Місцева телефонна книга в нідерландській місцевості Нордвард – це запис про спільноту, яка більше не існує. За номерами криються будинки, які були знесені й від яких лишилися лише квадратні латки на траві, де колись стояв фундамент.
В минулому процвітаючий фермерський регіон, Нордвард тепер став просторим болотом на південному заході Нідерландів. Цей регіон умисне відділили для затоплення, щоб в інших містах поблизу лишалося сухо.
Читайте такожГлобальне потепління: океани втрачають кисень з небезпечною швидкістю – дослідження
«Кілька років тому, якби ви приїхали до цього польдера, то побачили б великі чудові ферми, акри картоплі й цибулі. Тепер же тут нічого не лишилося», - сказав Politico Стен Фліраккерс, який тримає молочну ферму й живе неподалік.
Осушена низовина в Нордварді була однією з 39 таких місцевостей, які уряд Нідерландів обрав для програми під назвою «Простір для річки». В рамках неї землі будуть віддані назад великій воді. Фактично так відбувається сучасний розворот у багатовічній практиці осушення земель країни, більша частина території якої лежить низько щодо рівня моря.
«Це також дає швидкий погляд на майбутнє, з яким зіштовхнулася країна. Через безпрецедентні прогнози щодо зростання рівня моря через кліматичні зміни уряд Нідерландів діє наввипередки з годинником, намагаючись з’ясувати, як не дозволити одній з найбагатших країн світу не зникнути під водами Північного моря», - йдеться в статті.
Читайте такожFinancial Times: Росія може повторити долю СРСР через глобальне потепління
Прогнози щодо підвищення рівня моря різняться від поступового й керованого сценарію до апокаліптичного, який перевершить можливості влади реагувати на воду. Тож експерти почали тиху роботу над моделюванням потенційного майбутнього для урядових структур. За найбільш оптимістичним сценарієм, нідерландські дамби, загорожі від штормів, помпи й інше обладнання зможуть впоратися з підйомом води. Але ціна буде високою. Й ці можливості будуть ефективні лише до певного рівня.
«З іншого боку спектру нас чекає контрольована відмова від території, що не дуже добре. Тому що нам якось потрібно розмістити десь 10 мільйонів людей», - каже професор геології й фізичної географії Університету Утрехта Маартен Кляйнханс.
«Поки все не стане відомо, поки не запахне смаленим, тут не буде ніяких інвестицій. А місцеві економіки просто розваляться. Це насправді кошмарний сценарій, але він дуже серйозний. Кошмар буде меншим, якщо почати готуватися зараз», - додав вчений.
Читайте такожBBC: У людства лишилось 1,5 роки на порятунок клімату Землі
Певне зростання рівня моря вже неминуче через глобальне потепління й танення криги після десятиліть вуглецевих викидів. Міжурядова панель з кліматичних змін в ООН (IPCC) прогнозує зростання рівня моря на 30-60 сантиметрів до 2100 року. Це зростання відбудеться не залежно від того, чи країни виконають Паризьку угоду й скоротять свої викиди. Чим швидше буде зменшене забруднення атмосфери, тим меншим буде ризик неконтрольованих наслідків. Але на даний момент розвинений світ не виконує визначені угодою цілі.
При нинішніх об’ємах викидів рівень моря підніметься на 84 сантиметри до 2100 року, а до 2300-го – на 5,4 метри. Також в IPCC вважають, що до кінця нинішнього століття вода навряд чи підніметься більше, ніж на метр. Тож організація радить країнам готуватися до наслідків відповідно.
У випадку Нідерландів їхня здатність розібратися з підйомом води залежить від часу, який лишається у королівства на підготовку. Згідно з даними уряду країни, нинішні захисні споруди будуть адекватними лише до 2050 року. Їхнє покращення – справа повільна. За останні 30 років роботи з боротьби проти повеней дозволили Нідерландам розібратися лише з підйомом рівня моря всього на 40 сантиметрів. Всі доступні варіанти боротьби з водою обумовлені. Пісок можна розсіяти на узбережжях, якщо буде достатньо часу й піску. Можна спорудити дамби, але ті, хто живе за ними, зіштовхнуться з більшим ризиком в разі виникнення надзвичайної ситуації. Воду також можна відкачати, але сіль – ні. Таким чином, земля стане солоною й непридатною для нідерландської аграрної промисловості. Також існує межа, за якою порятунок територій втрачає фінансовий сенс.
Читайте такожThe Guardian: Російський «Газпром» в трійці найбільших винуватців кліматичної кризи
«Технічно багато речей можливі. Ми можемо поставити прибережний захист чи дамби. Але в якийсь момент потрібно запитати себе: чи це життєздатне рішення? План «Б» - це відступити, віддати мору землю», - сказав професор полярної метеорології Університету Утрехта Міхель ван ден Броеке.
Politico пише, що перлина багатства Нідерландів й промисловості королівства – це мегаполіс Рандштад, який включає Амстердам, Роттердам, Гаагу й Утрехт. І цей регіон під загрозою, тому що лежить в низовині на заході країни.
«Деякі найнижчі райони Нідерландів вже на 10 метрів нижче рівня може. Якби вода пробила узбережжя зараз, то море було б в Утрехті, в центральній частині Нідерландів. Це дуже страшна ситуація. Й відчуття безпеки насправді помилкове», - сказав Клянханс.
