'Все вказує на війну': блокування соцмереж у Росії пов’язане з загрозою Європі, - Тимочко

У Росії впроваджують все більше нових обмежень і все більше відмежовуються від світу. Обмеження, заборони та блокування соцмереж - це одна з буденних речей, які росіяни мовчки "їдять". Наразі відбувається чергова хвиля зачистки інформаційного простору. Детально про те, що може ховатися під цим, і який стосунок це має до війни, УНІАН поговорив з Іваном Тимочком, головою Ради резервістів Сухопутних військ Збройних сил України.

Зараз у Росії блокується Telegram, YouTube, WhatsApp. Чи може це свідчити про обрубування альтернативних каналів комунікації? По-перше, для чого? А по-друге, чи може це бути ознакою нової хвилі мобілізації? Тобто обрізати всі ці канали комунікації, месенджери - менше інформації і назовні, і до них.

Росіяни в будь-якому випадку проводять загальну мобілізацію. Вона розбита на дві ланки. Перше - це безтерміновий призов на строкову службу і круглорічний призив. Другий момент - це призов резервістів, як там у них прописано, для захисту військових об'єктів. Ми прекрасно розуміємо, що всіх резервістів, яких вони вже мали, вони так чи інакше задіяли на фронті.

Відео дня

Тобто кожного росіянина, якого зустрінуть, спіймають відповідні органи, структури й уповноважені особи, можуть визначити резервістом.

Щодо соцмереж, то тут вони переслідують декілька цілей. Вони чудово усвідомлюють, що в таких мережах, як Telegram, WhatsApp багато російських громадян з протестними настроями створили певні групи, зуміли вибудувати свою мережу, щоб, скажімо, мінімізувати ризики бути виявленими ФСБ.

Другий момент - внутрішня комунікація в російському суспільстві та доступ до зовнішньої інформації. Росіяни менш схильні до самоорганізації через соцмережі й масових протестів, ніж, наприклад, українці чи навіть громадяни Ірану.

Водночас у разі масової мобілізації російські силовики, ймовірно, обмежуватимуть використання соцмереж у військових частинах і навчальних центрах. Це робитиметься, щоб ті, кого призвали, не могли координуватися між собою та контактувати із зовнішнім світом, зокрема з українськими ініціативами на кшталт програм для здачі в полон.

Проте ФСБ пішло набагато хитріше і далі. Вони замість соцмереж, як вони називають, "отруйного заходу", пропонують і створюють свої. Тобто вони дають людям альтернативні соцмережі для того, щоб їх поступово туди заводити. Навіть якщо колишні протестні спільноти спробують відновити координацію вже на цих платформах, їхня активність стане значно прозорішою для спецслужб. Тобто російське ФСБ знайде додаткові можливості вирахувати саме протестних громадян, і аналізуватиме їхню поведінку. 

Це насправді доволі серйозний, стратегічний підхід ворога, який заходить в самоізоляцію, замикається на собі. Мета? Радше за все, війна проти якихось європейських, балтійських, північних країн. Для того, щоб було мінімум витоку інформації, щоб російське суспільство налаштовувати, що "довкола одні вороги, ми тут загнані в фортецю і маємо йти на них війною". Для того, щоб бачити реально побутові суспільні коливання.

Тому це не просто "ми закриваємося", чи "ми такі дурні, що ми відмовляємося від конкретних соцмереж". Ні, вони одразу нав'язують свої. Це доволі планомірна, системна, прорахована, давно підготована робота. Це серйозний виклик.

Інше питання, наскільки це вплине на російських військових. Воно вплине на певний час, бо вони через "Телеграм" і "Старлінки" здійснювали на тактичному рівні координацію військ, підрозділів, наведення, визначення точок ударів, взаємодію між суміжними підрозділами. Але усе одно з часом вони це замінять.

Тобто всі ці блокування можуть означати підготовку до наступу на якісь інші європейські країни?

До війни. Показовими тут є навчання "Захід-2025", які Росія відпрацьовувала як сценарій бойових дій проти європейських держав. Вони проходили в Білорусі - фактично на кордоні зі Східною Європою, східним флангом НАТО та балтійськими країнами. Паралельно Росія проводила аналогічні морські навчання в Балтійському морі й Атлантиці.

