Приєднання обійдеться Росії щорічно у 5 млрд доларів, а також економічним спадом, який поставить під удар цілісність країни.
Про це директор Центру досліджень постіндустріального суспільства (Росія) Владислав Іноземцев заявив у сьогоднішньому номері газети «РБК daily».
«Намірившись «відновити історичну справедливість», відторгнувши Крим від України, Кремль навряд чи вирахував прямі витрати на цей проект. Тим часом, прийнятий у січні 2014 року бюджет Республіки Крим мав наповнюватися дотаціями з Києва на 64%. Отже, за українських пенсій і допомоги на утримання цієї території потрібно понад 200 млн дол. За російських розмірів соціальної допомоги цифра зросте, як мінімум, утричі. Плюс інфраструктурні витрати - ще близько 2 млрд дол. на рік», - вважає Іноземцев.
За його словами, приплив туристів до Криму у найближчі 1-2 роки зменшиться в рази, а отже - дірка у бюджеті зросте.
Читайте такожРубль після кримського "референдуму" активно дешевшає
«Напівкримінальні елементи, що прийшли до влади на півострові, будуть зацікавлені у ще більших дотаціях. Отже, Крим обійдеться Москві у 4-5 млрд дол. на рік. Але це не проблема, це тільки початок проблем», - переконаний експерт.
Іноземцев підкреслив, що Росія, анексуючи Крим, починає переглядати кордони в Європі, причому не такі, які існували тільки де-юре, як між Грузією і Росією по річці Псоу, а й такі, які ніхто не оспорював, а це «призведе до відповіді з боку Заходу. Звичайно, ніхто не введе війська НАТО до Донбасу, але наслідки не можна недооцінювати».
За його словами, перш за все США і Євросоюз введенням санкцій проти російських чиновників і «державних бізнесменів» дадуть своїм компаніям зрозуміти, що мати справу з Росією небезпечно. Російська сторона відповість «симетрично», чим підтвердить ці побоювання. Підсумком стане скорочення припливу капіталу до країни і втечу коштів самих росіян за кордон.
«До кінця 2014 року відплив капіталу наблизиться до 200 млрд дол., а валютні резерви скоротяться більш як на третину. Інвестори масово скидатимуть російські акції. Індекс РТС піде нижче за позначку у 800 пунктів, і підтримувати його державу не зможе. У значного числа великих фірм виникнуть складнощі з обслуговуванням зарубіжних кредитів - а не треба забувати, що обсяг таких кредитів російських компаній і держорганів (732 млрд дол. станом на 1 січня) перевищує обсяг резервів (510 млрд дол. на ту саму дату) на 44%. Властям доведеться вибирати між платоспроможністю і курсом рубля. Звичайно, не на користь курсу. Відповідно, не варто чекати інфляції менш ніж у 10% за підсумками року», - вважає він.
Крім того, відзначив Іноземцев, «рейтингові агентства переглянуть російські кредитні рейтинги, і ціна нових позик для російських компаній зросте. Відповідно, подорожчають кредити на внутрішньому ринку, збільшиться кількість дефолтів за особистими і корпоративними боргами. Державі доведеться рятувати компанії («Мечел» - тільки перша ластівка) і докапіталізовувати банки. При цьому, природно, нові інвестиційні програми згортатимуться». «Я б оцінив скорочення інвестицій за підсумками 2014 року у 15-17%. Почнуть знижуватися ціни на російські нерухомість і активи», - підкреслив експерт.
На думку Іноземцева, санкцій з боку Заходу, ймовірно, не буде. «Європі потрібні (поки) російський нафта і газ, але вона спробує диверсифікувати поставки, і це нескладно: з 2000-го по 2013 рік Росія збільшила видобуток газу на 26%, а Катар - в 7,3 разу. Про перспективи американського сланцевого газу теж відомо добре: приріст видобутку становив у США за останні п'ять років 230 млрд куб. м, у Росії - 67 млрд. Європейці просто переходитимуть на поставки газу з інших країн. При цьому Росія не може переорієнтовувати поставки: заводів зі скраплення західносибірського газу так і немає, як немає і контракту з Китаєм. Пропускна спроможність транспортних артерій, по яких вуглеводні можуть поставлятися на схід, - не більше 15% тієї, що є на західному напрямку», - відзначив він.
«У результаті за два-три роки експорт газу і нафти до Європи скоротиться на 20-40%, а він забезпечує зараз близько 55% бюджетних доходів. Звідси - лякаюча перспектива недофінансування російської соцсфери», - прогнозує експерт.
Іноземцев вважає, що «ніхто не закриє імпорт до Росії звичних нам товарів, ніхто не споруджуватиме проти нас «залізної завіси».
На його думку, Росія «сама почне її створювати, утішаючи себе ілюзією, що від протекціонізму промисловість «підніметься з колін». Не підніметься - тому що її зараз просто немає. З 1985-го по 2012 рік кількість випущених в Росії вантажних автомобілів, зернозбиральних комбайнів і тракторів скоротилася відповідно у 5,87, 14,1 і 34 рази, а, наприклад, годинників і фотоапаратів - у 91 і 600 разів».
«Ми взагалі не виробляємо сучасної електронної техніки, комп'ютерів і засобів зв'язку, на десятиліття відстали у фармацевтиці і машинобудуванні. Останніми роками до 55% імпорту з ЄС становили машини і устаткування, замінити які в Росії нічим. Закликати країну до автаркії можуть лише безвідповідальні люди. Ще раз повторю: чим активніше ми відгороджуватимемося від світу, тим швидше прийде кінець путінської моделі, адже решта світу для нас буде небезпечна своєю успішністю, а не погрозами. Якщо хто забув, то Радянський Союз повалився тоді, коли йому вже ніхто не загрожував, але безперспективність його авторитарної моделі стала очевидною», - вважає експерт.
«Сьогодні влада проявляє феноменальну самовпевненість, вважаючи, що Крим для Росії (і, що найбільш сумнівне, для росіян) важливіший за економічну успішність держави. Визнання Москвою кримського референдуму - це вказівка на те, що влада готова керувати відкритою, ситою країною і країною, яка сподівається на краще майбутнє, в умовах скорочення її економічного потенціалу. Чи є у неї методи такого управління? У Кремлі переконані, що є. Керівники СРСР у середині березня 1991 року були упевнені в тому самому», - підкреслив Іноземцев.
