Смерть принца Філіпа - це генеральна репетиція перед фіналом ери Єлизавети II / фото REUTERS

Ера Єлизавети II поступово сповзає до свого завершення. Кінець довгого життя принца Філіпа - це генеральна репетиція фінального опускання завіси, коли країна почне переосмислювати те, чим вона стала і які рішення прийняла.

Про це пише The Guardian, нагадуючи, що ера королеви Єлизавети II відзначилася соціальними свободами, якщо подивитися на права ЛГБТ, а також на право розлучатися й робити аборти. Крім того, з'явилася хоча б увага до расової й сексуальної дискримінації. Але варто також помітити й скорочення соціальної мобільності. Корона - символ зростання класової суворості. Її піддані стали більш нерівними й рідше піднімаються вище статусу, отриманого при народженні, ніж коли королева зайняла свій трон.

Єлизавета II пережила 14 прем'єр-міністрів. І ця довготривалість створює оману нерозривності аж до часів майже революційного потрясіння. За час її правління Консервативна партія була при владі майже у двічі більше років, ніж Лейбористська. Але тепер консервативного у ній лишилося хіба що назва. Політична сила пережила два "перевороти": перший влаштували в 1979 році послідовники австрійського економіста Фрідріха Гаєка з табору Маргарет Тетчер, а вдруге - коли фракція Brexit взяла гору.

Читайте такожThe Guardian: Єлизавета II буде останньою королевою Великої Британії?Старіючи, Гарольд Макміллан бачив, як його партію вже було не впізнати. Він засудив масштабну приватизацію, організовану Тетчер, порівнявши її з розпродажем "сімейного срібла". Її консерватори-революціонери скоротили країну королеви в розмірах, можливостях й оподаткуванні. Британські компанії бездумно продавали іноземцям. Навіть сьогодні міністр підприємництва Квазі Квартенг розмиває правила щодо іноземних поглинань.

Армія Великої Британії скоротилася до 76,5 тисяч солдатів. І це карбує нову реальність про британські глобальні позиції. Але чинний прем'єр-міністр країни досі вдається до пихатості світового класу.

"Королева може дожити до того, щоб побачити, як її королівство розпадається під її троном, коли Шотландія і, можливо, Північна Ірландія від'єднаються від неприємної маленької Англії, яка проігнорувала їхні голоси за те, щоб лишитися (в ЄС - ред). Країна вже порвала з Євросоюзом і не цікава для США. Але серйозним ризиком для впливу Великої Британії буде широка неповага до того, чим ми стали", - йдеться в статті.

Королева Єлизавета II бачила, як Британія скотилася від перемоги у Другій світовій війні й підйому соціального добробуту держави в 1945-му до "руританської блохи" сьогодні. І це сталося завдяки   низці радикальних руйнівників. Багатий екс-прем'єр-міністр попадається на тому, що займається лобізмом ля горе-фінансиста і заробляє на цьому десятки мільйонів. А його голова соціальних служб, який колись пишався своєю непідкупністю, втратив будь-яке відчуття етичності й відкрив урядові закупівлі для сумнівного ділка.

Але Брис Джонсон ніколи не вдавав чесного, винагороджуючи донорів посадами, попри протести чиновників, даруючи друзям вигідні контракти на постачання захисного обладнання, віддаючи державні гроші своїй коханці, збільшуючи фінансування депутатів-консерваторів, закриваючи парламент тощо. Тепер він тисне на судову систему, щоб приховати свої порушення. Це нова безкарність. Не зважайте на 130 тисяч смертей через COVID-19. Адже настав час відчиняти паби.

Читайте такожМеган Маркл і принц Гаррі відреагували на смерть принца ФіліпаМи нічого не знаємо про політику Віндзорів. Але міазма монархії накладає відбиток поваги на будь-що гниле, що ховається під нею. Дуже витончено корона допомагає зробити голосування за Консерваторів мало не патріотичною нормою для британців. Містичне слово "суверенітет" зіграло свою магічну роль під час референдуму щодо Brexit. Оскільки його втіленням служить сам монарх.

Вихід був на кожному етапі цього руйнівного шляху після 1979 року. Були доступні сценарії в скандинавському стилі. Наприклад, можна було б вкласти доходи від продажу нафти з Північного моря в суверенний фонд, як це зробила Норвегія. Це дозволило б збудувати стабільно міцну державу, інвестуючи в освіту. Справжнім патріотизмом сьогодні було б інвестувати у робочі місця й британські таланти, надихаючись прикладом президента США Джо Байдена. Замість запланованих скорочень, вкласти державні гроші в науку, мистецтво, спорт й винаходи.

Звісно, монархія ніколи не заважала країні обрати прогресивний уряд. Але помпезність корони служила зручним прикриттям для тих божевільних, які спотворили Консервативну партію. Цей тиждень став нагадуванням про те, як їхня культурна війна перетворила на зброю монархію. Попри всі співчуття 94-річній королеві Єлизаветі II у зв'язку з втратою чоловіка, автори культурної війни відстежують вигадані загрози з боку тих, хто відкидає їхню вузьку "британськість" в дусі Brexit. Залякані телеканали "прогнулися" перед ними, вимкнувши на 24 години всі головні телеканали, мов в СРСР.

Навіть профінансований прихильником Brexit рух Defund the BBC пішов в атаку: "Ганьба! Антибританське BBC створило спеціальну форму для подачі скарг на масштаби висвітлення смерті принца Філіпа". The Guardian нагадує, що BBC лишається найкращим глобальним інфлуенсером. І телеканал повинен виступити проти цих "варварських ворогів".

Читайте такожОстрів'яни з культу принца Філіпа готуються до прощання зі своїм "богом" (фото)В ході лавини новин про смерть принца Філіпа "культурні вояки" були розчаровані відсутністю зневажливих матеріалів. Вони спробували засудити лейбориста Кіра Стармера за те, що він висловив співчуття на 11 хвилин раніше, ніж потрібно. Джеремі Корбін, який ще не знав про новини з палацу, написав у Twitter про Болівію. Вони говорили про неіснуючу злість на президента Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, яка допустила невелику помилку в титулах принца. Але навіть антимонархістська група Republic чемно висловила свої співчуття.

Настав час прогресивним силам в Британії оголосили про свою претензію на справжній патріотизм. І це любов до країни, яка чітко бачить соціальну несправедливість і прагне до чогось кращого. Саме час покінчити з гнилими політиками, які привели країну до такого стану, й завершити еру Єлизавети II тим оптимізмом, з якого вона почалася.

Смерть принца Філіпа

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