Це дає підстави говорити про те, проти кого відпрацьовувалися ці сценарії: північні, скандинавські та балтійські країни, скажімо так, держави Старої Європи. В Європі почали з'являтися російські безпілотники. Тобто війна вже запланована. Процес підготовки, масштабувань і напрацювань.

А тоді, на вашу думку, які наступні можуть бути ознаки цього руху до війни? От зараз соцмережі, а що далі може бути?

Все вказує на війну. Вони зараз подроблять російське суспільство, тобто запропонують одним, мовляв, "замість вас підуть служити резервісти". Строковикам скажуть: "Ви як строковики на війну не підете", але будете служити в межах тих кордонів, які Росія визнає за собою, тобто мова йде і про ті українські області, які вони прописали у своїй недоконституції. Крім цього, їм скажуть: "Ти ж все одно їдеш на війну, ти там на війні. Давай, підписуй контракт, хоч щось заробиш".

І паралельно вони будуть під будь-яким приводом проводити перепис російського населення. От усе це – етапи переходу на велику масштабну війну, окрім України, з країнами Європи.

Повертаючись до теми мобілізації. Чи можемо ми оцінювати, яка нестача у росіян в кількості людей в їхній армії? Скільки вони хотіли б ще?

Своїми наказами Путін збільшив штатну чисельність російської армії до 2 мільйонів 200 тисяч. Зараз вони набрали з усіма військовими, держслужбовцями 1 мільйон 800 тисяч. 700 тисяч відправили в Україну. Тобто прямий штатний недобір - 400 тисяч.

Інше питання, що з тих необхідних сил вони залучили в Україні всього 700 тисяч. Це плато можливостей. Якусь частину військ вони змушені тримати в Росії для логістики, для оборони своїх об'єктів. Навіть "Ростеха". Російський оборонпром налічує 7 тисяч об'єктів. Їх теж треба захищати, прикривати. Росія - велика територія, там теж багато роботи, вони не можуть забрати більше військ.

Ми також бачимо інше питання - масштаби їхніх втрат. Уже можна говорити, що для російської армії настане криза, якщо на фронті знищуватимуть 50 тисяч і більше військових, і паралельно руйнуватиметься інфраструктура в тилу Росії.

Щоб компенсувати ці втрати й вирівняти ситуацію хоча б до штатної чисельності, їм була б потрібна загальна мобілізація. Але вони не можуть її запровадити, бо побоюються концентрації великих мас людей в одному місці - це може мати непоправні наслідки для путінської диктатури.

Але оскільки вони хочуть все-таки росіян загнати в армію завуальованим способом, то контрольовані засоби комунікації - найкращий підхід.

Чи вигадуватиме російське керівництво нові способи спонукати громадян іти служити, якщо воно уникає відкритої масової мобілізації?

Насправді вони вже проводять примусову мобілізацію, але дроблять її на окремі елементи, роблячи менш помітною для пересічного росіянина. Одним пояснюють, що строковики йдуть на звичайну службу, а не на війну, іншим - що резервістів залучають нібито лише для охорони об’єктів, контрактників подають як тих, хто добровільно підписав угоду і свідомо вирушив на фронт.

Фактично це три складові, на які розбивають загальну мобілізацію.

Росіяни будуть продовжувати вестися просто на гроші?

Будуть. Вони поведуться на все. Адже Путін з моменту приходу до влади і ще з виступу на Мюнхенській конференції чітко заявив: йому потрібна зміна балансу сил, і Росія готується до війни. Це означає, що протягом 25 років він формував російське суспільство саме під ці потреби.

Чи може статися диво, що все ж російське суспільство обуриться?

Ні. Еліти можуть збунтувати, суспільство - ніколи. Еліти і так на грані бунту.

довідка
Іван Тимочко
Іван Тимочко
голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ

Іван Олексійович Тимочко - український військовослужбовець, голова ради резервістів Сухопутних військ Збройних Сил України, ветеран АТО.

Він навчався у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Тимочко - доброволець, свою службу почав як солдат 24-ї бригади імені Короля Данила, став сержантом. Прослужив з 2016 по 2019 роки, далі була невелика перерва. З 2022-го й донині є чинним військовослужбовцем.

Вас також можуть зацікавити новини: