этот материал доступен на русском

Відстрочка “зелених” аукціонів та малі квоти держпідтримки можуть знищити галузь та відлякати інвесторів – експерти

16:11, 05 грудня 2019
Енергетика
137 0

Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”, ухвалений у квітні 2019 року, суттєво змінює правила гри для учасників ринку зеленої енергетики.

За законом, з 1 січня 2020 року виробники електроенергії з альтернативних джерел залежно від потужності, типу енергії та наявності договору з ДП «Гарантований покупець» зможуть отримати державну підтримку лише в разі перемоги на аукціоні. Підтримка передбачає гарантію викупу 100% згенерованої переможцем аукціону електроенергії за тарифом, який буде найнижчим серед запропонованих на такому аукціоні.

Планувалося, що зелені аукціони відбуватимуться двічі на рік. І пілотний мав пройти ще цього року. Разом з ним держава мала нарешті встановити квоти державної підтримки для всіх типів проектів, в тому числі для виробників біоенергії. Однак ані торгів, ані квот – досі немає.

Учасники ринку, розпочали підготовку до участі в зелених аукціонах щойно Закон набув чинності, адже такий процес є дуже тривалим. З метою належної підготовки, розробники проектів уклали низку угод із інвестиційними фондами та приватними інвесторами щодо розробки таких проектів. Наразі виконання таких домовленостей вже зірвано, адже квоти не визначені, а пілотні аукціони не проведені. Підготовка до першого аукціону 2020 року вже під загрозою , - зазначив член Ради Європейсько-українського енергетичного агентства, партнер Юридичної фірми GOLAW.

Нещодавно Мінекоенерго таки оприлюднило орієнтовні квоти державної підтримки на аукціони. Для виробників електроенергії з біомаси, біогазу та малих електростанцій вони становитимуть приблизно 50 МВт на рік.

Такі незначні квоти, застерігають експерти, унеможливлюють реалізацію великих проектів та призведуть до відтоку інвесторів, які вже увійшли на ринок. Адже іноземні інвестори, що вже вклали значні кошти в розробку біонергетичних проектів в Україні, змушені будуть відмовитися від своїх планів, бо не зможуть отримати гарантовану державну підтримку. У результаті розвиток виробництва електроенергії з біомаси може взагалі зупинитися, а проекти, що вже реалізовуються – заморозять.

Один із прикладів – Хмельницька біопаливна електростанція. Група іноземних інвесторів з Ірландії та Великобританії планує збудувати біоелектростанцію потужністю 46 МВт, яка вироблятиме електроенергію з біомаси. Зараз проект – на фінальному етапі і очікує на перший аукціон для забезпечення фінансування. Інвестор вже вклав у його реалізацію 1,4 мільйона євро. У перспективі група інвесторів має намір збудувати ще 10 аналогічних станцій у інших регіонах України, вклавши в них понад 2 мільярди доларів США та створивши 5 тисяч нових постійних робочих місць.

Втім, ці наміри можуть не реалізуватися, адже запропоновані Урядом квоти не дають можливості навіть одному проекту потенційно отримати необхідну квоту державної підтримки.

Це положення, кажуть представники Хмельницької біопаливної електростанції, може стати причиною ситуації, коли масштабні проекти з біомаси не зможуть отримати необхідний обсяг потужностей, що заблокує розвиток необхідних для енергосистеми проектів.

- Ми вже інвестували у проект понад 1 мільйон євро. Загалом же плануємо вкласти у його розвиток понад 200 мільйонів доларів. Станція у перспективі забезпечуватиме електроенергією близько 82 тисяч домівок, що дасть змогу знизити викиди вуглуцю в атмосферу на 300 тисяч тонн на рік. Проте нинішній «зелений» тариф надто низький, а у поєднанні з такими незначними квотами не дасть змогу інвесторам розраховувати на відповідну рентабельність бізнесу, - зазначив директор з розвитку проекту Хмельницької біопаливної електростанції Майкл Рузерфорд.

Експерти ринку також зазначають, що в порівнянні з іншими джерелами альтернативної енергії, біомаса – найефективніша й розв’язує низку проблем, типових для сонячних та вітрових станцій. Зокрема, дає змогу забезпечувати безперебійне виробництво електроенергії у режимі 24/7, ефективно використовувати побічні продукти фермерських господарств, відкрити джерело додаткового прибутку для фермерів та балансувати енергосистему.

Тому, вважають біоенергетики, ця галузь потребує додаткової підтримки від держави, а отже пропонують розглянути кілька можливих варіантів розв’язання проблеми.

Озвучені Мінекоенерго квоти одразу вибивають з ринку потужні біоенергетичні компанії, адже вони просто не зможуть продати вироблену кількість електроенергії. Їм також не цікаво оперувати на основі  «зеленого» тарифу, бо за час, протягом якого він діятиме, такі компанії як Хмельницька біопаливна елеткростанція встигнуть лише як максимум повернути вкладені інвестиції, - пояснює голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

Він також зазначив, що є три варіанти вирішення цієї проблеми: підвищити «зелений» тариф принаймні до 14-16 євроцентів (що є малоймовірним), продовжити термін дії чинного тарифу хоча б на 5 років – до 2035 року, або ж збільшити квоти державної підтримки до 200 МВт на рік, що дасть змогу великим біоенергетичним компаніям працювати на українському ринку.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter