Підпишіться на нас в Google
21 серпня 2025 року Сонце випустило те, що здавалося звичайним спалахом радіохвильової енергії – різновид імпульсів, які астрономи спостерігають регулярно і очікують їх згасання протягом декількох годин або днів. Але цей сигнал відмовився зникати.
Поки вчені продовжували відстежувати його, спалах розтягнувся далеко за межі всього, що фіксувалося раніше, ставши в результаті найтривалішим сплеском сонячного радіовипромінювання з усіх, що коли-небудь спостерігалися, пише Gizmodo.
Команда дослідників проаналізувала цю подію, використовуючи дані чотирьох різних місій NASA, кожна з яких випадково зафіксувала радіоспалах протягом декількох днів у трьох послідовних часових вікнах. Рекордний радіоспалах тривав загалом 19 днів, побивши попередній рекорд, який становив усього п'ять днів!
Результати роботи команди, опубліковані в журналі The Astrophysical Journal Letters, допомогли точно визначити джерело радіоспалаху і можуть допомогти вченим краще прогнозувати космічну погоду.
Природа сонячних спалахів
Сонце являє собою колосальну сферу з надгарячої плазми, яка постійно піддається сильним виверженням. Сонячні спалахи, або масивні викиди енергії, що відбуваються на поверхні, прискорюють крихітні частинки, такі як електрони, в атмосфері Сонця. Коли ці електрони рухаються крізь сонячну плазму, вони випромінюють інтенсивне випромінювання у вигляді радіохвиль.
Існують різні типи сонячних радіоспалахів залежно від їхньої частоти та тривалості. Рекордний радіоспалах належить до категорії Тип IV, до якої зазвичай відносяться тривалі випромінювання, спричинені електронами, що застрягли у великих магнітних петлях у короні Сонця (найзовнішньому шарі атмосфери).
Подію вперше зафіксував Solar Orbiter – зонд для спостереження за Сонцем, спільно керований Європейським космічним агентством та NASA, який робить найближчі в історії знімки нашої батьківської зірки.
Потім, через 12 днів, зонд NASA Parker Solar Probe, космічний апарат, призначений для польотів безпосередньо через зовнішню атмосферу Сонця, і Wind, супутник, що спостерігає за потоком частинок у сонячному вітрі, зафіксували перекриваючі один одного інтервали радіоспалаху. День потому, 9 вересня, STEREO-A від NASA, місія з вивчення еволюції сонячних бур, стала останньою, хто спостерігав цей радіоспалах.
Пошук джерела випромінювання
Нещодавно зафіксований радіоспалах виявився вкрай незвичайним, оскільки тривав набагато довше, ніж очікувалося, що вказує на його ймовірне походження від сталого джерела енергійних електронів або магнітної активності в атмосфері Сонця.
Команда, що стояла за новим дослідженням, очолювана вченими з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA у співпраці з міжнародними дослідниками, розробила нову методику визначення джерела радіоспалаху. Вчені використовували дані з космічного апарату STEREO-A як трекер, що дозволило локалізувати джерело поблизу структури в атмосфері Сонця, яка називається шоломоподібним стримером.
Шоломоподібний стример – це воронкоподібна структура в сонячній короні. Він формується, коли гаряча сонячна плазма опиняється замкненою вздовж гігантських магнітних петель, що простягаються назовні від Сонця, з довгими шлейфоподібними хвостами, що відходять у космос.
У вчених є теорія щодо того, чому саме цей радіоспалах тривав так довго. Вони вважають, що тріо вибухових викидів, які називаються корональними викидами маси, всередині одного й того ж регіону могло підживлювати цю рекордну подію.
Хоча самі радіохвилі нешкідливі, те саме магнітне середовище, яке їх породило, може призводити до сонячної активності, здатної вплинути на космічні апарати та супутники. Ось чому вчені уважно стежать за Сонцем, сподіваючись краще зрозуміти його спалахи, щоб допомогти захистити наші об’єкти на навколоземній орбіті.
Раніше УНІАН повідомляв, що в піску, розплавленому першим ядерним вибухом, виявили несподівану кристалічну структуру.
