Політики і псевдо-екологічні активісти не вимагають вирішення проблем, на яких не можна попіаритися і заробити напередодні виборів.
Про це в коментарі УНІАН сказав директор Українського Інституту політики Руслан Бортник.
«Питань екологічних маса, у нас немає жодної екологічної сфери, де все було б добре. Вибираючи ту чи іншу тему, активісти добре розбираються, де саме можна пропіаритися і чинити тиск на політиків, на органи державної влади, на підприємства», - сказав він.
За його словами, є ідейні активісти, які проводять акції, а є проплачені. За останніми зазвичай немає ніяких досягнень.
«Частина екологічних активістів - це банальні «заробітчани». Потрібно дивитися, як довго вони займаються цими екологічними проблемами, чого вони досягли, чи немає за ними якогось корупційного шлейфу, шантажу і змови з бізнесом», - пояснив політолог.
На думку Бортника, у справжніх екологічних активістів просто не вистачає сил і ресурсів проводити акції протесту на всі значущі в екології проблеми, тому що таких проблем занадто багато.
«У нас сіре повітря, земля, вода - все брудне, у нас банально не вистачає сил активістів, які б охопили всі критичні теми», - додав експерт.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що справжні екологічні активісти звертають увагу громадськості на ті чи інші проблеми в екології. Але політики напередодні виборів обходять ці питання стороною, якщо розуміють, що вони не принесуть політичних дивідендів.
«Активісти є і звертають увагу, але для політики з її політ-технологічними законами це не значимо, тому що для широкої маси виборців тема екології не знаходиться в першочерговому списку, який їх хвилює. Для політиків екологія - не головна тема тому, що вони вивчають громадську думку, і з'ясовується, що в більшості випадків екологічна проблематика знаходиться на 5-7 місці серед тем, які хвилюють людей. Їх хвилює комуналка, низький рівень доходів, транспортна проблема, погані дороги, відсутність лікарень і шкіл», - сказав Фесенко.
За словами політолога, екологічний порядок денний в передвиборчий період актуальний тільки в деяких промислових містах України, де є великі підприємства.
«У ряді міст - так, екологія входить в першу п'ятірку. У більшості - ні. Там, де великі промислові підприємства. Це промислові міста Запоріжжя, Маріуполь, Кривий Ріг. Але, ні в одному з цих міст не було прикладу перемоги екологічного кандидата», - зазначив експерт.
Фесенко сумнівається, що передвиборча програма кандидатів з екологічною тематикою матиме успіх у виборців.
«Шансів ніяких, навіть на вихід у другий тур. На місцевих виборах екологічна тема може зіграти лише частково, тільки там, де дуже гострі проблеми з екологією. По Києву, наприклад, екологічна тема перемоги не принесе. Це одна зі значущих проблем, але далеко не головна», - додав він.
Як повідомляв УНІАН, Міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Роман Абрамовський заявив, що в Чорному морі до 2050 року буде більше пластику, ніж риби, при цьому засмічення моря починається з річок.
За його словами, берег Дніпра вкрай засмічений пластиковими пляшками, пакетами та залишками одягу. Відходи скидаються прямо на берег головної водної артерії країни. Особливо загрозливими є масштаби засмічення транскордонних річок. Після повеней на Закарпатті тонни відходів, більшість з яких пластик, через річку Тиса потрапляють до ЄС. Цього року, після обстеження узбережжя, тільки в басейні Тиси було виявлено 45 несанкціонованих звалищ.