській армії західних винищувачів F-16 після довгих місяців дипломатичних зусиль України нарешті зрушило з мертвої точки. Зокрема, вже розпочалися навчання українських пілотів, а декілька країн однозначно висловилися щодо готовності долучитися до "коаліції винищувачів" для України. Однак, наразі невідомо, які саме модифікації F-16 можуть бути передані Україні, адже може йтися як про літаки, вироблені кілька десятків років тому, так і про більш сучасні типи F-16.
УНІАН разом з експертами спробував розібратися, у чому особливість F-16, чому Україна просить партнерів надати саме їх та чим ці бойові літаки відрізняються від винищувачів, які наразі мають на озброєнні російські військові.
Технічні характеристики та основні відмінності F-16 від російських винищувачів
F-16 - це одномоторний багатоцільовий легкий винищувач четвертого покоління, який був розроблений для повітряних сил Сполучених штатів Америки у 80-х роках минулого століття. F-16 має суцільнометалевий фюзеляж. Конструкція літака на понад 78% виконана з алюмінієвих сплавів, меншу частку становлять титанові сплави, вуглепластик та сталь.
Водночас, Росія найбільше має на озброєнні винищувачів МіГ-29/31 та Су-27/35.
Су-27 та Су-25 - радянські важкі багатоцільові високоманеврові винищувачі четвертого покоління, які після розпаду СРСР вироблялися в Росії.
Як розповів УНІАН військово-політичний оглядач Олександр Коваленко, західні F-16 більш технологічно удосконалені, аніж радянські Су.
"Усі західні винищувачі випереджають російські по багатьом параметрам: радари, ракетне озброєння… та інше. Реально треба говорити не про сам винищувач, а про західну концепцію створення зброї. У них незмінна концепція - домінування над ворогом по точності та за відстанню. Вони повинні знищувати ворога на відстанях тоді, коли ворог їх ще не помічає і вони повинні знищувати майже з першого пострілу, щоб ворог, коли по ньому стріляють, не зробив постріл у відповідь", - зазначив він.
Водночас, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко зауважив, що Су-35 - це глибока модернізація Су-27, який росіяни вдосконалюють ще з радянських часів.
"Це (Су-35 - УНІАН) у них на поточний момент найкращий винищувач…", - розповів Романенко.
За його словами, перевагами F-16 над російськими Су є зокрема його розмір, авіаційне озброєння, а також розвиненіша радіолокаційна система, завдяки якій F-16 зможе "бачити" російські Су на більшій дальності, ніж вони його. Відтак, у застосуванні зброї на великих та середніх дальностях перевага також належить F-16:
"У боях на середній та великій дальностях 80-100-150 км літаки американські кращі, а от в ближньому бою деякі переваги можуть бути у Су-35… Але в сучасних умовах ближні бої маловірогідні - все вирішується на великих та середніх дальностях…"
На його думку, завдяки характеристикам F-16 та професіоналізму українських пілотів Україні вдасться зрівняти з РФ можливості у небі.
Водночас, за словами Романенка, за рахунок двох двигунів Су-35 може бути швидшим за F-16, однак це нівелюється іншими перевагами F-16, адже "взаємодія" між літаками в основному відбуватиметься на середній та великій дальності.
За кількістю боєприпасів F-16 та російські Су мають близькі характеристики, однак у американських літаків краща та ефективніша зброя, ніж у радянських та російських.
Водночас, Романенко підкреслив, що раніше росіяни вдосконалювали Су-35 за рахунок радіоелектроніки, ввезеної з-за кордону, тому зараз їм доводиться чи замінювати ці деталі на якісь аналоги, чи провозити контрабандою.
Наразі Росія має на озброєнні менше сотні Су-35, а їхнє подальше виробництво ускладнене через слабкі можливості для імпортозаміщення деталей.
Як зазначають військові експерти, найкращі модифікації російських винищувачів своєю бортовою радіолокаційною станцією можуть "бачити" повітряні цілі на дальність понад 200 км і виконувати атаки ракетою типу "повітря-повітря" на дальність 75 км. Водночас, завдяки F-16 українським військовим вдасться захоплювати повітряні цілі на дальності близько 300 км та виконувати атаки на дальність вдвічі більшу, ніж ворог, не входячи у зону дії винищувачів та наземних комплексів ППО росіян.
Чому партнери так довго вагалися
"Справа в тому, що F-16 - це все ж таки літаки. А літаки - це не танки, не бронетранспортери, не артилерія. Це зброя, яка потребує вирішення набагато більшої кількості питань. Наприклад, починаємо з підготовки пілотів. А хто буде готувати, в якій кількості, які країни, скільки на це піде часу?", - наголосив Коваленко.
Він уточнив, що підготовка пілота - це більш тривалий процес, аніж підготовка, наприклад, артилериста або механіка-водія, або екіпажу для танку.
Другою причиною такого довгого погодження питання F-16 для України експерт назвав підготовку технічного персоналу, який буде обслуговувати цей літак. Адже це також довший процес, ніж підготовка, скажімо, персоналу для обслуговування танку або бронетранспортера.
"Третє - інфраструктура. Це зовсім інший рівень інфраструктури розміщення цих літаків. Якщо танк можна завести у будь-яку військову частину, де є танкові бокси…, то з літаками все зовсім інше, адже не кожний аеродром в Україні підійде для F-16, бо там зовсім інші вимоги до характеристик смуг, з яких здійснюються їх посадка та зліт, а отже інші є потреби", - сказав Коваленко.
Крім того, питання надання винищувачів також передбачає допомогу із обладнанням, запчастинами та боєприпасами.
Водночас, складнощів додавала й вартість літаків, адже в залежності від модифікації йдеться про 40-50-60 мільйонів доларів, у той час як, наприклад, танк в залежності від типу коштує 1-2-3 мільйони доларів:
"Тому ми відчуваємо цю різницю не просто в 10, а навіть 20 та 30 разів. Хто готовий на це піти? Тому формування відбувалося настільки довго й ну, як довго, передбачувано довго…"
Чому Україні потрібні саме F-16
Основна причина дипломатичних закликів української влади надати силам оборони саме F-16 полягає у тому, що ці літаки є сучасними, багатоцільовими, а також досить поширені та стоять на озброєнні у достатньо великій кількості й у багатьох країн.
Зокрема, усього було виготовлено близько 4,6 тис. таких літаків, що значно перевищує кількість наявних аналогів F-16, наприклад, сучасних Eurofighter Typhoon, яких виготовлено менше 600.
Так, станом на лютий повідомлялося про близько 3 тис. винищувачів F-16 на озброєнні у 24 країн, серед яких найбільше у Сполучених Штатів Америки (близько тисячі). Також літаки мають Польща, Данія, КНР, Нідерланди, ОАЕ, Ізраїль, Греція, Туреччина та Бельгія.
Через таку "масовість" не має виникнути проблем із забезпеченням винищувачів та їхнім ремонтом.
Зокрема, Коваленко більш ніж впевнений, що базове обслуговування можна буде забезпечити на території України.
Однак, на його думку, більш вагомі ремонтні роботи після пошкоджень під час боїв чи ударів доведеться виконувати за межами країни, ймовірніше, у США.
За словами експерта, винищувачі F-16 не лише мають широкий функціонал, а й можуть працювати у досить складних умовах і не потребують значної інфраструктури, хоча мають і слабкі місця. При цьому досвідчені українські пілоти зможуть досить швидко їх опанувати й почати ефективно застосовувати на полі бою.
Водночас, за даними командування Повітряних сил ЗСУ, F-16 мають на озброєнні ракети класу "повітря-повітря" з дальністю до 180 км та потужні протикорабельні ракети, що дозволить відігнати ворожу авіацію подалі від українських кордонів та лінії бойового зіткнення, а також загнати ворожий флот у порти чи на морське дно.
Водночас, наразі відкритим є питання про те, літаки якої модифікації отримає Україна та яке саме озброєння нададуть до них.
Яка країна може першою передати Україні F-16
Коваленко впевнений, що одними із перших винищувачі Україні можуть надати Нідерланди, а також Польща та інші країни, які замість F-16 отримають інші модифікації цих літаків - F-22 або F-35.
"Це може бути навіть США також. Ну, скажімо так, на першу партію авіаційної коаліції вистачить. А перша партія це буде приблизно орієнтовно від 2 до 3 ескадрилей", - уточнив він.
За словами експерта, очікувати на перші F-16 для України можна вже у вересні-жовтні.
На його думку, у разі відсутності на той момент вже підготовлених українських пілотів винищувачі тимчасово розмістять на аеродромах якоїсь іншої країни, наприклад, у Польщі чи Румунії.
"А вже після того, як ми матимемо повноцінно налагоджену інфраструктуру та пілотів, тоді вони вже з’являться на території України. Але це буде приблизно кінець вересня-початок жовтня", - сказав Коваленко.
Яка кількість F-16 дозволить панувати над ворогом в небі
"Мені невідома загальна концепція майбутніх сценаріїв по звільненню наших територій… та ролі авіації у майбутніх наступах. Бо саме від цього залежить кількість… Якщо говорити про першу партію, то це може бути 2-3 ескадрильї, але загалом ми можемо цю кількість збільшити, наприклад, до 100 одиниць. Я впевнений, що ми можемо розраховувати в майбутньому на отримання до 100 одиниць F-16, але спочатку це можуть бути невеликі партії з кількох ескадрилій", - вважає Коваленко.
За його словами, навіть якщо це буде кілька ескадрилій, то вони суттєво покращать становище української армії у небі. Адже завдяки їм одночасно підвищиться й ефективність ППО у перехопленні крилатих ракет та дронів-камікадзе.
Крім того, Повітряні сили ЗСУ зможуть наносити удари на великих відстанях та знищувати російські літаки у повітряному просторі самої РФ на відстанях, на яких вони не зможуть відповідати.
Водночас, екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ Романенко вважає, що для початку Україні потрібно 3-4 ескадрильї (40-50 літаків).
На його думку, це дозволить "вирівняти" ситуацію в небі та, можливо, навіть перехоплювати ініціативу.
