Навіть у Москві досі не можуть зрозуміти, чи радіти американському президенту Дональду Трампу, чи хвилюватися через його непередбачувану політику. Переговори між Росією, США та Україною в ОАЕ поки не дали чітких результатів, але вже відчувається, що Москва опинилася під тиском американського президента, пише The Times.
Друг чи виклик?
"Ми сподівалися отримати зобов’язання щодо територіальних поступок, але зрештою довелося погодитися з американцями", – зізнався один російський інсайдер зовнішньої політики.
Для Кремля Трамп – і потенційний союзник, і виклик водночас. З одного боку, він готовий використовувати свій вплив, щоб примусити Москву до поступок, а з іншого – його політика, непередбачувана та часто егоїстична, створює ризики. Поступки Росії йдуть паралельно із жорстким тиском на союзників Кремля: від санкцій до втручань у Венесуелі та Ірані.
Рада Миру: пастка чи можливість?
Однією з останніх ініціатив Трампа стала Рада Миру, до якої запросили Путіна. У Москві нову організацію сприйняли радше як пастку, ніж як шанс: більшість членів і керівний комітет – американці, а Росія ризикує стати лише одним із багатьох учасників, втрачаючи привілейоване становище, яке забезпечує їй Рада Безпеки ООН.
Хоча Путін заявив про готовність сплатити мільярд доларів за постійне членство, у Москві усвідомлюють, що новий формат радше підкреслює залежність Росії від США, а не її особливий статус у світі.
Грубий світовий порядок
Росія усвідомлює, що світ – це постійна конкуренція великих держав, де наймогутніші переслідують свої інтереси будь-якими засобами. Попри ядерну зброю, армію з бойовим досвідом та значні ресурси, Росія часто змушена рахуватися з сильнішими державами.
Пекін може допомогти, але лише на вигідних умовах. Індія купує ресурси, але не бажає воювати за Москву. Європа витрачає мільярди на російський газ, але не гарантує стратегічної підтримки. Внаслідок цього Кремль усе більше сприймає себе як "середню державу", яка мусить обережно маневрувати, щоб не залишитися "у меню" глобальних гравців.
США і Росія - останні новини
Як повідомляв УНІАН, Попри очевидну прихильність Дональда Трампа до Росії і Володимира Путіна, одержимість американського президента ідеєю знизити ціни на нафту грає на шкоду Кремлю.
The Times пише, що здатність Кремля фінансувати свою війну проти України залежить від нафтогазових доходів. І останнім часом ці доходи знижуються не лише через режим санкцій, який часто критикують за дірявість, але й через загальне падіння світових цін на вуглеводні. Останнього домагається якраз Дональд Трамп.
