За неофіційною версією, лауреат Нобелівської премії був у 1973 році отруєний за вказівкою генерала Піночета. Офіційно причиною його смерті значиться рак простати.

Комуністична партія в Чилі подала прохання про ексгумацію останків поета Пабло Неруди у зв`язку з твердженнями про те, що він був отруєний після військового перевороту Аугусто Піночета.

Лауреат Нобелівської премії з літератури помер у віці 69 років в Сантьяго у вересні 1973 року, через 12 днів після захоплення влади в Чилі військовою хунтою.

Відео дня

У свідоцтві про смерть поета говориться, що він помер від раку простати. Однак його водій стверджує, що Неруди зробили ін`єкцію препарату, що викликав серцевий напад.

Як говорить юрист чилійської Компартії Едуардо Контрерас, в лікарні, де поет лікувався від раку, йому ввели знеболююче, а незабаром після цього він помер від зупинки серця.

Контрерас вважає, що йому могли навмисно зробити смертельний укол.

Прохання про екстрадицію розгляне суддя Маріо Карроса, який розслідує й інші версії про насильницькі причини смерті Неруди.

Саме цьому судді шофер поета Мануель Арайя в листопаді показав, що за кілька годин до смерті Неруда був в змозі нормально ходити і розмовляти.

На думку Арайї, Неруду могли отруїти агенти Піночета.

Неруда був найбільше відомий своїми поетичними творами - за них йому в 1971 році присудили Нобелівську премію, - однак він також все життя перебував у Комуністичній партії, був депутатом парламенту і колишнім послом у Франції.

Фонд Пабло Неруди, який охороняє спадщину поета, в травні заявляв, що "немає ніяких доказів того, що Пабло Неруда помер від якихось інших причин, ніж рак".

У травні влада ексгумувала останки іншого діяча чилійської історії того ж періоду - лівого президента Сальвадора Альєнде.

Це було зроблено за вказівкою того ж судді Карроси, щоб з`ясувати, чи вчинив Альєнде самогубство або його вбили сили Піночета, які штурмували президентський палац під час перевороту.

Через два місяці міжнародні експерти прийшли до висновку про те, що Альєнде все ж наклав на себе руки.

Незадовго до цього, 11 вересня 1973 президентський палац Ла Монеда в Сантьяго піддався бомбардуванню і обстрілу з танкових гармат.

Корреспондент