Що важливіше: непорушність кордонів чи самовизначення народів? / REUTERS

Попри спільний заклик США, Франції й Росії припинити вогонь, бої в Нагірному Карабасі стають дедалі більш запекилими. Азербайджан відкинув цю вимогу, заявивши, що гармати замовкнуть тоді, коли Вірменія візьме на себе зобов'язання вивести війська зі спірного регіону.

Про це пише Gazeta Wyborcza, нагадуючи, що США, Франція й Росія входять до так званої "Мінської групи", яка веде пошуки розв'язання конфлікту між Азербайджаном і Вірменією без жодного успіху вже більш чверті століття. Тому немає нічого дивного в тому, що Баку втратив терпіння.

Читайте такожBloomberg: Нагірний Карабах - генеральна репетиція війни між великими державамиЄреван теж відкинув заклик до перемир'я, заявивши, що це не можливо, поки "азербайджанська агресія" не буде придушена. Хоча цього разу вірменська сторона здавалася менш категоричною. Війська Азербайджану відбили деякі території поблизу Нагірного Карабаху, які були окуповані Вірменією з початку 90-х років. І не схоже, щоб вірменська армія була взмозі повернути собі контроль. 

Але виконати бажання Баку, які цілком виправдані міжнародним правом, Єреван не може. Це означало б, що він повинен не просто вивести війська, а й також евакуювати 150 тисяч вірмен з територіх Нагірного Карабаху. Видання нагадує, що відділення регіону від Азербайджану відбулося після кривавих вірменських погромів в Баку й Сумгаїті. Якби азербайджанське правління повернулося в Нагірний Карабах, місцевих вірмен чекали б переслідування, дискримінація, а може й смерть.

Але Азербайджан теж не може відмовитися від своїх прагнень. На біженців з окупованих Вірменією територій припадає 7,5% населення 10-мільйонної країни. А сама територія регіону - це 9% від загальної території Азербайджану. Ці біженці походять здебільшого з рівнинної частини гір Карабаху (який в XV-XIX століттях був залишком вірменської державності). Багато з них стали жертвами звірств з боку вірмен.

Читайте такожForeign Policy: Авантюра Туреччини в Нагірному Карабасі може розірвати НАТО зсерединиВодночас, деякі карабаські вірмени - це нащадки родин, які чудом змогли врятуватися від геноциду, організованому Туреччиною більше століття тому. А в завершальній фазі цього злочину брали також участь близькі до турків азербайджанці. Вірменські погляди на світ, не менш ніж єврейські, відзначаються пам'яттю про геноцид.

"В Нагірному Карабасі воюють між собою два основні принципи міжнародного порядку: право народів на самовизначення і непорушність кордонів. Без першого з них за виключенням Китаю чи Ефіопії, які існують з давніх давен, не було б жодної сучасної країни. Кожна з них була створена в результаті боротьби з іноземним гнітом, а з XIX століття виправдана не правом сильнішого чи династій, а правом на самовизначення. Але щоб створена країна могла далі існувати, її кордони повинні бути непорушні", - пояснює видання.

Міжнародна спільнота складається з країн, які існують,  не таких, які тільки хотіли б з'явитися на мапі. Непорушність кордонів майже завжди перемагає самовизначення. І те, що вірмени в Нагірному Карабасі мають багато причин не хотіли ставати громадянами Азербайджану, нічого змінить.

Так само нічого не змінить той факт, що Нагірний Карабх опинився в Азербайджані не з власної волі, а в наслідок старого політичного рішення радянських картографів. Значна частина кордонів на сучасних атласах були накреслені імперіями, які більше не існують. Особливо в цьому винні ті, хто вів колоніальну політику.

Читайте такожГлава МЗС Франції анонсував найближчими днями переговори щодо Нагорного Карабаху - ЗМІПісля розпаду імперій нові деколонізовані країни погоджувалися між собою, що ці кордони абсурдні. Але вони не могли дійти згоди, як їх потрібно змінити: "Чому я маю бути меншиною у тебе, якщо ти можеш бути меншиною у мене?". Це ставало причиною етнічних чисток і війн. Тож в ООН вирішили, що кордони повинні лишатися старими.

Нагірний Карабах теж повинен був залишитися в складі Азербайджану і таким чином уникнути війни й чистки. Баку тепер хоче за допомогою війни змінити нинішній статус-кво, після чого може початися й нова чистка.

Рішенням, вочевидь, могло б стати створення держави не національної, а громадянської. Ізраїльський письменник Амос Оз писав про те, як його колега - журналіст зі Швеції - критикував його за відсутність прихилності до створення єдиної держави для євреїв і арабів. 

"Чи не варто було б в такому випадку повернути шведсько-норвезьку монархію?" - відповідав йому на це Оз.

"Пане Оз, ви, вочевидь, нічого не знаєте про норвегів", - відповідав йому шведський журналіст.

Те, що знають про себе ізраїльтяни і палестинці, азербайджанці й вірмени чи навіть фламандці й валлонці, означає, що нас чекає ще не одна війна принципів.

Новий конфлікт Вірменії та Азербайджану

  • Чергова ескалація конфлікту між Вірменією та Азербайджаном почалася вранці 27 вересня. Сторони звинуватили одна одну в обстрілі прикордонних населених пунктів і провокаціях.
  • У Вірменії заявили про наступ ЗС Азербайджану на Нагірний Карабах, оголосивши воєнний стан і загальну мобілізацію. 
  • В Азербайджані заявили, що в ході успішного наступу взяли під контроль кілька сіл Нагірного Карабаху, але у Вірменії цю інформацію заперечують.
  • Обидві сторони заявляють, що завдали противнику страшних втрат, які налічують сотні вбитих і десятки знищених одиниць бойової техніки.

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