"Газова" справа Тимошенко
Представник державного обвинувачення прокурор Лілія ФРОЛОВА завершила оголошення обвинувального висновку стосовно екс-прем’єр-міністра Юлії ТИМОШЕНКО і після цього суддя Печерського районного суду Родіон КІРЄЄВ оголосив технічну перерву у судовому засіданні на 15 хвилин.
Як передає кореспондент УНІАН, Р.КІРЄЄВ пояснив необхідність оголошення перерви виробничою необхідністю.
«З виробничою необхідністю я оголошую перерву на 15 хвилин», - оголосив Р.КІРЄЄВ.
В обвинувальному висновку прокурор Л.ФРОЛОВА пов’язувала кримінальну відповідальність Ю.ТИМОШЕНКО не лише з вчиненням злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади або службових повноважень), а так само із тим, що в 2005 році проти Ю.ТИМОШЕНКО в Росії було висунуто кримінальне обвинувачення за фактом організації дачі хабара за ст. 291 Кримінального кодексу Росії, що відповідає ч. 3 ст. 27 і ч. 2 ст. 369 Кримінального кодексу України (співучасть у злочині та комерційний підкуп службової особи).
«Встановлено, що ТИМОШЕНКО Ю.В. на шлях виправлення не стала та перебуваючи на посаді прем’єр-міністра України в 2009 році вчинила тяжкий злочин у службовий діяльності», - заявила Л.ФРОЛОВА.
На думку сторони обвинувачення, навмисність дій Ю.ТИМОШЕНКО полягає в її бажанні створити «позитивний імідж ефективного керівника».
За словами Л.ФРОЛОВОЇ, під час досудового слідства також не було встановлено обставин, які можуть пом’якшити покарання обвинуваченої.
У засіданні Печерського районного суду Києва з розгляду кримінальної справи проти екс-прем’єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО за обвинуваченням у перевищенні повноважень при підписанні газових контрактів з Росією оголошено перерву до 18 липня.
Як передає кореспондент УНІАН, наступне засідання суду за рішенням головуючого у процесі судді Родіона КІРЄЄВА розпочнеться об 11.00.
Після оголошення обвинувального висновку свою позовну заяву оголосив цивільний позивач, представник НАК «Нафтогаз України». Суть позову полягає в тому, що Ю.ТИМОШЕНКО своїми діями завдала державі збитків у розмірі понад 1,5 млрд. грн.
Р.КІРЄЄВ запропонував прокурорам оголосити перерву у засіданні суду.
У свою чергу, сторона державного обвинувачення зауважила, що після оголошення обвинувального висновку та заслуховування суті цивільного позову передбачається роз’яснення їх суті підсудній. Тому прокурори підтримали пропозицію судді оголосити перерву.
Фінанси
Київрада відмовилась продавати пакет акцій банку «Хрещатик», що належить територіальній громаді.
Як передає кореспондент УНІАН, таке рішення ухвалене у ході розгляду питання щодо внесення змін до програми приватизації комунального майна територіальної громади Києва на 2011-2012 роки.
Проект рішення також передбачав продаж 30% акцій, що належать територіальній громаді, ЗАТ «НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (вулиця Миру, 17), а також пакет «25% плюс 1 акція» ПАТ «Київспецтранс» (Проспект Правди, 85).
Щодо банку «Хрещатик», то був передбачений продаж 24,525% акцій підприємства.
Також проект змін до програми приватизації комунального майна передбачав приватизацію приміщення на вулиці Межигірській, 2-А.
За підготовлений КМДА проект рішення на сесії Київради проголосували лише 58 із 97 зареєстрованих у залі депутатів. При тому, що для затвердження рішення необхідний 61 голос.
Таким чином, усі згадані об’єкти не були внесені до програми приватизації комунального майна столиці на 2011-2012 роки.
Ціни на всі товари в Росії різко зростуть, оскільки і долар, і євро впали практично одночасно, один за одним. Про це заявив в інтерв`ю телеканалу Russia Today перший заступник голови Банку Росії Олексій Улюкаєв, передає ПРАЙМ-ТАСС.
За його словами, ЦБ РФ проводить політику інфляційного таргетування і плаваючого курсу рубля. "Можливо, це не повністю плаваючий курс, але ми дуже близькі до цього, - зазначив Улюкаєв. - Інакше кажучи, ми не утримуємо курс рубля штучно на тому чи іншому рівні - ні з точки зору номіналу, ні з точки зору реальної цінності". "Іншими словами, у нас немає можливості девальвувати чи ревальвувати рубль, - заявив перший заступник голови ЦБ РФ. - Все залежить від ситуації на ринку та співвідношення попиту і пропозиції. Ми покладаємося на ринок і проводимо політику гнучкого курсу".
