Російським окупантам дали змогу детально викласти своїї погляди австралійській аудиторії / фото wikimedia.org

Австралійський державний телеканал ABC зняв і показав у своєму ефірі документальний фільм "Війна України. Інша сторона", присвячений російській армії. У фільмі зокрема містяться інтерв’ю з російськими солдатами, що зараз перебувають на фронті, знято їхній побут та воєнні будні. 

Український посол в Австралії Василь Мирошниченко жорстко розкритикував сам фільм та рішення мовника показати цей матеріал глядачам. 

"Програма, що вийшла вчора ввечері на Four Corners "Війна в Україні: інший бік", була журналістським еквівалентом чаші блювотиння. Вона беззаперечно повторювала і транслювала незліченну відверту брехню, викривлення історії, расистські твердження та пропагандистські наративи, що виходили з Кремля. І це цілком відповідало інтересам російського диктатора Путіна", – йдеться у заяві, опублікованій посольством України в Австралії.

Відео дня

Зазначається, що фільм мінімізував і применшив смерть тисяч невинних українців, яких вбили російські солдати. 

"Австралійській радіомовній корпорації має бути соромно, що вона випустила в ефір таке суцільне сміття. Через міністра зв’язку [Австралії] я попрошу про зустріч із керівним директором ABC і виконавчим продюсером Four Corners, щоб зрозуміти, який процес призвів до виходу в ефір цієї пропаганди про Путіна та насильства національною телекомпанією Австралії. Я поділюся з ними тими фактами, які програма абсолютно не врахувала", – заявив український посол.

Українська діаспора в Австралії теж обурена показом фільму, що подає російську точку зору на війну.

"У серії інтерв'ю глядачі бачать, як режисер тисне руки, обіймається та посміхається до російських солдатів, слухаючи грубу брехню, ненависть та геноцидні наміри щодо українців. Це безглуздо для ABC вдавати, що це була безстрашна журналістика, що дає нам "надзвичайний" доступ до "іншої сторони". Поширення брехні та сіяння плутанини щодо правильного та неправильного – пряма мета російської пропаганди. Ось і ABC потрапила у пастку, використовуючи гроші платників податків, щоб транслювати російську пропаганду прямо в австралійські вітальні", – йдеться у заяві "Австралійської федерації українських організацій".

У відповідь канал ABC повідомив, що показаний фільм є лише однією з серії програм про російсько-український конфлікт. Там також заявили, що австралійська аудиторія має право подивитися цей фільм та приймати власні рішення.

"Війна в Україні: Інша сторона" — це складний, але законний документальний фільм, (...) який пропонує рідкісне уявлення про життя російських солдатів під час війни. Це доповнює наше розуміння цього трагічного конфлікту та показує повний, жахливий вплив війни", — сказав представник ABC, слова якого наводить The Guardian.

Військовий оглядач The Guardian Ден Саббаг втім визнав, що показаний фільм був "щедрий до російської позиції, просто надавши її простим солдатам і цивільним особам ефірний час".

"Але ані глядачі, ані мовники не повинні повністю ігнорувати точки зору, які рідко чуються. У всьому документальному фільмі досить ретельно підкреслюється, хто винен у вторгненні – Росія", — зауважив Саббаг.

Прийоми російської пропаганди

Як писав УНІАН, на телеканалі 2+2 у понеділок, 18 березня, вийшла друга серія із циклу документальних програм про російську пропаганду. В ній зокрема було розкрито два класичні прийоми пропаганди, до яких вдається путінізм, щоб маніпулювати людьми.

Перший прийом називається "Гнилий оселедець". Мета цього методу – руйнування репутації. Пропагандисти беруть абсолютно хибне, бездоказове звинувачення та викликають бурхливе обговорення в суспільстві. Закидам бракує підтверджень, проте підозри та сумніви все одно поселяються у підсвідомості та відіграють деструктивну роль. Дискредитація легко "прилипає" до об’єкта інформаційної атаки, як сморід гнилого оселедця, лишається на тому, в кого його кинули.

Другий прийом "Велика брехня". Він полягає у поширенні максимально шокуючою, відвертої та безсоромної брехні, яка проголошується з абсолютною впевненістю не залишаючи "зомбі-глядачу" вибору не повірити в це. Класичні приклади – історія про "розіп’ятого хлопчика", або про українські біолабораторії з бойовими голубами.

Вас також можуть зацікавити новини: