Член наглядової ради польської компанії Polenergia, а також правління консорціуму Ukraine Power Bridge Company Гжегош Станіславскі наполягає: проєкт «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз» потрібно найактивнішим чином втілювати в життя. Адже він має геополітичне значення не тільки для Енергоатома і держави Україна, а передусім для країн Європи, які вимушені боротися за власну енергетичну незалежність. Енергоміст же – це гарантія стабільного постачання до країн ЄС доступної та «зеленої», тобто безвуглецевої, електроенергії.
На цьому пан Станіславскі наголосив під час наради, що пройшла 30 листопада у центральному офісі НАЕК «Енергоатом».
На думку члена Наглядової ради компанії Polenergia, українську електроенергію потрібно поставляти до європейських країн. Це можна робити, наприклад, через Польщу як транзитну зону до країн Балтії. Таким чином Енергоатом сприятиме посиленню їхньої енергетичної безпеки. «Важливо, щоб Україна, яка має 55 тис МВт потужності, могла стати серцем енергетичного хабу Центральної та Східної Європи», – наголосив Гжегош Станіславскі.
Очільник Енергоатома Петро Котін підкреслив: Компанія зацікавлена у реалізації проєкту «Енергоміст», незважаючи на всі перешкоди, що виникали на його шляху за останні роки. «Ми зі свого боку робимо все можливе для його втілення, – запевнив Петро Котін. – Наразі для Енергоатома найголовнішим залишається отримання можливості укладання угоди на постачання до країн ЄС безвуглецевої електроенергії, виробленої українськими атомними станціями. Ми неодноразово наголошували: будь-які припущення про те, що проєкт може зашкодити інтеграції Об’єднаної енергосистеми України з ENTSO-E, є безпідставними». За словами очільника НАЕК, Енергоміст від початку замислювався як один з кроків на шляху до синхронізації вітчизняної ОЕС з європейською енергосистемою, але в жодному разі не як альтернатива цьому процесу.
Одним із найоптимальніших шляхів реалізації проєкту, наголошує Петро Котін, наразі є постачання електроенергії з енергоблоку №2 Хмельницької АЕС транзитом через енергосистему Польщі до європейських країн. І додає: «Нам разом потрібно відпрацювати цей напрям, проаналізувати прогнозні потреби в електроенергії та налагодити робочі контакти з європейськими операторами енергосистеми».
Віцепрезидент Компанії Герман Галущенко окремо наголосив на стратегічному значенні Енергомосту для України: «Так, ми мали дисонанс із позицією Міністерства енергетики, яке вело розмови про його фактичне згортання, але ми завжди керувалися розумінням того, що Енергоміст – це не просто проєкт Енергоатома. Це – загальнодержавний проєкт, який забезпечить Україні роль потужного гравця на європейському енергетичному ринку».
«Сьогодні ми маємо об’єднати зусилля, щоб переконливо довести: від реалізації проєкту «Енергоміст» виграють усі його учасники», – підкреслив Герман Галущенко. І додав, що актуалізувати проєкт допоможе новий погляд на нього як на такий, що сприятиме переходу до водневої енергетики у країнах Європи. Адже чиста, безвуглецева електроенергія, яка постачатиметься до країн ЄС з українських атомних станцій, може бути використана для генерації водню – енергоносія майбутнього.
В ексклюзивному інтерв’ю Гжегош Станіславскі розповів про геополітичне значення проєкту «Енергоміст» не тільки для Енергоатома й України, а передусім для країн Євросоюзу.
Для довідки:
9 серпня 2019 року комісія Міненерговугілля оголосила переможцем конкурсу для здійснення державно-приватного партнерства у проєкті «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз» консорціум Ukraine Power Bridge Company Limited. До складу консорціуму входять компанії Westinghouse (США), французька держкомпанія EDF – Electricite de France, польська Polenergia International, угорська національна енергетична компанія MVM.
В рамках проєкту «Енергоміст» передбачається відімкнути енергоблок №2 Хмельницької АЕС від Об’єднаної енергосистеми України та здійснювати експорт електроенергії за двома напрямками: через поновленну ЛЕП 750 кВ на польський Жешув, а також по діючій лінії на ПС Альбертирша (Угорщина) після модернізації Західноукраїнської підстанції. Це дасть змогу додати 1000 МВт атомної електроенергії до існуючого експортного потенціалу Бурштинського острова, який наразі забезпечується виключно тепловою генерацією (550 МВт).
