
Франція використовує дипломатичний діалог із Китаєм, щоб спонукати Пекін вплинути на Росію та домогтися припинення війни проти України. Про це заявив речник Міністерства Європи та закордонних справ Франції Паскаль Конфаврьо на брифінгу, передає Укрінформ.
За словами представника французького МЗС, відносини між Російською Федерацією та Китайською Народною Республікою після початку повномасштабної війни проти України стали "надзвичайно викривленими та незбалансованими".
Він зазначив, що агресія Росії проти України призвела до її ізоляції від частини міжнародних партнерів, зокрема в енергетичній та економічній сферах, що посилило залежність Москви від Пекіна.
Франція заявляє, що підтримує постійний діалог із Китаєм і використовує його як канал впливу на позицію Пекіна щодо війни.
"Цей канал дозволяє нам звернутися до Китаю, щоб він використав свої привілейовані відносини з Москвою та закликав до припинення цієї агресії", – наголосив Конфаврьо.
У Парижі вважають, що роль Китаю може бути ключовою через його тісні політичні та економічні зв’язки з Кремлем.
Пріоритети G7 і глобальні дисбаланси
Франція також пов’язує свою позицію з пріоритетами головування на саміті G7, яке у 2026 році зосереджене на подоланні глобальних економічних дисбалансів та зміцненні економічної безпеки.
У Парижі підкреслюють, що ці питання стають ще більш актуальними на тлі зростання геополітичної напруги у світі.
Саміт лідерів країн "Великої сімки" відбудеться 15–17 червня у французькому Евіані. Франція планує використати зустріч для координації відповідей на фінансові, енергетичні та безпекові виклики, пов’язані з війною Росії проти України та глобальною конкуренцією великих держав.
Китай і Росія - останні новини
Днями Путін прилетів з візитом до Китаю. Главу Кремля в аеропорту зустрічав почесний караул. Для цього було зібрано спеціально організовану групу людей з прапорами Росії та Китаю, одягнених в однакові костюми.
WP пише, що під час візиту до Пекіна російський диктатор знову не зміг отримати остаточну згоду Китаю на будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2", який Москва вважає одним із ключових енергетичних проєктів після втрати європейського ринку.