З 5 липня змінюється порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців.
Втрачає чинність Постанова КМУ від 08.04.2009р. № 322 та набуває чинності Постанова КМУ від 27.05.2013р. № 437 «Про затвердження Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства» (далі – «Постанова № 322» та «Постанова № 437» відповідно).

Старший юрист Адвокатського об’єднання Arzinger Олеся Павлинська КОМЕНТУЄ урядову постанову про новий порядок видачі дозволів на працевлаштування іноземців:

"Постановою № 437 передбачено обов’язок роботодавця повідомити територіальний орган Державної служби зайнятості про вакантні посади (попит на робочу силу) не пізніше як за 15 календарних днів до звернення за дозволом, оскільки переваги в працевлаштуванні на відкриті вакансії мають громадяни України, які є кваліфікованими та спроможними виконувати відповідний вид роботи.
Окрім того, наразі Кабмін визначив, що у випадку, коли іноземець або особа без громадянства (далі – «іноземець»):
претендує на зайняття посади керівника, заступника керівника або іншої керівної посади за умови, що такий іноземець є засновником або співзасновником підприємства, установи, організації;
є суб’єктом авторського права і суміжних прав та запрошується на роботу в Україну для здійснення таких прав,
застосування їх праці є доцільним та достатньо обґрунтованим.

Відео дня

Щодо порядку отримання дозволу. Загальний перелік документів щодо іноземця, які мають бути подані роботодавцем територіальному органу Державної служби зайнятості, скорочено фактично до 7 позицій.
Так, з переліку виключено:
- обґрунтування доцільності використання праці іноземця і можливості створення для нього відповідних умов для перебування і роботи;
- довідку органу державної податкової служби про сплату роботодавцем податків та зборів (обов’язкових платежів);
- довідку центру зайнятості про відсутність у роботодавця заборгованості перед Фондом;
- квитанцію про внесення плати за розгляд заяви;
- копію проекту трудового договору (контракту), засвідчену роботодавцем;
- копію статуту роботодавця, засвідчену в установленому порядку.

Новим документом, що вимагається від роботодавця, є документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що іноземець не хворий на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ.  Заява віднині подаватиметься відповідно до зразка у додатку до Постанови № 437.

Разом з тим, вимоги до документів роботодавця для працевлаштування іноземців, які належать до (і) «внутрішньокорпоративих цесіонарієв» та (іі) таких, які направляються закордонними роботодавцями в Україну для виконання певних обсягів робіт (послуг) на підставі договорів, укладених між іноземним та вітчизняним суб’єктами господарювання, майже не змінились. Положення Постанови № 437 щодо умови про кількісне співвідношення між залученими роботодавцем кваліфікованими іноземцями та загальною чисельністю осіб, що працюватимуть на умовах договорів (контрактів), - не більше 50%, відповідає положенню ч. 2 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

Для працевлаштування іноземця, який претендує на зайняття посади керівника, заступника керівника або іншої керівної посади за умови, що такий іноземець є засновником або співзасновником підприємства, установи, організації, роботодавець подає належним чином завірені копії установчих документів. У випадку, якщо іноземець є суб’єктом авторського права і суміжних прав та запрошується на роботу в Україну для здійснення цих прав, роботодавець до загального переліку документів має додати засвідчені нотаріально копії документів, що ідентифікують об’єкт авторського права і (або) суміжних прав автора та засвідчують авторське право.

Порівняно з Постановою № 322, нині скорочено строк розгляду пакету документів щодо видачі дозволу, продовження дії раніше виданого дозволу, відмови у вчиненні зазначених дій з 30 календарних днів до 15 та встановлено той самий строк для прийняття рішення щодо анулювання виданого дозволу.

Передбачається створення комісій за участі представників МВС, ДМС, СБУ МОН, Адміністрації Держприкордонслужби, федерації профспілок та роботодавців України при територіальних органах Державної служби зайнятості, які покликані розглядати заяву та надавати рекомендації щодо видачі або відмови у видачі дозволу на застосування праці іноземців.

Нововведенням в Постанові № 437 є визначення строку для повідомлення роботодавця про прийняте щодо його клопотання рішення – 3 робочі дні з дня видання наказу з одночасним розміщенням відповідної інформації на сайті територіального органу.

