Чиновники Євросоюзу у вівторок уночі домовилися внести зміни в газову директиву організації. Тепер правила організації стосуються також газопроводів третіх країн.
В першу чергу це стосується російської ГТС «Північний потік-2», будівництво якої в розпалі і через яку Кремль хоче транспортувати свій газ в Німеччину через Балтійське море. Дивує те, що Європарламенту, Раді ЄС і Єврокомісії знадобився лише один раунд переговорів, що досягти компромісу у проблемі, яка роками розділяла країн-учасниць, пише Politico.
Результат виявився дуже змішаним. Опоненти «труби», які хотіли її зупинити, були роздратовані. Але і ті, хто підтримує її спорудження, теж лишилися розчарованими. Тому що вони хотіли, щоб правила ЄС ніяк не стосувалися «Північного потоку-2».
Єдиним очевидним переможцем стала лише Румунія, яка зараз головує у ЄС. Попри надзвичайної політичної напруги навколо трубопроводу, країна змогла завершити роботу щодо директиви за лічені тижні після того, як взяла на себе роль лідера організації у січні.
Для Німеччини рішення щодо «Північного потоку-2» стало вибором меншої шкоди. Берлін запекло відстоював російський газопровід і добивався, щоб газова директива ЄС не регулювала його роботу. Він також застосував свою дипломатичну силу минулого року, щоб заблокувати роботу над внесенням змін у директиву. І в цьому німецькій стороні допомогли лояльні до Росії Австрія і Болгарія, які головували в ЄС. Але повністю знищити процес оновлення директиви Берліну не вдалося попри всі телефонні дзвінки президенту Румунії під час переговорів.
Звісно, завдяки компромісу останньої хвилини з Францією минулого тижня Німеччина змогла проштовхнути в зміни формулювання, які дадуть їй право просити про виключення для «Північного потоку-2» у питанні правил ЄС. Однак, остаточне рішення все ж буде за Брюсселем.
Читайте такожSüddeutsche Zeitung: Німеччина стане боржником України через «Північний потік-2»
«Єврокомісія буде ухвалювати обов’язкове рішення щодо виключень», - йдеться в прес-релізі Європарламенту щодо поправки до газової директиви.
«Якщо оцінки країни—учасниці будуть відрізнятися від оцінок Єврокомісії, позиція органу буде переважати», - йдеться в документі.
Те точно не те, чого хотіла Німеччина. Але все може бути не так погано. Будь-яке рішення Брюсселя буде залежати від складу нової Єврокомісії і від того, наскільки нові єврокомісари будуть лояльні до поглядів Берліна.
Рішення ЄС – точно не те, чого хотіла Росія. «Газпром» за підтримки Кремля почав будувати «Північний потік-2» з розрахунком, що закони союзу не будуть стосуватися його, як і «Північного потоку-1». Але тепер, коли все ж доведеться рахуватися з європейськими правилами, запуск нової ГТС може загальмувати. Хороша новина для Кремля в тому, що будівництво «труби» не зупинити. «Газпром» заявляє, що хоче завершити роботи до кінця 2019 року.
Росії і Німеччині доведеться почати переговори про міжурядову угоду щодо роботи «Північного потоку-2», яка влаштує Єврокомісію. Інакше газопровід не запрацює. Тому що за правилами ЄС «Газпром» не може бути власником «труби» і водночас транспортувати газ через неї.
Україна сильно протестувала проти російського проекту. До цього часу вона була головним транзитером газу Росії на Захід, за рахунок чого Київ отримував чималі і важливі для нього гроші за транспортування. Україна, Росія і Єврокомісія ведуть переговори про умови транзиту після завершення дії чинної угоди з «Газпромом» в кінці цього року.
Москва не називає, яку саме кількість газу вона готова зобов’язатися транспортувати через Україну в майбутньому, коли обидві гілки «Північного потоку» запрацюють. Вони разом здатні перекачати 110 мільярдів кубометрів блакитного палива на рік. А це велика частина від того, щоб ЄС зараз імпортує.
Хороша новина для Києва в тому, що метушня навколо газопроводу змусила Німеччину зобов’язатися захищати продовження транзиту через Україну. Цей пункт був підкреслений у франко-німецьких домовленостях минулого тижня. Погана ж новина в тому, що Україна таким чином повністю залежна від надійності обіцянок Берліна і Парижа.
