Репліка
Наші політики часто безвідповідально розкидаються цифрами, адже знають, що здебільшого на гарячому їх не спіймають і у рідко коли пригадають, що вони, свідомо чи ні, але видавали бажане за дійсне. Мою чашу терпіння переповнила учорашня заява Кінаха у передачі «Я так думаю» про те, що, бачте, соціальні видатки у бюджеті 2008 року зросли на 57 відсотків (насправді на 40 – авт), в той час як ВВП зросте від сили на шість відсотків.
Колишній прем`єр і міністр економіки, особа, яка претендує на лаври серйозного економіста, чи зумисне порівнює апельсини з яблуками, чи допустилася такого ляпсуса у запальній дискусії з Пинзеником. Якщо соціальні видатки бюджету дійсно зростуть на відсотків 40-50, то вони зростуть у номінальному виразі. Якщо ж мова йде про шестивідсокове зростання ВВП, то, звісно, мається на увазі реальне, себто за вирахуванням інфляції. Якщо ж порівняти яблука з яблуками, тобто номінальні цифри з номінальними, тоді слід було би зауважити, що таке зростання соціальних витрат відбувається на тлі 30-відсоткового номінального зростання обсягу внутрішнього валового продукту (710 млрд минулого року проти очікуваних 921 млрд цьогоріч).
На Заході ретельно і прискіпливо слідкують за тим, щоби політики не вішали виборцям на вуха цифорову локшину. На сайтах «Уолл-Стріт Джорнел» та «Файненшл Таймс» є спеціальні блоги, автори яких тільки і чекають, щоби хтось із політиків невдало зімпровізував, припустився ляпа чи увів в оману громадськість.
У нас неповага до цифр і жонглювання ними без жодних наслідків стає частиною політичної культури. У житті автора був період, коли він працював у команді спіч-райтерів одного перспективного політика. Безсонна ніч, перевірка цифр, намагання переконатися, що вони таки відповідають дійсності, і завтра ані політику, ані нам не буде соромно, що ми навели непреревірені або ж підтасовані під політичну потребу дані.
Вранці, зібравшись біля внутрішньопарламентського телевізора і слухаючи написану нами вчора промову, ми чуємо щось схоже, вгадуємо знайомі фрази, однак знизуємо плечима, оскільки з екрану лунають зовсім інші цифри. Ці цифри не сумісні з реальністю, однак вони подобаються електорату. Однак ніхто і ніколи не згадав тому політикові, що він апелював некоректними цифрами.
Безвідповідальність закладена вже в самі урядові документи. Вже років з вісім уряд за урядом видають на-гора постанови про макроекономічні показники розвитку України на найближчі три роки. Хто і коли співставляв прогнозоване із дійсним? Ніхто, тому що недотримання взятих на себе зобов`язань чи непрофесійна їх підготовка не є тим, від чого українець паленіє від сорому і не має наслідком пляму на політичній кар`єрі.
Неповага до цифр і безвідповідальність за сказане і надалі дозволятиме українським політикам затуманювати мізки плебсу. Принаймні тим з нас, хто ще відволікається на ці байки.
· Знецінені заощадження будуть повернуті за ДВА роки.
· Надходження до бюджету цьогоріч будуть ПОДВОЄНІ порявняно з минулим роком.
· Інфляція цьогоріч буде втримана в межах 9,6 відсотка і т.д.
Навмисне зауважу для дошкульних коментаторів: автор зовсім не проти того, щоби заощадження були виплачені за два роки, як не проти і подвоєння бюджетних доходів і утримання інфляції в однозначних межах.
Ось лише цьогоріч не трапиться ні першого, ні другого, ні третього. Однак годі дивуватися з політиків, як із влади, так із опозиції.
Вони ж, цитуючи великого політика Рейгана, як немовлята: суцільний стравохід з великим апетитом на вході і повною безвідповідальністю на виході.
Станіслав Голубенко
