Україні не слід було самоусуватися від переговорного процесу між Росією і Євросоюзом з приводу правил гри на європейському енергоринку.

Таку думку висловив експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій КОРОЛЬЧУК сьогодні під час круглого столу на тему «Українсько-російські відносини: що залишається «за кадром»?», організованого Інститутом Горшеніна.

Коментуючи переговори Росії і Євросоюзу щодо норм Третього енергетичного пакета ЄС, експерт відзначив цілковиту відсутність інтересу до цього процесу з боку керівництва України. «Ми зосередилися на досягненні тактичної мети - добитися знижки на газ, тоді як Росія переслідує стратегічну мету - їх цікавить збільшення постачань газу на європейський ринок. По суті сьогодні українська влада сидить у «схроні» і чекає, чим закінчиться суперечка між Москвою і Брюсселем», - вважає Ю.КОРОЛЬЧУК

Відео дня

Разом з тим, на його думку, нинішня позиція України призведе до того, що вона буде змушена приєднатися до тієї сторони, яка переможе в цих переговорах. «Якщо Європейський Союз домовиться з Росією на своїх умовах, то Україна може розраховувати при створенні консорціуму з управління своєю газотранспортною системою зберегти 50% його акцій. А якщо Росія доб`ється від Євросоюзу пом`якшення норм Третього енергопакета, то консорціум з управління нашою ГТС буде створено на російських умовах, коли всі його учасники: «Газпром», Україна і Євросоюз, я маю на увазі якась європейська компанія - одержать по 33% акцій у створюваному консорціумі. Останній варіант вкрай невигідний для України», - прогнозує експерт.

Він переконаний, що Україні слід активніше заявити про свою позицію вже сьогодні, почавши виконувати зобов`язання, взяті при приєднанні до угоди про Енергетичну співдружність ЄС.

Як повідомляв УНІАН, Україна 1 лютого 2011 року набула повноправного членства в Енергетичній співдружності. В рамках членства в Енергетичній співдружності Україна повинна підвищувати ефективність функціонування внутрішніх ринків, перш за все ринків електроенергії і газу, шляхом впровадження відповідного законодавства Євросоюзу.

Довідка УНІАН. "Третій енергетичний пакет ЄС", створений в 2009 році, включає шість законодавчих актів, які передбачають обмеження на діяльність вертикально-інтегрованих компаній в енергетичному секторі. Головна вимога пакета - розділення бізнесу з видобутку і транспортування енергоносіїв. Російський "Газпром" неодноразово заявляв, що вважає, що ці нововведення спрямовано проти нього як головного постачальника трубопровідного газу до Європи.