Бої між силами Вірменії й Азербайджану почалися в особливо поганий час для Ірану. Вдома в нього склалася надзвичайно складна економічна ситуація завдяки санкціями США. За кордоном він бере участь у численних незакінчених геополітичних авантюрах в арабському світі: від Іраку до Сирії й за їхніми межами. Тегеран в останні роки інвестував багато зусиль в ці кампанії.
Читайте такожВ Ірані заговорили про початок регіональної війни через сутички в Нагірному КарабасіОднак, як пише Foreign Policy, Іран може опинитися у вирі конфлікту на Півдні Кавказу, де він колись вже був посередником. Але можливості Тегерану значно скромніші, ніж вимагає його географічна близькість до зони конфлікту. Гірше й те, що в іранської сторони зараз немає тієї дипломатичної незалежності, якою вона користувалася на початку 1990-х, коли війна між Вірменією й Азербайджаном за спірну територію тільки спалахнула. Тоді Іран міг більш ефективно працювати з обома сторонами.
Цього ж разу йому доводиться поступитися місцем Росії, Туреччині й Заходу як силам, які формують траєкторію конфлікту. Але в Ірані є 20-мільйонна азербайджанська меншина. І завдяки їй вірмено-азербайджанський конфлікт може стати великою проблемою для іранської внутрішньої безпеки. Тегеран не хоче програти в цьому конфлікті. Але його позиції слабкі.
Після 27 вересня, коли бої між силами християнської Вірменії й шиїтського Азербайджану спалахнули з новою силою, Тегерано знадобилося три дні, щоб зрозуміти, що це не чергове незначне загострення, яке скоро скінчиться. Зрештою, невеликі сутички між сусідніми країнами час від часу відбувалися. Наприклад, так сталося на початку літа. Але через чотири дні, усвідомивши, що це не чергове тимчасове загострення, Тегеран раптом змінив свою традиційну риторику, відмовившись від нейтралітету й бажання бути посередником між Єреваном і Баку. Натомість він дав зрозуміти, що підтримує Азербайджан.
Читайте такожТуреччина і Росія відкрили "третій фронт" – військовий експерт про загострення в КарабасіПершого жовтня представники верховного лідера Ірану Алі Хаменеї у чотирьох північно-західних провінціях країни, де населення етнічних азербайджанців дуже велике, виступили зі спільною заявою на підтримку Баку. В ній йшлося, що "немає жодних сумнівів", що Нагірний Карабах належить саме азербайджанській стороні. Однак, заява з'явилася якраз на тлі повідомлень про те, що Іран відкрив свій повітряний простір для російських військових поставок для Вірменії.
Протести спалахнули не лише в іранській провінції під назвою Східний Азербайджан, а й в столиці. Натовп скандував: "Карабах наш і він лишиться нашим". Невелике згадування про те, що Іран став маршрутом для поставок зброї Вірменії, виявилося настільки гострою новиною, що Тегеран швидко почав його заперечувати.
Президент Хассан Роухані, міністр закордонних справ Джавад Заріф і радник верхового лідера з закордонних справ Алі Акбар Велаяті заявили, що Вірменія повинна залишити територію Азербайджану, яку вона окупувала в 1994 році. Більш безрозсудно вчинив лояльний до режиму аятола Хуссейн Норі Хамедані, який надав конфлікту релігійного значення.
"Нагірний Карабах - частина ісламського світу і повинен повернутися до ісламської країни, він повинен бути визволений", - сказав духовний лідер.
Читайте такожAssociated Press: Війна в Нагірному Карабасі приваблює бійців з Близького СходуПопулярний імпульс повністю стати на бік Баку був настільки великим, що Тегеран навіть не звернув увагу на тісне партнерство Азербайджану з Ізраїлем. Кавказька країна - одна з небагатьох у світі, де шиїтське населення домінує. Окрім Азербайджану такими лишаються Ірак, Іран і Бахрейн. Однак, вона збудувала тісні економічні, військові й розвідувальні зв'язки з Ізраїлем, якого Тегеран вважає своїм ворогом в регіоні. Втім, цей факт зберігається вже близько 20 років. Тож іранці звикли.
Простіше кажучи, Іран не може діяти всупереч власній азербайджанській меншині. Коли СРСР розпався на початку 1990-х років, іранські азербайджанці змогли відновити зв'язки зі своїми "братами на півночі". Тож тепер вони знають більше про динаміку війни в Нагірному Карабасі й підтримують в ній Баку. Для Тегерана це велика проблема. Зрештою, Іран - багатонаціональна країна, яка не готова розбиратися з заворушеннями меншин, розлючених конфліктом в Нагірному Карабасі.
Зрештою, періодичні сутички з воєнізованими етнічними групами лишаються нормою життя в Ірані. На південному сході поблизу кордону з Пакистаном діє група "Джаеш аль-Адл", яка складається з представників народу белуджі. Перестрілки також стаються і на заході країни в курдських регіонах, які межують з Іраком.
Називати Іран "пороховою діжкою, яка от-от вибухне", було б перебільшенням. Але також було б неправильно стверджувати, що позиція етнічних меншин не вплинула на раптову зміну в риториці Тегерану щодо війни в Нагірному Карабасі.
Читайте такожBloomberg: Нафтові долари, соцмережі і Кардашьян ведуть свою війну за Нагірний КарабахІ ця зміна може стати ще суттєвішою. Іран підтримує дружні відносини з Вірменією з моменту її незалежності в 1991 році. Але він також поглибив відносини з Азербайджаном, розширивши торгівлю, туризм, військову співпрацю включно з можливістю експорту іранської зброї.
Також втручання Туреччини стане важливим фактором в розрахунках Ірану. Тегеран звинуватив Анкару в роздмухуванні війни шляхом переконання Азербайджану відвоювати якомога більше територій до появи будь-який домовленостей про перемир'я. Крім того, Іран і Туреччина воюють по різні боки в Сирії. Але попри все це, іранська сторона не хотіла б посилювати напругу ще більше через Нагірний Карабах.
Перш за все, тому що Туреччина, яка намагається об'єднати навколо себе всі тюркські народи, здатна створити проблеми для Ірану. Вона легко може використати велику меншину азербайджанців і налаштувати її проти іранської політики. По-друге, попри напругу у відносинах, Анкара лишається важливим сусідом і торговельним партнером. В умовах ізоляції під санкціями Тегеран не хоче, щоб в регіоні з'явилася ще одна відверто ворожа до нього країна.
Тож наразі Іран сидить на місці й напружено спостерігає за діями Росії й Туреччини в Нагірному Карабасі. Він хотів би, щоб нинішній спалах якомога швидше закінчився. Інакше Іран може бути втягнутий у регіональну війну, участь в якій він не може собі дозволити.
Новий конфлікт Вірменії та Азербайджану
- Чергова ескалація конфлікту між Вірменією та Азербайджаном почалася вранці 27 вересня. Сторони звинуватили одна одну в обстрілі прикордонних населених пунктів і провокаціях.
- У Вірменії заявили про наступ ЗС Азербайджану на Нагірний Карабах, оголосивши воєнний стан і загальну мобілізацію.
- В Азербайджані заявили, що в ході успішного наступу взяли під контроль кілька сіл Нагірного Карабаху, але у Вірменії цю інформацію заперечують.
- Обидві сторони заявляють, що завдали противнику страшних втрат, які налічують сотні вбитих і десятки знищених одиниць бойової техніки.
