Майбутню президентську кампанію вже називають найзапеклішою в новітній історії України. Є достатньо підстав вважати, що навіть за урізані політичною реформою повноваження глави держави розгорнеться запекла боротьба. Принаймні, загальний політичний фон і інтенсивність дій основних політичних гравців говорять самі за себе.
Можливо, головна ознака майбутнього сплеску політичної напруги - відсутність узгодженої владної позиції. Вже зрозуміло, що і діючий глава держави, і прем`єр-міністр візьмуть безпосередню участь в президентській кампанії. Теза про можливого єдиного кандидата від демократичних сил розрахована на тих небагатьох наївних, які вважають, що ідеологія Майдану залишається актуальною і 4 року потому. Головними її руйнівниками власне і стали, кожен у своєму форматі, вожді Помаранчевої революції. У прикладному розумінні відсутність єдиної ідеології державної політики не тільки спричинить запеклу боротьбу за вплив на уряд і голів місцевих державних адміністрацій. Куди небезпечнішим є той факт, що розвиток країни, який уже фактично зупинився, може перейти в стан стагнації.
Опозиції в цій ситуації тільки і залишається, що набирати очки. І хоча Віктора Януковича, якого підхльостує прагнення узяти реванш , певно, чекає справжня сутичка за симпатії Москви з Юлією Тимошенко, він дивним чином залишається на вершині соціологічних опитувань. Якщо врахувати, що Віктор Федорович не балує виборців резонансними політичними ініціативами, вважаючи за краще не виходити за межі власного електорального поля, напрошується висновок: країна так і не зуміла залікувати рани, нанесені попередньою президентською кампанією.
Не виключено, що майбутні учасники президентських перегонів зроблять спробу за п`ять хвилин до старту змінити правила гри, пригадавши стару англійську приказку: «Якщо правила гри не дозволяють вигравати, джентльмени змінюють правила». Про прагнення БЮТ і Партії регіонів знайти політичний компроміс в створенні парламентської республіки сказано вже багато. Тепер слово за Президентом, у якого залишається останній аргумент: ініціювати відміну Конституційним Судом положень політичної реформи. Шансів на успіх справи небагато, але й простір для маневру у глави держави не великий. Переможець президентських перегонів одержить непогані підстави для ініціації перегляду об`єму президентських повноважень.
Принаймні, наївно розраховувати, що у вересні Верховна Рада запрацює нормально. Хоча її спікер Арсеній Яценюк, на відміну від своїх попередників, має можливість не брати участі в президентських перегонах, законодавчому органу не судилося стати оплотом стабільності. Достроковий старт президентської кампанії змусить основних гравців прямо або опосередковано використовувати парламентську трибуну у власних інтересах.
Цікаво, кому з майбутніх кандидатів у президенти вдасться завоювати симпатії середнього класу. «Гвардія Майдану» залишилася однаково непереможеною і обділеною увагою сильних світу цього. Найбільш активний прошарок українського суспільства за останні роки практично не збільшився, не придбав, всупереч запевненням можновладців, додаткового впливу. Зате її представники на власному прикладі змогли переконатися, що будь-яка, навіть приведена з її допомогою до влади політична сила прагне використовувати середній клас у власних інтересах. Єдиним виходом бачиться висунення власного кандидата в Президенти, який стане реальним представником третьої сили.
“Разброд и шатание” спостерігається у лавах українських олігархів. Багато хто з них збільшив за останні роки капіталізацію власних статків, тому вони будуть надзвичайно обачними. Незалежно від формальної політичної прописки генерали українського бізнесу будуть надзвичайно обережно розглядати пропозиції стати генеральним спонсором президентської кампанії, навіть якщо мова йтиме про явних фаворитів.
Важливою особливістю майбутньої виборчої кампанії стане необхідність кандидатів позиціонуватися щодо болючих для країни питань, які вдалося «винести за дужки» під час кампанії 2004 року. Цілком очевидним виглядає той факт, що в кандидатських програмах основних претендентів на перемогу буде позначено ставлення до вступу України в НАТО, дано обіцянки щодо відносин з Росією і перспектив європейської інтеграції нашої країни. Події на Кавказі можуть зробити відносини в трикутнику Україна - Росія - НАТО однією з ключових тем виборчій кампанії. І як би не намагалися фаворити перегонів відмовчатися сьогодні, їм доведеться визначатися. Судячи з останніх тенденцій, на порядку денному будуть і церковні питання. У контексті владного протистояння, що продовжується після набуття чинності політичної реформи, від кандидатів знадобиться визначеність щодо перспектив створення помісної церкви. Дуже цікаво, які відповіді на поставлені питання вибере Юлія Тимошенко, яка до останнього часу вміло ухилялася від необхідності визначатися з ключових питань суспільно-політичного розвитку.
Президентська кампанія в Україні припадає на середину каденції Дмитра Медведєва і початковий період президентства нового глави Сполучених Штатів. Незалежно від того, хто стане новим господарем Білого дому, в українських виборах уважні спостерігачі охоче знайдуть і «руку Москви», і «руку Вашингтона». Варто тільки зазначити, що жодна світова сила не здатна забезпечити демократичний вибір українців, якщо вони самі не захочуть його здійснити.
Безумовно, актуальним у майбутній виборчій кампанії стане і чинник економічних перетворень. Рекордний урожай зернових, що очікується в нинішньому році, в наступному буде забуто, а ось тенденція підвищення цін на продовольство і енергетичні ресурси, очевидно, збережеться. Підвищилася і ймовірність «газового шоку» з 1 січня 2009 року - занадто ефективний цей інструмент впливу, щоб зв`язка Кремль - Газпром відмовилася від його використання. Україна продовжує потребувати визначення власного місця в світовій економіці. Але претендентам на перемогу в президентській гонці буде не до того, їм належить влаштувати перегони обіцянок, адже на виборах не сприймається сувора правда життя. Це і дозволяє зробити останній висновок: кандидати в президенти виступлять у ролі продавців ілюзій, яких мало хвилює їх втілення в реальному житті.
Євген Магда