Президент США Барак Обама зажадав від лідерів конгресу прийти до згоди з питання про підняття верхньої межі держборгу за найближчі 36 годин, повідомила у четвер газета Washington Post.
Від рішення з цього питання залежить, чи оголосять США дефолт по своїм борговим зобов`язанням 2 серпня, чи ні.
За словами Обами, демократи і республіканці повинні знайти компроміс до ранку суботи. Інакше, - наводить його слова газета, - їм доведеться працювати в Білому домі всі вихідні.
Раніше міністр фінансів США Тім Гайтнер заявив, що вже 2 серпня США оголосять дефолт через те, що республіканці не хочуть збільшувати верхню межу держборгу. В результаті ситуація, яка виникла в економіці, може призвести до повторення депресії 1930-х років і найбільшої кризи в масштабах усього світу.
За словами Гайтнера, у конгресу залишилися лічені дні, щоб підняти верхню межу держборгу, до настання незворотних наслідків в економіці США. Переговори між Обамою і республіканцями, які контролюють палату представників конгресу США, на даний момент ні до чого не привели.
Республіканці наполягають, що підвищувати верхню межу держборгу було б безвідповідальним з урахуванням того, що Білий дім не хоче скорочувати держпрограми, виділення коштів на які збільшує дефіцит бюджету.
На початку тижня Обама заявив, що якщо на початку серпня США оголосять дефолт, він не може гарантувати виплату пенсій, пише «Газета.Ru».
На 1 липня 2011 року в Україні було зареєстровано близько 1 млн. підприємців-«спрощенців», що на 127 тис. менше порівняно з минулим роком.
Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні під час брифінгу повідомив директор департаменту оподаткування фізичних осіб Державної податкової служби України (ДПСУ) Степан ДУСЯК.
«Ми не відстежуємо кожного персонально, але більшість з них мали можливість перейти на загальну систему (оподаткування - УНІАН), і вони туди перейшли ... Багато змушені були перейти», - сказав він.
Усього ж на 1 липня ц.р. в Україні налічувалося 2,429 млн. підприємців, що на 41 тис. менше порівняно з даними на 1 липня 2010 року.
В Україні індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) у II кварталі порівняно з I кварталом 2011 року знизився з 123,2% до 120,2%.
Про це йдеться в аналітичному звіті "Ділові очікування підприємств України за II квартал", оприлюдненому на сайті Національного банку України.
«Позитивні очікування щодо всіх складових індексу знизилися, особливо щодо інвестиційних витрат на придбання машин, обладнання, інструменту та інвентарю і зростання кількості найманих працівників", - йдеться у звіті.
Погіршилися очікування респондентів щодо зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців порівняно з попереднім кварталом: баланс очікувань зменшився на 6,9 п.п. - До 9,2%.
Інфляційні очікування послабилися незначно і становлять на наступні 12 місяців 14,5% проти 14,7% у попередньому кварталі. Основним фактором підвищення споживчих цін респонденти назвали зростання витрат на виробництво (67,2% відповідей). Вплив обмінного курсу відзначили 20,9% респондентів, а дій Національного банку України - лише 8,2% респондентів.
Зростання споживчих цін на рівні не вище 10% прогнозують 26,4% респондентів порівняно з 25,5% у попередньому кварталі.
У ІІ кварталі 2011 року очікування щодо курсової стабільності в наступні 12 місяців послабилися: незмінність курсу гривні до долара США очікують 46,7% респондентів проти 52% у попередньому кварталі. Зміцнилися очікування щодо здешевлення гривні до долара США і євро.
Виросла частка респондентів, які прогнозують здешевлення гривні щодо долара США (49,3% проти 45,3% відповідей у І кварталі 2011 року) та євро (57,0% проти 54,0%).
Як і у двох попередніх кварталах, розрахований за результатами опитування обмінний курс гривні до долара США через 12 місяців буде становити близько 8,3 гривні за 1 долар США.
Більшість респондентів (65,2% проти 63,5% у попередньому кварталі) оцінили майбутній обмінний курс в діапазоні від 7,6 до 8,39 гривні за 1 долар США. Найбільше зросла частка респондентів, які очікують обмінного курсу гривні на рівні 8,0-8,39 гривні за 1 долар США (до 41,6% проти 35,6% у попередньому кварталі).
