Перехід на дієту з великим вмістом крохмалю та інших висококалорійних вуглеводів 3 мільйона років тому дозволив мозку наших предків почати стрімке збільшення та досягти сучасного обсягу.
Про це повідомляють РИА Новости з посиланням на статтю в журналі Quarterly Review of Biology.
Останніми роками палеонтологи знаходять все більше свідоцтв того, що людина навчилася готувати їжу дуже давно, вже 1,5-2 мільйони років тому, коли наші предки ще робили перші кроки в напрямку еволюції Homo sapiens.
Крім слідів давніх вогнищ, зменшення розміру зубів та інших палеонтологічних свідчень існування кулінарії, пояснює Карен Харді (Karen Hardy) з Автономного університету Барселони (Іспанія), є виключно біологічні докази того, що еволюція людини багато в чому скеровувалася нашими дієтичними та кулінарними пристрастями.
Справа в тому, як з'ясували учені вже кілька десятиліть тому, що апетити людського мозку несумісні з дієтою, яка цілком складається з сирої їжі – навіть горили, чий мозок у кілька разів менший за наш, змушені шукати та їсти рослинність по 9-10 годин на день.
Частина наших предків – австралопітеки, парантропи та людина вміла – вкладалися в ці рамки, а більш пізні представники роду Homo вже фізично не могли б підтримувати роботу свого мозку, харчуючись виключно сирими дарами флори та фауни. Тому сьогодні багато антропологів вважають, що на той час людство вже мало відкрити вогонь та "кухню", і почати харчуватися кулінарно обробленими білками та жирами.
Харді вважає, що раціон перших предків людини, який сьогодні намагаються імітувати багато людей, називаючи його "палеодієтою", насправді включав в себе не велику кількість жирів та білків, а крохмалю та інших вуглеводів.
На користь цього, за її словами, вказує безліч свідчень викопної та сучасної історії людства. Її головним аргументом виступає те, що наш мозок є основним споживачем глюкози в організмі, забираючи до 60% її молекул з крові. Наше тіло може синтезувати цей вуглевод, розщеплюючи жири і білки, однак набагато простіше отримувати його з крохмалю та інших рослинних цукрів.
Крохмаль,як зазначає палеонотолог, містився у великій кількості в їжі, що оточувала прадавніх людей – в коренях їстівних рослин, у фруктах та горіхах. Окрім цього, варіння крохмалю та інших рослинних вуглеводів розбиває їх молекули на частини і робить більш поживними та нормальними.
