Європейський суд з прав людини визнав уряд Російської Федерації відповідальним за адміністративну практику порушень прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у своєму Telegram зазначив, що "це історичне рішення". Він нагадав, що це перший з трьох позовів України проти Росії у Європейському суді.
"Це тягнулося ще з 2014 року, тоді Україна подала першу скаргу. Друга та третя були у 2015 та 2018 роках відповідно. Ця перемога означає, що наша держава довела існування системних порушень прав людини на ТОТ Криму з 2014 року. Йдеться про: незаконні затримання українців та кримських татар на півострові; примусовому паспортизацію наших громадян; забору мирних зібрань та протестів; дискримінацію кримських татар; порушення прав політвʼязнів, жорстокого поводження з ними та інші", - зазначив Лубінець.
За словами обмудсмена, це рішення – доказ того, що РФ підло бреше про дотримання прав людини в окупованому Криму.
"Також це один із кроків на шляху притягнення винних до відповідальності та відновлення справедливості", - зауважив Лубінець.
Суди між Україною і РФ в ЄСПЛ
Як повідомляв УНІАН, 18 липня 2023 року Європейський суд з прав людини повністю відхилив усі позовні вимоги Росії до України у справі 2021 року, ініціатором якої була Москва.
У Міністерсві юстиції України, коментуючи це рішення ЄСПЛ зазначили, що ця скарга - єдина міждержавна скарга проти України. РФ закидала Україні нібито адміністративні практики "вбивств, викрадень, примусового переселення, втручання у виборче право, обмеженнях на використання російської мови та напади на російські посольства і консульства". У цій скарзі РФ також спробувала приписати Україні відповідальність за катастрофу авіалайнера MH17, тому що Україна "не закрила повітряний простір". Москва також скаржилась на блокування Північно-Кримського каналу та просила ЄСПЛ зобов’язати Україну відновити подачу води до Криму. Але суд одразу відмовив у цьому.
В українському МЗС пояснили, що Росія подала позов в ЄСПЛ виключно з пропагандистською метою.
У війні проти Росії Україна має намір добиватися справедливості не лише на фронті, повертаючи окуповані території, а й у міжнародних судах. Тому ще з 2014 року, тобто після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі, проти Росії було подано кілька позовів, зокрема до Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ.
Після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну в ЄСПЛ було направлено черговий позов щодо кричущих порушень Росією прав людини на початковому етапі війни. Документ описує події від початку російського вторгнення вранці 24 лютого 2022 року до фактичного виведення її сухопутних військ з околиць Києва та інших міст на півночі 7 квітня. Українська сторона зауважувала, що скарги про порушення з боку Росії протягом наступного періоду будуть направлені до ЄСПЛ в наступних доповненнях до заяви.
У межах цього позову Україна вимагає, окрім повного виведення російських військ, присудження грошової компенсації потерпілим сторонам.
