Велика коаліція "меншого зла"

18:45, 03 червня 2009
Різне
1694 0

Створення коаліції у складі БЮТ, ПР, Блоку Литвина та частини НУ–НС швидше імператив необхідності виходу з затяжної кризи, від якої втомилися як суспільство і бізнес, так і політики...

Створення коаліції у складі БЮТ, ПР, Блоку Литвина та частини НУ–НС швидше імператив необхідності виходу з затяжної кризи, від якої втомилися як суспільство і бізнес, так і політики...

На сьогодні очевидним є той факт, що Україна втрачає керованість як у економіці, так і в управлінні державою. Попри незначні позитивні зрушення зі стабілізації економічної ситуації завдяки діям уряду, про що свідчать стабілізація курсу гривні, зменшення темпів падіння виробництва та схвальні заяви представників Світового банку й МВФ щодо можливості початку відновлення вітчизняної економіки до кінця поточного року, усе це може бути зруйновано, а криза тільки поглибиться. Причини такого розвитку подій лежать не в економічній, а в політичній площині.

По-перше, де-юре створена коаліція наразі де-факто не має достатньої кількості голосів для прийняття антикризової програми та законів, а отже, уряду доводиться працювати в режимі уряду «меншості». По-друге, дуалізм виконавчої влади в особі Президента та прем’єра при різних поглядах на проведення економічної політики призводить до розбалансованості, неузгодженості та відвертого саботажу дій з управлінню країною. По-третє, президентські вибори, що наближаються, змушують усіх без винятку вітчизняних політиків відкласти вбік проведення системних реформ та поринути у вир чергового політичного протистояння й популізму. Але, що найстрашніше в цій ситуації, – це те, що президентські вибори не завершать політичну війну як між окремими політичними силами, так і між органами державної влади.

Адже хто б не став наступним Президентом при мінімальній перевазі в голосах, за нинішніх повноважень та політичного розкладу в парламенті, він об’єктивно не зможе реалізовувати свою передвиборчу програму, а знову буде втягнутий у протистояння з парламентом та урядом. Як наслідок будуть чергові спроби перезавантажити Верховну Раду шостого скликання, що остаточно зруйнує політичну систему України, бо якщо й відбудуться дострокові парламентські вибори, вони, за даними навіть сьогоднішніх соціологічних досліджень, практично не змінять розклад сил. Єдине, що блок НУ–НС замінить блок Яценюка – і все. Тож коло політичних конфліктів знов замкнеться. Окрім цього, не виключена ситуація зриву президентських виборів, що законсервує сьогоднішнє становище на невизначений термін.

Тож далі в умовах погіршення соціально-економічної ситуації Україну можуть чекати два невтішних сценарії – анархія та розпад країни з подальшим взяттям нових територій під зовнішнє управління або встановлення жорсткої диктатури однієї з політичних сил внаслідок державного перевороту. Так уже сталося, що українцям, починаючи з 1994 року, завжди доводилося обирати менше зло. Не виняток і сьогоднішня політична ситуація. Проте наразі «меншим злом» виступає не конкретна людина, а широке об’єднання політичних сил у парламенті. Неприродний у «мирний» час альянс, куди входять БЮТ та ПР, сьогодні чи не останній шанс відновлення керованості країною та нарешті проведення економічних реформ.

Водночас така мега-коаліція найбільше виникає занепокоєння з огляду на можливі конституційні зміни. Та інформація, що зараз активно мусується в ЗМІ, дійсно виглядає як розподіл країни на двох. Але, по-перше, ще ніхто не вносив ніяких проектів Конституції, а по-друге, якщо такі зміни ухвалюватимуться, там явно не буде якихось антидемократичних норм. Ніхто ані в БЮТ, ані в ПР не зацікавлений у міжнародній ізоляції.

Спробуємо розглянути найбільш спірні питання.

Перше, це обрання Президента в парламенті при зменшенні його повноважень та впливу на виконавчу владу. З одного боку, нібито це звужує право народу обирати владу, а з іншого – саме парламентські вибори стануть ключовими (до 2006 року було навпаки), які поєднуватимуть в собі як пропорційний, так і мажоритарний принцип представництва (ідеться про збереження партійного представництва за двотурової системи виборів). Це дасть можливість зняти питання протистояння між парламентом урядом та Президентом. В умовах, коли відновити сильну президентську владу на сьогодні неможливо, це єдиний спосіб вибудувати владну вертикаль.

Друге – мораторій на вибори до 2014–2015 року. Автору здається, що це більше виглядає як певна провокація щодо дискредитації будь-яких дій можливої коаліції. Скоріш за все йдеться про певні політичні домовленості про мораторій на дострокові парламентські вибори до закінчення каденції цієї Верховної Ради у 2012 році, аніж можливі норми Конституції, що знову таки правильно з огляду на завдання щодо проведення економічних реформ.

Отже, створення коаліції у складі БЮТ, ПР, Блок Литвина та частини НУ–НС швидше імператив необхідності виходу з затяжної кризи, від якої втомилися як суспільство і бізнес, так і політики, для встановлення керованості дій всередині та прогнозованості дій України для міжнародних партнерів. Окрім цього, союз непримиренних опонентів із БЮТ та ПР – це гарантія контролю за діями одне одного, а отже, неможливості встановлення диктатури. Велика коаліція в Німеччині не знищила політичної конкуренції, тоді як неможливість парламентських сил домовитись у Бельгії в минулому році ледь не поставила цю країну на межу зникнення.

Володимир Поляков, директор компанії «Соціополіс»

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter