Голова фонду родин жертв MH17 Піт Плоег не розуміє рішення повернути право голосу Росії в ПАРЄ. «Погану поведінку тепер винагороджують», - сказав він, додаючи, що причетність Москви до знищення малайзійського «Боїнга 777» над Донбасом і вбивства 298 людей на борту стає все більш очевидною.
«А тепер її приймають з відкритими обіймами. У мене багато проблем з цим. Про це говорять кожного тижня», - сказав NRC Handelsblad Плоег, чий фонд надіслав ПАРЄ листа з проханням не повертати право голосу Росії. Однак, це, вочевидь, нічого не дало.
Нідерландський сенатор Тіні Кокс – один з головних адвокатів повернення Росії в ПАРЄ. За його словами, він легко може пояснити свою позицію сім’ям жертв MH17.
«Позбавлення права голосувати було непродуктивним. Росія не змінила свій підхід і отримала хороші аргументи, щоб не допускати спостерігачів Ради Європи. Саме тому ми втратили всі інструменти впливу», - сказав Кокс.
Читайте такожУкраїна призупиняє участь у роботі ПАРЄ через рішення повернути делегацію РФ – ЗМІ
Він додав, що нова система санкцій ПАРЄ дає можливість заморозити участь Росії чи інших країн, які порушують права людини. І якщо Москва не почне виконувати Мінські угоди й не зробить кроків на зустріч вирішенню проблем окупації Криму і частини Донбасу, тоді її можуть чекати «гірші покарання, ніж позбавлення права голосу».
EU Observer пише, що делегація Росії повернеться, попри російську військову агресію проти України. Вона також отримала своє право голосу, не зважаючи на постійні порушення Європейської конвенції з прав людини. У Москві святкують моральну перемогу і вважають, що росіян повернули в ПАРЄ, тому що їхня країна «надто велика, щоб ігнорувати».
«Ми повертаємося в Страсбург, щоб допомогти нашим партнерам подолати кризу, яка підриває інституцію. ПАРЄ нас не вистачає. Жодне питання у Європі не може бути вирішене без найбільшої країни», - сказав російський депутат Петро Толстой.
EU Observer пише, що Росія не просто повернеться в Страсбург. Вона хоче посадити в ПАРЄ так званих «депутатів» з окупованого Криму.
Читайте такожПАРЄ втратила авторитет і свою роль у сучасній європейській політиці – МЗС України
«Як ви можете оцінювати захист прав людини в Криму без його представників? Не допустити їх буде рівносильно відмові обраним чиновникам з територій колишньої НДР», - сказав Толстой.
Російський депутат Костянтин Косачев розцінив рішення ПАРЄ як «визнання своїх помилок» щодо Росії.
Тим часом, Der Spiegel не сумнівається, що Москва шантажем змусила найстарішу організацію в Європі скоритися її волі. І це добре демонструє, що поставлено на кін, коли йдеться про відносини з авторитарними урядами.
«Шантаж – не новинка у дипломатії. Але ніколи не було такого, щоб міністр закордонних справ говорив про це так відкрито, як Сергій Лавров у Гельсінкі. На зустрічі Ради Європи на рівні міністрів у середині травня російський дипломат сказав, що його уряд «вдався до методів шантажу», щоб переконати партнерів Москви в організації здатися», - пише німецьке видання.
Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung ставить питання: «Чи повинна Росія взагалі бути частиною Ради Європи?». Згідно зі статутом, ця організація об’єднує демократії й правові держави. Тому з дня вступу Росії в Раду Європи у 1996 році її членство викликає сумніви. З одного боку, прихильники кажуть, що організація стримує Москву, навіть якщо вона не дотримується демократичних принципів. А зустрічі Ради Європи можуть бути зручною платформою для комунікації. З іншого боку противники вказують на те, що організація втрачає свій авторитет, тому що такі держави, як Росія, входять до її складу.
Видання звертає увагу на те, що ПАРЄ не просто без будь-яких умов скасувало санкції й повернуло право голосу російській делегації, а й пішло на значні невиправдані поступки. Москва не повернула Україні Крим. Вона не почала виконувати рішення Європейського суду з прав людини.
Читайте такожВбивство Нємцова: у ПАРЄ заявили про провал російського розслідування
І за це її «винагородили» ухваленням положень, які ускладнюють процес запровадження санкцій у майбутньому. А ще кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Литви Андрюса Кубілюса зняли з виборів генерального секретаря, тому що Москві він не подобається.
«Спроба через п’ять років нормалізувати відносини між Радою Європи й Росією зрозуміла. Але те, наскільки принизливо це було зроблено, не просто лишає неприємне відчуття, але й підриває авторитет організації. Відсутність стійкої позиції стосовно авторитарних режимів, як відомо, ніколи не приводить до успіху», - йдеться в статті.
