Уряд продовжує наступ на газову сферу. У вівторок на нараді за участю керівників газорозподільних компаній Юлія Тимошенко пообіцяла забрати у приватних власників пакети у обл.- та міськгазах через процедуру банкротства, якщо ті не погасять борги протягом місячного терміну. Але рішення, що були прийняті на нараді, засвідчили, що поспішати з цим процесом не має необхідності. Натомість облгази можуть отримати поштовх до розвитку і час для подолання заборгованості та вирішення чисельних проблем.
Нинішня каденція уряду Юлії Тимошенко цілком справедливо заслуговує на епітет «газова». Саме газова сфера стала майданчиком найбільших зусиль уряду. Закінчивши боротьбу за перенаправлення імпортного потоку на користь НАК «Нафтогаз України», голова уряду звернула увагу на ринок газорозподільних послуг.
Газорозподільний ринок в Україні представлений 52 обл- і міськгазами, у 18 із яких державна частка переважає і знаходиться у розпорядженні НАК «Нафтогаз України». У інших газових компаніях переважає приватний капітал. Саме йому прем’єр пообіцяла нелегкі часи, якщо ситуація із заборгованостями не буде вирішена.
Професіонали галузі, з якими нам вдалося поспілкуватися, стверджують, що перерозподіл пакетів акцій лише приватних власників при незайманих державних є нонсенсом. А отже мова може йти лише про банальну реприватизацію, в ході якої мають шанси змінити власника не тільки приватні, а й державні пакети акцій.
Та не лише ці міркування роблять справу банкрутства облгазів шкідливою для галузі. Справа ще й у тому, що газові компанії мають справу із вибухонебезпечним ресурсом, який до того, ще й транспортується зношеними газогонами. І від злагодженої роботи цих підприємств залежить безпека мільйонів громадян. В умовах банкрутства режим роботи облгазів буде відверто загрозливим – через зупинку інвестиційних програм та відтік персоналу, перед яким по всій країні виникнуть заборгованості із заробітної плати. Зауважимо, що облгази і так довгий час відчувають брак професійних кадрів, які залишають галузь через низьку платню, про що говорила і прем’єр-міністр у своєму виступі.
Різкий тон заяв уряду, який відразу підхопили і розтиражували мас-медіа, залишив поза увагою рішення, які були реально прийняті за підсумками наради. Вони є досить поміркованими і у певному сенсі дезавуюють різкий тон. Зокрема, Кабмін доручив Мінпаливенерго та НАК «Нафтогаз» створити робочу групу із залученням представників облгазів та галузевих профспілок, якій доручити протягом місяця підготувати пропозиції із покращення роботи газорозподільних компаній. Одним із завдань групи стала інвентаризація газових мереж та визначення суми коштів, необхідних для відновлення зношених газогонів. Результати своєї роботи група має викласти у комплексній програмі розвитку газорозподільних мереж, яка має окреслити основні пункти реформи галузі.
Втім навіть під час попередньої наради газовикам, здається, вдалося переконати чиновників, що стан газорозподільних мереж не може покращуватися за відсутності відповідних фінансів. Уряд визнав необхідність зміни тарифів, які мають включати інвестиційну складову. Втім, подібним заявам вірити важко – адже уряд в умовах старту президентських перегонів до будь-якого підвищення ставиться з великою обережністю.
Міністр ПЕК Юрій Продан пов’язав долю газогонів із зміною режиму управління ними. Однією із пропозицій міністра стало створення підрозділів НАК «Нафтогаз України», які будуть ними опікуватися. Подібний крок може дати лише формальні наслідки – замість дочірньої компанії «Газ України» інтереси власника мереж буде представляти сам НАК. Реальну ж зацікавленість у модернізації газогонів у облгазів можуть створити лише довгострокові відносини між ними і власниками мереж (урядом) чи то у формі концесії, або ж і просто приватизації. Саме тому таку подальшу долю місцевих газогонів низького тиску не виключив міністр Юрій Продан у інших пропозиціях із реформування галузі, озвучених на нараді.
Необхідно зауважити, що саме Юрій Продан був одним із ініціаторів ідеї концесійних відносин у газорозподільній галузі ще з часів, коли він обіймав посаду заступника секретаря РНБО.
Втім, незадовільний стан мереж є далеко не єдиною проблемою газорозподільної галузі. Низькі транспортні тарифи, які встановлює держава, утримують зарплату в обглагазах на порівняно низькому рівну. В свою чергу, низька платня змушує висококваліфікованих працівників шукати інше застосування своїх вмінь, і з певного часу сектор відчуває справжній кадровий голод, що також негативно впливає на безпеку газового господарства. За підсумками наради прем’єрка доручила Мінпаливенерго та НАК «Нафтогаз» ініціювати підвищення платні працівникам облгазів до 15 травня.
Здається, війна на газорозподільному фронті відкладається. Газовики, які перед нарадою були готові до жорстких конфронтаційних заяв, несподівано побачили готовність уряду до відкритого діалогу та розуміння проблем галузі. Тому й багато хто з них залишав засідання із думкою, що прем’єр все ж дослухалася до тези, що основним завданням в реформуванні галузі є досягнення безпеки експлуатації газових об’єктів.
В`ячеслав Бутко, керівник економічних програм Центру досліджень корпоративних угод
