З 23 березня по 15 квітня в Україні вдруге проходитимуть Дні сучасного польського кіно. Цього разу фільмом-відкриттям стала дебютна повнометражна стрічка Славоміра Фабіцького “Віднайдений”. Режисерська доля Фабіцького пов’язана з Україною, бо саме на міжнародному фестивалі “Молодість” у 2001 році він отримав приз за найкращий короткометражний фільм. Тоді ж, за словами Славоміра, у нього виникла ідея стрічки “Віднайдений”.
Стрічка розказує історію молодого мешканця польської Сілезії Войтека, який закохується в емігрантку Катю. Катя з 11-річним сином втекла від українського чоловіка, який її бив, аж у Польщу, але не має тут жодних легальних документів. Войтек шукає своє місце й мету в житті та вирішує, що його мета буде – створити гідні умови існування для Каті. А шляхів здійснити цю мету у його містечку небагато і всі вони досить небезпечні. Хлопець б’ється на підпільному боксерському рингу, працює на цементному заводі, на свинофермі, а зрештою потрапляє до “фірми” рекетирів, де його моральні якості знаходяться у постійному двобої з бажанням заробити гроші для Каті та її сина Андрія.
Андрія, зіграв український школяр Дмитро Мельничук. Цей 12-річний хлопець став справжнім героєм прес-конференції з приводу початку польських днів. Адже коли дитина безапеляційно заявляє, що з усіх жанрів кіно найбільше любить драми, а саме розповіді про те, як людина в різні періоди свого життя може випробовувати різні почуття, вставати перед вибором і знаходити вихід з психологічної безвиході, у слухачів мимоволі округлюються очі й підіймаються до гори брови. Популярність юного актора в лавах присутньої преси підсилювалася тим, що він, на відміну від інших учасників творчої групи фільму, міг говорити зрозумілою для більшості журналістів мовою (на жаль російською). Малий поводився як справжня зірка, охоче давав інтерв’ю, спокійно дивився у камеру й водночас дивував усіх не по-дитячому зрілими судженнями. Він розказав, що 8 років навчається у Київській академії дитячих мистецтв і на проби до Славоміра Фабіцього в Москву потрапив саме за рекомендацією цієї академії. Крім польської стрічки Діма зіграв невеличкі ролі в двох російських серіалах “До мене Мухтар” і “Міській романс”. За словами Фабіцького, основною проблемою під час роботи з українським хлопцем був мовний бар’єр, але “Діма дуже амбітний актор і він блискуче з усім справився”. Було видно, що Діма дуже потоваришував зі знімальною групою, а з виконавцем головної ролі Антоні Павлицькі має фактично братерські стосунки. Про “Віднайденого” Діма сказав, що фільм його “просто перевернув”.
У 2006 році “Віднайдений “ отримав відзнаку журі Канського кінофестивалю, але у Польщі, за словами режисера, стрічку сприйняли контрастно. Частина критиків дуже хвалила критичний реалізм Фабіцького, а друга половина звинувачувала його в тому, що він згущує фарби, і насправді у Польщі сьогодні все не так погано, як він показав.
А мені під час перегляду було важко відмахнутись від асоціацій із “Поверненням” Андрія Звягінцева, яке зібрало максимальну кількість дифірамбів у Європі 4 роки тому . І не лише тому, що жіночу роль у цих обох стрічках зіграла росіянка Наталя Вдовіна, хоча її побачив і “захотів” режисер саме під час перегляду “Повернення” на тій ж таки “Молодості”. А також через тягнучу депресію, яка гостинно запрошує у неї зануритися з головою.
Переживання Войтека були дуже дотикові, мабуть, через особливу манеру руху камери. За задумом режисера, їй постійно належало перебувати біля головного героя і “не просто показувати й оповідати”. Режисер каже, що у фіналі його фільму молодий герой після певних моральних трансформацій приходить до зрілості й таким чином віднаходить себе.
Продюсер фільму “Віднайдений” Мартін Пясецькі розповів, що сьогодні багато польських режисерів вдається до соціального й проблемного кіно, стрічок про людей, які не змогли перебудуватись після 1989 року. Таке кіно зазвичай отримує успіх на фестивалях, але, за статистичними даними, поляки не дуже прагнуть дивитися таке кіно, надаючи перевагу комедіям і романтичним стрічкам. Взагалі, за словами Пясецького, польський глядач не має постійної звички ходити в кіно. Оскільки відвідуваність польських кінотеатрів сильно коливається від року до року.
Продюсер також розповів, що у 2006 році частка власних польських фільмів у прокаті склала 16%.
Коментуючи на прохання УНІАН ситуацію з дублюванням іноземних фільмів, Мартін Пясецькі зазначив, що польською дублюються лише фільми для дітей і підлітків, решту – показуються мовою оригіналу з польськими субтитрами.
Дні польського кіно відбудуться у чотирьох містах України: Києві (23-27 березня), Львові (29 березня - 2 квітня), Харкові (5-9 квітня), Донецьку (11-15 квітня).
Крім "Віднайденого", буде показано ще 4 стрічки:
“SUMMER LOVE” - реж. Пьотр Укланські, Польща, 2006р., 93 хв. Дія цього вестерну відбувається на Дикому Заході. Це арт-проект у формі фільму про змагання з власними слабкостями, кохання і пристрасть.
“Що бачило сонечко” - реж. Міхал Роса, Польща, 2005 р. , 109 хв. Фільм складається з трьох новел – „Юзеф”, „Марта”, „Себа”. Героями є непересічні люди із своїми проблемами і сподіваннями.
“Хлопець на баскому коні” - реж. Адам Гузінські, Польща, 2006 р. ,75 хв.
Сімейна драма, в основу якої покладено твір Тарйо Весоса. “Ода до радості” - реж. Анна Казеяк-Давід, Ян Комаса, Мачей Мігас, Польща, 2006р., 118 хв.
Три новели, дія яких відбувається у різних регіонах Польщі, оповідають про польську дійсність з точки зору молодих людей, які шукають себе у невеселих реаліях сьогодення.
Також буде представлено програму короткометражних фільмів “Петля”, “Подорож на Схід”, “Мистецтво падання”, “Дотик метелика”, “Ichthys”.
Ольга ПАДІРЯКОВА
