Політолог Тарас Загородній назвав Узбекистан наступною країною, яка може потрапити під санкції Євросоюзу за систематичну допомогу Росії в обході обмежень. Ташкент активно нарощує торгівлю з агресором і перетворюється на ключовий хаб з реекспорту товарів подвійного призначення.
Про це експерт написав у своєму Facebook, проаналізувавши економічні показники країни за роки повномасштабної війни. За його словами, офіційно президент Шавкат Мірзійоєв пояснює зростання "реформами та лібералізацією", проте значна частина успіху безпосередньо пов’язана з поглибленням співпраці з РФ.
"Від початку повномасштабної військової агресії Росії проти України економіка країни з 2022 року зростає темпами близько 6–7% на рік, а ВВП перевищив 115 млрд доларів. Президент Шавкат Мірзійоєв позиціонує це як результат реформ, лібералізації та припливу інвестицій, однак значна частина цього зростання пов’язана з поглибленням співпраці з Росією", - зазначає Загородній.
За даними експерта, товарообіг між Узбекистаном і Росією майже подвоївся і в 2025 році перевищив 13 млрд доларів. Сторони навіть заявляють про "експоненціальне" зростання торгівлі до 2030 року. Країна стала зручним логістичним і фінансовим майданчиком для компаній, які формально йдуть з РФ, але продовжують працювати через Центральну Азію.
Євросоюз вже активно перекриває такі "сірі зони". Ще у 2025 році європейські чиновники розглядали санкції проти російсько-узбецького АТ "Азія-Інвест Банк", раніше до санкційних пакетів були включені банки Киргизстану.
"19-й і 20-й пакети показали: терпіння ЄС щодо Центральної Азії вичерпується, а рішення дедалі частіше зачіпають найближчих сусідів Узбекистану", – підкреслює Тарас Загородній.
Політолог попереджає: якщо Ташкент у найближчі місяці не посилить контроль за реекспортом, фінансовими потоками та діяльністю Національного банку в інтересах Росії, узбецькі банки та компанії можуть опинитися в наступних санкційних списках.
"Сьогодні у Ташкента є вибір: або повторити шлях Казахстану та Киргизстану й закріпитися у статусі "санкційного ізгоя", який де-факто працює на підтримку російської військової економіки, або повністю очистити банківський сектор від ризикованих зв’язків із РФ.", - підсумовує Загородній.
Для України це черговий сигнал про необхідність посилення міжнародного тиску на країни, які допомагають агресору обходити санкції та продовжувати війну.
