Підпишіться на нас в Google
Група археологів виявила нові свідчення того, що місце у віддаленому куточку мексиканських джунглів може бути давно загубленим містом майя Сак-Балам, яке слугувало останнім оплотом після іспанського завоювання. Про це пише BBC Science Focus.
Відкриття, представлене на недавній зустрічі Товариства американської археології, може відкрити дивовижну можливість зазирнути в життя на заході цивілізації майя.
"Я думаю, що життя в Сак-Баламі було непростим. У документах йдеться, що в 1694 році тут було понад 100 будинків", - сказала доктор Юко Шираторі, археолог з японського університету Ріссьо, яка очолювала роботу.
Зазначається, що Сак-Балам, що в перекладі з мови майя буквально означає "білий ягуар", було засновано в 1586 році племенем Лакандон Чоль як притулок після розграбування їхньої регіональної столиці, Лакам-Тун, іспанцями.
Життя майя на цьому місці тривало понад 100 років, поки воно остаточно не впало під натиском іспанців у 1695 році. До 1712 року місто було покинуте.
Одним із найпереконливіших доказів того, що це справді загублене поселення, стало виявлення стіни довжиною 16 метрів і висотою 1 метр. Розмір стіни відповідає іспанським описам великих громадських будівель Сак-Балама, які використовувалися для громадських заходів і зборів.
Крім того, команда виявила фрагменти кераміки та фігурку мавпи, які, ймовірно, належать до того ж періоду, коли Сак-Балам був заселений. Проте залишаються питання щодо того, чи справді це загублене поселення. Шираторі сказала:
"Мені потрібно з'ясувати, чи є 16-метрова стіна фундаментом будівлі. Для цього я сподіваюся знайти пов'язані з нею предмети, такі як кераміка, включаючи кадильниці, та деревне вугілля, щоб датувати їх методом AMS-радіовуглецевого аналізу".
Іспанські документи свідчать про те, що Сак-Балам було спалено під час завоювання, а це означає, що шар попелу під землею також може підтвердити, чи справді це загублене місто.
Новини археології
Археологи виявили в середньовічному туалеті в Німеччині чудово збережений зошит з дерева та воску в шкіряному мішечку. 10-сторінковий зошит, написаний латинським курсивом, ймовірно, був упущений середньовічним купцем майже 800 років тому - можливо, коли він витирався шовковим туалетним папером.
