Російська армія і церква сплітаються в одне / mil.ru

Третього травня у Вестмінстерському абатстві відбулася досить незвичайна церемонія. В 50-ту річницю існування морського ядерного арсеналу Великої Британії, настоятель одного з найвеличніших соборів Англії подякував усім, хто служив у ядерних військах країни. Герцог Кембриджський й інші представники політичного істеблішменту були присутні при цьому.

Однак, їх одразу ж освистали демонстранти, які зібралися біля собору. «Кампанія за ядерне роззброєння» теж засудило церковну службу як «морально огидну». Близько 200 священиків і два єпископи теж після цього висловилися проти таких жестів з боку церкви, адже не правильно дякувати зброї масового знищення. Поширення християнства по всіх Збройних силах США теж часто викликає обурення. І з ним навіть борються на конституційних підставах.

Читайте такожРизький митрополит виявився агентом КДБ

Відео дня

Але існує одна історично християнська країна, де після 70 років комунізму національна церква отримала величезний і нестримний вплив на Збройні сили. І ця країна – Росія. Про це пише The Economist. Збудувавши тісні відносини з усіма рівнями військового істеблішменту, Російська православна церква зараз зміцнює свою роль на вершині військової машини країни.

Такий поворот дивний ще й з точки зору історії. Оскільки священики в уніформах фактично почали виконувати ту роль, яку в часи СРСР виконували так звані «замполіти». Їхнім завданням було підтримувати мораль і стежити, щоб серед військових не було незгодних з ідеями Марксизму-Ленінізму.

Частково історію інтеграції РПЦ у російську армію можна вивчити з нових бюлетенів. Приміром, в лютому було оголошено, що священики, закріплені за десантними військами, будуть вчитися керувати броньовиками. Однак, як пише видання, методичне дослідження цієї інтеграції провів ізраїльський вчений Дмитро Адамський. Свої висновки він опублікував у книзі під назвою «Російське ядерне православ’я». В ній він описав, як розвивалися російські військово-церковні відносини впродовж трьох десятиліть після падіння атеїстичного комуністичного режиму СРСР.

Читайте такожThe Economist: Росії вилізло боком те, як вона переслідує церкви

Ці відносини між РПЦ і російською армією виражалися у різних неймовірних формах. На всіх оборонних об’єктах з’являлися простори для молитви. Це ж відбулося і на ядерних субмаринах. Потім священики почали «освячувати» ракети, пускові шахти й винищувачі перед бойовими місіями. Військові навчання не обходяться без «хрестової ходи». Російським солдатам розповідають про «стародавній зв’язок між релігією й армією», щоб підняти їхній бойовий дух, вказуючи на «бойових» святих з часів Середньовіччя. Тож солдати несуть з собою ікони, коли йдуть в бій.

Адамський також виявив, що найбільш раннім і неймовірним зв’язком стали відносини між РПЦ і вченими, залученими до різних етапів ядерного циклу: від виготовлення ядерного палива до розробки нових видів зброї. І цей зв’язок стосувався як військових, так і цивільних вчених. На початку 90-х років цей сектор в РФ був глибоко деморалізований і погано фінансувався. Було не зрозуміло, чи є у російського ядерного арсеналу майбутнє.

Як не дивно, але церква прийшла на порятунок. Для прикладу видання вказує на місто Саров. Для віруючих росіян це рідне місто святого Серафима, — монаха-аскета, якого визнали святим в часи Російської імперії. В період СРСР населений пункт перетворився на секретний центр ядерних досліджень під назвою «Арзамас-16». Після розпаду Радянського Союзу він повернув собі стару, пов’язану з релігією назву, але зберіг при цьому і ядерну славу.

Читайте такожSueddeutsche Zeitung: Незалежність церкви України стала для Росії поразкою, рівноцінною падінню імперії

Саров став популярним місцем для проведення конференцій, співорганізаторами яких церква і персонал ядерних об’єктів. Патріарх Кирило заявив, що РПЦ може похвалитися порятунком ядерних можливостей Росії в часи, коли фінансове забезпечення і впевненість були на нулі.

Історичний факт, що православні церкви включно з російською загалом шукали співпраці зі світською владою в минулому. Але «клерикально-ядерне партнерство» досі було нечуваним. Вірогідно, армія і церква у свій час переживали труднощі з пристосуванням до нової ери й відчували, що їм потрібні друзі.

Минулого серпня в Збройних силах РФ з’явився новий орган під назвою «Головний політичний директорат Генерального штабу». Його очолює генерал з повноваженнями заступника міністра оборони. Для всіх, хто знайомий з радянською термінологією, цей інститут нагадує про радянський орган, метою якого було зміцнювати комуністичні переконання по всій армії СРСР. Новий російський орган теж буде займатися ідеологічними справами. Його робота буде полягати в тому, щоб «розробляти структури на всіх рівнях Збройних сил аж до кожного окремого військового підрозділу». А головне, він буде займатися прищеплюванням військовослужбовцям православних традицій.

На додачу, наступного року поблизу Москви буде відкритий новий собор на території мілітаризованого парку «Патріот». Він буде вміщати 6 тисяч людей. А кольорова гама нової церкви повторює відтінки, які зазвичай прикрашають бойові бронемашини й ракети. Також розпис собору буде включати бойові сцени з Біблії. А по всьому парку з’являються пам’ятники святим-покровителям кожного роду військ РФ.