В Казахстані з 2 січня відбуваються акції протесту / фото REUTERS

Політолог Володимир Фесенко розповів, який, на його думку, розвиток може мати ситуація з акціями протесту, які охопили Казахстан після Нового року.

Про це він сказав у коментарі УНІАН.

Відповідаючи на запитання щодо ситуації в Казахстані, і чим це може закінчитися для самого Казахстану та для протестувальників, Фесенко зауважив, що сценарії можуть бути дуже різні. "Головний чинник, який посилює невизначеність і різні варіанти подальшого розвитку подій, – це стихійний характер протестів, принаймні, судячи з новин. І те, що немає якогось центру координації протестів. Це потенційно послаблює їх як чинник зміни влади", - сказав він.

Відео дня

Експерт не виключив варіанту силового сценарію розвитку подій. "Може бути спроба силового сценарію. Поки що очевидно, що все там розвивається не так, як, наприклад, у Білорусі. Лукашенко сильніше контролював свої структури і вони діяли в його інтересах. А в Казахстані ми бачимо певну деморалізацію силових структур", - зауважив Фесенко.

Читайте такожВідставка Назарбаєва та обіцянка "жорстких заходів": Токаєв звернувся до протестувальниківВін додав, що судячи з останніх нових, масові протести поки що не охопили столицю країни, що дає владі шанси зберегти контроль над ситуацією, але шляхом поступок і певних змін. "Яких саме: може бути, крім оновлення уряду і, наприклад, певна лібералізація політичного режиму, оголошення нових виборів тощо. Це може зняти протестну напругу, перевести її в легальне політичне русло. З іншого боку, може бути подальший розвиток стихійного протестного руху і стихійне повалення влади. Хто тоді візьме владу і чи буде один центр влади – це питання відкрите", - сказав політолог.

Фесенко підкреслив, що наразі важко чітко спрогнозувати подальший розвиток подій, адже вони наразі "розвиваються достатньо стихійно".

Також на запитання, якою може реакція та дії Росії в цій ситуації, він зазначив, що вони теж "можуть бути різні". "Насправді, для Росії це виклик. Парадоксально, але це певною мірою може відволікти від нас увагу Росії. І тут є певний плюс. Не знімає всіх ризиків, навіть більшу частину ризиків. Але все одно, для Росії це виклик. Тому що Казахстан є однією з ключових ланок в Євразійському Союзі, а це дуже важливо для Путіна – зберігати цей каркас інтеграційних тенденцій під проводом Росії. Росія боїться втратити вплив на Казахстан, тому що там є потенційні конкуренти. Зокрема, Китай і Туреччина", - пояснив експерт.

Другим чинником, який теж "хвилює Кремль", він назвав "перенесення протестних настроїв". "Тим паче, що вони виникли із соціальних причин. І ось ця "протестна зараза" може перекинутися й на сусідній російські регіони", - сказав Фесенко.

Крім того, він відзначив, що якщо ця ситуація зірве плавний "казахський транзит влади, коли Назарбаєв поступово віддавав владу новому президенту, то це може посилити параною Путіна". "Тому що в Росії різні сценарії транзиту влади, коли Путін міг потрохи відходити від формального правління, але зберігати контроль, – цей сценарій може бути зруйнований і це може викликати надмірну параноїдальність Путіна", - сказав політолог.

Він висловив думку, що найгіршим сценарієм для Казахстану може бути ситуація, якщо Росія "спробує втрутитися". "Наприклад, взяти під контроль північні регіони Казахстану, де є концентрація російськомовного населення. І безумовно, це, з одного боку, може посилити антиросійські настрої у Казахстані. Але з іншого боку, може, скажімо так, повторити для Казахстану те, з чим вже зіткнулися ми. Може бути спроба допомогти Назарбаєву силовим чином. Можливо, не напряму, але допомогти спецпризначенцями чи в якийсь інший спосіб, щоб він зберіг свій контроль над країною, а Росія посилила таким чином свій вплив. Як це було, певною мірою, в Білорусі", - розповів експерт.

Водночас, вважає він, ситуація в Казахстані розвивається не так, як це було в Білорусі чи в Україні свого часу. "Більш стихійно і більш непередбачувано", - сказав Фесенко.

Крім того, на запитання, як іще може на Україну вплинути ситуація в Казахстані, він висловив думку, що "прямого впливу не буде, скоріше, опосередкований". "Обговорюються, наприклад, сценарії, коли відбувається така ланцюгова реакція. Те, що ми бачили свого часу, проводять паралелі з Арабською весною, або коли революція в Грузії викликала революцію в Україні. Такий певний революційний ланцюжок. Теоретично це може бути на пострадянському просторі, але скоріше, в сусідніх з Казахстаном країнах. Тобто, якщо в Казахстані відбудеться зміна влади, то це може викликати певні протестні хвилі в сусідніх центральноазійських країнах. Теоретично це можливо. Але так, щоб це вплинуло на нас, – це менш вірогідно", - зазначив експерт.

Протести в Казахстані

Як повідомляв УНІАН, в Казахстані з 2 січня відбуваються акції протесту. Люди вийшли на вулиці міст через підвищення цін на скраплений газ. Громадяни вимагають відставки президента, уряду і виступають проти корупції. Під час акцій правоохоронці застосовують силу до протестувальників, затримано сотні людей.

У зв'язку з акціями протесту президент країни Касим-Жомарт Токаєв прийняв відставку уряду. Тимчасове виконання обов'язків прем'єр-міністра він вирішив передати Аліхану Смаїлову.

У столиці країни Нур-Султані, місті Алмати, Алматинській і Мангистауській областях з 5 по 19 січня запроваджено надзвичайний стан.

МЗС України через акції протесту порадило українцям утриматися від відвідування Казахстану.