Влада Туреччини поки не схвалила вступ Фінляндії і Швеції в НАТО, незважаючи на те, що більшість союзників хотіли б, щоб вони офіційно приєдналися до альянсу на саміті 11 липня.
Тим часом, як зазначає CNN, Туреччина - не єдина країна, яка блокує це. Угорщина також не ратифікувала приєднання скандинавських країн, що ще більше ускладнює завдання.
Однак зараз пріоритетом є зміна позиції Анкари. При цьому західні офіційні особи песимістично налаштовані щодо цього.
Чому Туреччина перешкоджає вступу Швеції в НАТО
За офіційною версією - президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган має заперечення щодо членства Швеції з міркувань безпеки. Туреччина стверджує, що Швеція прикриває бойовиків з робочої партії Курдистану (РПК). РПК оголошена терористичною організацією в самих Туреччині і Швеції, а також в США і Європі. Наріжним каменем стало те, що Ердоган вимагає екстрадиції цих бойовиків, а Швеція навідріз відмовляється.
Дипломати НАТО розділилися в думках щодо того, чи змінить свою позицію Туреччина до липневого саміту. Деякі вважають, що почасти Ердоган досі не схвалив поповнення НАТО через Росію. Так, на думку експерта з Інституту Близького Сходу Генюля Тола, Ердоган не хоче засмучувати президента Росії Володимира Путіна, оскільки, РФ "була економічно рятувальним кругом для Туреччини".
"Без російських грошей Ердоган не зміг би підняти зарплату... Він обіцяє реконструкцію після землетрусу. Так що Росія як і раніше залишається привабливим партнером для Ердогана", - висловив думку Тол.
Група оптимістів, до якої входять самі Швеція і Фінляндія, а також країни пострадянського простору, вважають, що Туреччина в кінцевому підсумку відмовиться від заперечень в обмін на скасування деяких санкцій або дозвіл США купувати винищувачі, яких Туреччина гостро потребує.
Однак група песимістів набагато більша. Експерти, опитані виданням, заявили, що ймовірність зміни позиції Ердогана до липневого саміту НАТО дорівнює нулю. Один з дипломатів НАТО висловив думку, що "Фінляндія відокремиться від Швеції і піде на членство сама".
При цьому кілька офіційних осіб і дипломатів НАТО заявили CNN, що небезпека такої позиції Анкари насамперед полягає в підживленні кремлівського наративу про те, що Захід і НАТО розділені. А вони можуть парирувати тільки тим, що Альянс і скандинавські країни - близькі партнери, наскільки це можливо, і вони більше не нейтральні.
Видання припустило, що навіть якщо з Туреччиною питання буде вирішено, є ще Угорщина і прем'єр-міністр Віктор Орбан, який публічно заявив, що не проти приєднання країн Північної Європи, але насправді продовжує блокувати офіційне прийняття рішення.
Є кілька причин, чому Орбан хотів би зволікати. Фінляндія та Швеція критикували Угорщину за її "верховенство" права. Крім того, Орбан вважається найближчим до Путіна лідером ЄС. Каталін Чех, член Європарламенту від Угорщини, описує блокування Орбаном заявок Швеції та Фінляндії як "просто ще одну послугу Володимиру Путіну". Вона вважає, що будь-яка ймовірна перемога НАТО над Путіним "ставить під загрозу весь його (Орбана - ред.) режим".
Видання зазначило, що ризик для НАТО і більш широкого західного альянсу виникне, якщо Швеція і Фінляндія взагалі не вступлять до Альянсу. Тоді Кремль зможе використовувати це в своїх пропагандистських цілях. Якщо це станеться, і навіть якщо війна в Україні раптово закінчиться, наратив про розділений Захід ще довго гратиме на руку Кремлю.
Втуплення Швеції та Фінляндії в НАТО
Влада Швеції та Фінляндії оголосили про спільний намір вступити до НАТО у травні 2022 року. Історично склалося так, що обидві країни роками дотримувалися нейтралітету і не прагнули до НАТО. Але вторгнення РФ в Україну змінило цю позицію.
У НАТО тоді прогнозували, що вступ скандинавських країн до НАТО займе близько року.
