Одним із ключових питань ювілейного саміту НАТО була здатність російської армії переозброїтися. Здатність оборонно-промислового комплексу РФ відновлюватися стає все більш "дивовижною і тривожною", пише Le Monde.
"Протягом довгого часу союзники України ставили під сумнів здатність Москви відновити свій арсенал під час війни і, зокрема, виробляти високоточні ракети. На початку конфлікту всі вказували на слабкість російського оборонно-промислового комплексу та його залежність від технологій і комплектуючих, що імпортуються із західних країн. Але сьогодні його здатність відновлюватися стає все більш дивовижною і тривожною", - йдеться в статті.
Зазначається, що російська оборонна промисловість уже багато місяців перебудовується: переходить на режим 3х8 (три зміни на день по вісім годин), збільшує кількість виробничих ліній і перезапускає законсервовані промислові майданчики.
Також вказується на те, що санкції, введені США і Європейським Союзом, безумовно, ускладнили розвиток російської оборонної промисловості на початку війни. Але відтоді Москва частково пом'якшила західні санкції за допомогою тактики ухилення, зазначали провідні аналітики.
У підсумку, з початку року Росія перевищила довоєнний рівень виробництва і запасів крилатих ракет. Наприклад, у 2023 році РФ виробляла шість ракет "Іскандер" 9М723 на місяць і мала в резерві 50 одиниць, а з січня 2024-го в резерві є вже 200 одиниць. Це збільшення виробництва поширюється і на всі інші категорії ракет.
Як пише видання, військові зусилля Росії настільки ж значні і в танковому сегменті. За оцінками Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), річне виробництво може перевищити позначку в 90 одиниць, тоді як до лютого 2022 року РФ виробляла лише близько 40 танків за рік.
Щоб підтримати свої військові зусилля, Росія звернулася за підтримкою до країн-ізгоїв, таких як Іран і Північна Корея. Також, сповільнена на певний час західними санкціями, Москва досягла успіху в створенні нових ланцюжків постачань, граючи на складності визначення точного призначення товарів, які імпортуються, - цивільного або військового призначення. Першою країною, яка зіграла на цій двозначності, став Китай. Продажі багатьох так званих продуктів "подвійного призначення" різко зросли, пише видання.
"Одночасно із забезпеченням безпеки своїх ланцюжків постачань Москва інвестувала в розширення кількох виробничих майданчиків з виробництва бойових літаків, ракет і безпілотників. Згідно із супутниковими знімками, дочірня компанія групи "Калашников" придбала в січні 2023 року торговельний центр в Іжевську, за 1200 кілометрів на схід від Москви, щоб перетворити його на завод із виробництва дронів-камікадзе "Італмас". А на знімках в Іркутську (Сибір) видно, що ділянку, де виробляють деякі деталі винищувача Су-30, було розширено двома будівлями", - йдеться в публікації.
Видання констатує, що всі ці зусилля з розвитку військової економіки Росії змушують Кремль йти на компроміси: щоб зберегти свої ресурси, Москва призупинила дію низки своїх експортних контрактів і викупила запасні частини, призначені для країн, які, як і раніше, дуже залежать від Росії у своїх озброєннях.
Зазначається, що здатність Москви підтримувати ці зусилля протягом довгого часу вкрай сумнівна, але вже накопичені запаси показують, що росіяни наближаються до цієї мети.
Виробництво зброї в Росії - актуальне
Нагадаємо, днями міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас у кулуарах саміту НАТО у Вашингтоні заявив, що Росія успішно відновила свою військову економіку набагато швидше, ніж очікувалося, і наразі вона виробляє набагато більше артилерійських боєприпасів, ніж до початку великої війни в Україні.
За його словами, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Москва виробляла до 400 тисяч 152-мм снарядів на рік, і відтоді ця цифра зросла до 2 мільйонів. Зазначається, що в Європі, наприклад, річний обсяг виробництва цього типу артилерійських боєприпасів становить менше ніж 600 тисяч, а в США - нижче ніж 350 тисяч.
