На тлі початку спільних навчань Збройних сил Росії й Білорусі обидві країни також оголосили про намір створити спільні військові тренувальні центри. А за лічені дні до початку маневрів, 6 березня, була заснована нова лояльна до Москви білоруська партія.
Серед важливих гостей на з'їзді, на якому було оголошено про створення нової політичної сили, був російський "депутат" з незаконно окупованого Криму й радники так званих "ДНР" і "ЛНР". Про це в своїй статті пише науковий співробітник Atlantic Council і професор Університету Техасу Браян Вітмор.
Він нагадує, що криза в Білорусі триває вже сім місяців. І стратегія Володимира Путіна починає ставати все чіткішою. Зокрема, він намагається скористатися протестами, політичною невизначеністю й уразливістю білоруського диктатора Олександра Лукашенка, щоб створити факти, які закріплять довгострокове домінування Москви над Білоруссю.
Читайте такожБілоруські силовики заговорили про екстрадицію Тихановської: далі - арешт (відео)Росія впевнено будує архітектуру, яка дозволить їй розширити свою політичну й військову присутність на території меншого західного сусіда. Кремль методично закладає фундамент для закріплення гегемонії над Білоруссю не залежно від того, чим закінчиться нинішня політична криза і чи залишиться Лукашенко при владі.
Ключовий компонент цієї архітектури - це армія. Москва вже давно прагне перетворити Білорусь в фактичне продовження російського Західного військового округу. Для цього вона хоче взяти під контроль білоруські Збройні сили й отримати дозвіл на розміщення російських баз на білоруській території. Впродовж останніх місяців Москва зробила велетенські кроки в напрямку цих цілей.
Росія й Білорусь вже запланували рекордну кількість спільних військових навчань у цьому році. Кульмінацією повинні стати масові маневри "Захід 2021", які пройдуть у вересні. 2 березня міністри оборони країн вперше підписали п'ятирічну угоду про стратегічне партнерство. Того ж дня Лукашенко відмовився від свого довготривалого протесту проти розміщення російських військово-повітряних баз в Білорусі.
На додачу, лояльне до Кремля видання "Известия" повідомило, що 5 березня російський міністр оборони Сергій Шойгу домовився з білоруським колегою Віктором Хреніним про створення трьох нових тренувальних військових центрів. Ці об'єкти будуть розташовані в російських Нижньогородській і Калінінградській областях, а також в білоруській Гродненській області.
Також з 9 до 20 березня білоруські й російські військові будуть проводити навчання в російській Ульяновській області, а з 15 до 27 березня - в Мінській області. Російський посол в Мінську Дмитро Мазенцев сказав, що Москва не має наміру створювати єдину армію з Білоруссю. Але Кремль вже давно прагне перетворити білоруські Збройні сили в додаток до власної армії. В 2015 році командир російського Західного військового округу Анатолій Сідоров запропонував передати білоруських солдатів у складні Регіональної групи сил Союзної Держави під командування російського Західного військового округу.
Читайте такожЄвросоюз підготує нові санкції проти режиму ЛукашенкаВ минулому Шойгу теж пропонував об'єднати апарати оборони й безпеки Білорусі й Росії у єдиний центр ухвалення рішень в Москві. Схожа модель вже була втілена в окупованих російськими військами регіонами Грузії - Абхазії й Південній Осетії. Лукашенко чинив опір цим зусиллям в минулому. І наразі не зрозуміло, чи сім місяців безпрецедентних протестів проти режиму змусять його бути більш слухняним.
Російську військову стратегію в Білорусі можна легко зірвати, якщо Москва не зможе взяти під контроль політику сусіда. Тож Кремль, схоже, робить кроки для вирішення цієї проблеми. 6 березня новоутворена прокремлівська партія "Союз" провела у Мінську свої установчі збори.
Присутність російських політиків на події посилає недвозначний сигнал. Серед них були депутат Державної Думи РФ Дмитро Белик, який представляє незаконно окупований український Севастополь, Олександр Казаков, який був радником ватажка бойовиків так званої "ДНР" Олександра Захарченка, а також колишній "міністр зв'язку ДНР" Віктор Яценко.
Політолог Ольга Харламова сказала Deutsche Welle, що "Союз" - це російський "інструмент впливу", який дозволяє Москви "зайняти територію" в білоруській політичній системі. Вона додала, що ця "територія" розшириться, якщо Мінськ проведе конституційні зміни, які вимагає Кремль. Росія зараз тисне на Лукашенка, вимагаючи переглянути білоруську конституцію, щоб розширити повноваження парламенту й скоротити владу президента.
Читайте також"Він сховався в бункер": у МЗС Литви заявили, що Білорусь коштує Путіну дорожче, ніж окупований ДонбасХарламова пояснює, що якщо Кремль отримає бажане, "політичні партії отримають більше простору для маневрів. І щонайменше дві чи три партії будуть представляти інтереси Росії, "не залежно від того, як вони будуть називатися". Як це часто буває, режим Путіна використовує одразу кілька підходів й діє на кількох фронтах в Білорусі. Він веде політичні маневри, щоб взяти під контроль результат політичної кризи не залежно від того, чи зможе Лукашенко зберегти владу.
Водночас, Москва будує архітектуру, яка дозволить перетворити Білорусь в продовження Росії для військових цілей. І це радикально змінить баланс сил на східному флангу НАТО. Це загроза для безпеки, яку США і їхні союзники не можуть ігнорувати.
Вибори та протести в Білорусі: що було раніше
- 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з офіційними даними ЦВК, за Олександра Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його головного опонента Світлану Тіхановську - 10,1%.
- Після оголошення результатів виборів країну охопили акції протесту. Силовики затримують учасників мітингів і застосовують до них силу, відкривають політично мотивовані справи проти опозиціонерів.
- Лукашенко неодноразово заявляв, що ситуацію в Білорусі "розхитують ззовні", зокрема з Польщі, Литви, України та США.
- У Євросоюзі не визнали результати виборів і вирішили запровадити санкції проти білоруських чиновників, відповідальних за фальсифікацію результатів голосування і застосування насильства проти незгодних.
- 23 вересня в Мінську відбулася таємна інавгурація Лукашенка. Він неодноразово заявляв, що ситуацію в Білорусі нібито розхитують ззовні, зокрема з Польщі, Литви, України та США.
- 2 жовтня Європейський Союз офіційно запровадив санкції проти 40 представників режиму Лукашенка, причетних до придушення мирних протестів та фальсифікацію президентської виборчої кампанії у Білорусі. У списку самого Лукашенка не було.
- 6 листопада Європейський союз ввів санкції проти Олександра Лукашенка і 14 білоруських чиновників. Як зазначено на сайті Європейської Ради, в цілому санкції введені проти 59 осіб з Білорусі. 19 листопада міністри закордонних справ країн ЄС домовилися почати підготовку до введення третього етапу санкцій.