З набуттям чинності Постановою № 437 порядок отримання дозволу на використання праці іноземця матиме наступні етапи:

  1. інформування територіального органу Державної служби зайнятості про наявну відкриту вакансію – не пізніще як за 15 календарних днів до звернення за дозволом;

  2. подання пакету документів за переліком, встановленим Постановою № 437;

  3. перевірка пакету документів Державною службою зайнятості – протягом 1 робочого дня;

  4. розгляд пакету документів та прийняття рішення Державною службою зайнятості – протягом 15 календарних днів з дати подачі роботодавцем документів;

  5. отримання наказу Державної служби зайнятості, складеного за результатами розгляду пакету документів – протягом 3-х робочих днів з одночасним розміщенням відповідної інформації на сайті територіального органу;

  6. оплата послуг Державної служби зайнятості в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат в разі прийняття рішення про видачу дозволу роботодавцю – протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про видачу дозволу. Порушення строку оплати має наслідком його скасування. Дане положення лібералізувало норми Постанови № 322, оскільки передбачає внесення плати виключно за позитивне рішення Держаної служби зайнятості;

  7. отримання дозволу в територіальному органі Державної служби зайнятості, оформленого протягом 10 робочих днів з дня зарахування коштів на рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

  8. укладення з іноземцем трудового договору (контракту) та надання територіальному органу Державної служби зайнятості його копії – протягом 3 робочих днів після укладення такого договору (контракту) на підставі отриманого дозволу.

Для продовження строку дії дозволу роботодавець подає виключно заяву, довідку МВС про те, що іноземець не відбуває покарання за скоєння злочину та стосовно нього не здійснюється кримінальне провадження та кольорові фотокартки, вимоги до яких аналогічні випадку отримання дозволу вперше. Інші ж документи, визначені в Порядку № 437, подаються у випадку, якщо дані, що в них містяться, було змінено протягом строку дії дозволу. Строк звернення роботодавцем з ініціативою продовження дії дозволу не змінено і становить не менше як 30 календарних днів до закінчення дії дозволу.

Видача дублікату дозволу здійснюється на безоплатній основі. Аналогічний висновок можна зробити й щодо послуги Держаної служби зайнятості з продовження дії дозволу, оскільки Постанова № 437 не містить норми, яка б передбачала її відплатний характер.

Слід зазначити, що Постанова № 322 не регулювала питання відновлення, видачі дублікату, пошкодженого або втраченого дозволу, що призводили до необхідності роботодавцем повторно подавати весь пакет документів та очікувати на рішення протягом 30 календарних днів. Наразі, цю прогалину усунено в Постанові № 437. Так, роботодавець отримує дублікат:

- у випадку втрати: за умови подання заяви, складеної в довільній формі, та копій документів, що засвідчують повідомлення роботодавцем територіального органу Державної служби зайнятості, який видав дозвіл, Адміністрації Держприкордонслужби та територіального органу або підрозділу ДМС, який видав посвідку на тимчасове проживання в Україні;

- у випадку пошкодження: за умови подання заяви роботодавця, складеної в довільній формі, та повернення пошкодженого дозволу.

Рішення про видачу дублікату дозволу має бути прийнято Державною службою зайнятості протягом 5 робочих днів з дня отримання від роботодавця передбачених документів.

Окрім того, Постанова № 437 визначає підстави для однозначної відмови роботодавцю Державною службою зайнятості у видачі, продовженні дії виданого дозволу. Зокрема, підставою для відмови у видачі або продовженні дії дозволу на використання праці іноземця є наявність одночасно таких обставин (1) наявність кваліфікованих працівників в Україні (регіоні), які можуть бути працевлаштовані на заявлену роботодавцем вакансію та відповідають вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії), та (2) відмови роботодавця у працевлаштуванні громадян України, які були направлені територіальними органами для працевлаштування (крім рішення про видачу дозволу на застосування праці осіб, направлених закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) та іноземців, які належать до категорії "внутрішньо корпоративні цесіонарії"). Тобто, при формулюванні вимог до кандидатів на відкриту в компанії вакансію, роботодавцеві необхідно бути вкрай обачним та деталізувати характеристики з врахуванням досвіду роботи, знань та вмінь вже затверджених кандидатів на вакантні посади."