Середній розмір пенсії по Україні у 2011 році становив 1 122 грн.
Про це повідомляє Державна служба статистики.
Зокрема, середній розмір пенсії за віком становить 1 156 грн., за інвалідністю – 1 002 грн., у разі втрати годувальника – 914,4 грн.
Кількість пенсіонерів в Україні, за даними Держслужби статистики, становить 13,738 млн. осіб, що на 17 тис. більше, порівняно з аналогічними даними минулого року.
Енергетика
НАК «Нафтогаз України», який виступає у судовому процесі над екс-прем’єром Юлією ТИМОШЕНКО цивільним позивачем, заявив позов про стягнення з неї 1,516 млрд. грн. для компенсації збитків, завданих компанії внаслідок підписання у 2009 році газових угод з Росією.
Як передає кореспондент УНІАН, відповідну позовну заяву представник НАК «Нафтогаз України» передав сьогодні Печерському районному суду Києва після оголошення державним обвинуваченням обвинувального висновку.
«ТИМОШЕНКО Ю.В. зобов’язала НАК «Нафтогаз України» підписати контракти з ВАТ «Газпром» на придбання природного газу та керуватися базовою ціною у розмірі 450 доларів США за тисячу кубічних метрів. При цьому ставка транзиту природного газу територією України на 2009 рік лишилася на рівні 1,7 доларів за тисячу кубометрів на 100 кілометрів відстані», - сказав представник цивільного позивача Ігор КОСТЬ.
За його словами, внаслідок виконання директив, наданих Ю.ТИМОШЕНКО на підписання відповідних контрактів, НАК «Нафтогаз України» було завдано збитків у розмірі 1,516 млрд. грн.
«Ми просимо суд стягнути з відповідача завдані нею збитки в розмірі 1 млрд. 516 млн. 460 тис. грн.», - сказав представник цивільного позивача.
НАК «Енергетична компанія України» (ЕКУ) і Фонд державного майна України (ФДМУ) підписали акти приймання-передачі пакетів акцій трьох компаній від НАК «ЕКУ» до ФДМУ.
Про це УНІАН повідомили в прес-службі ФДМУ.
У повідомленні наголошується, що, зокрема, сторонами підписано акти про передачу 25% ПАТ «Київенерго», 50% ПАТ «Закарпаттяобленерго» та 45,103% ВАТ «Західенерго».
Згідно з планом-графіком приватизації енергокомпаній, пакети акцій цих трьох компаній можуть бути виставлені на продаж у серпні 2011 року.
Після підписання актів, відповідно до процедури, Фондом держмайна здійснюються всі необхідні заходи для зарахування його акціонером вищезгаданих компаній.
Стосунки України і Росії
Прем`єр-міністр Росії Володимир Путін не виключає можливості будівництва третьої черги газопроводу «Північний потік».
«Мы будем строить вторую очередь ВСТО (трубопроводная система «Восточная Сибирь — Тихий океан». – «Газета.Ru»), у нас огромный рынок сбыта, связанный с ремонтом труб. Кроме того, будет вторая нитка газопровода «Северный поток», на очереди «Южный поток», а, может быть, и еще одна очередь «Северного потока», - сказав Путін на зустрічі з робітниками Магнітогорського металургійного комбінату.
«Північний потік» - новий маршрут експорту російського газу в Європу. Газопровід пройде через акваторію Балтійського моря від бухти Портова (район Виборга в Ленінградській області) до узбережжя Німеччини (район Грайфсвальда).
Акціонери Nord Stream AG - ВАТ «Газпром» (51%), німецькі Wintershall Holding ("дочка" BASF SE) і E. On Ruhrgas (по 15,5%), нідерландська NVNederlandse Gasunie і французька GDF Suez SA (по 9%), передає РІА «Новости».
У міжнародних автомобільних пунктах пропуску на російсько-українській ділянці кордону утворилися багатокілометрові пробки.
Про це повідомляє російський телеканал «Росія 24».
«З 29 червня російські митники отримали додаткові контрольні функції, і тепер у далекобійників йде по дві доби на процедури, які зазвичай займали близько години. З кожним днем черги тільки ростуть», - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що подібна ситуація склалася на пунктах пропуску в Білгородській, Курській і Воронезькій областях, але найскладніша - на Брянській ділянці державного кордону. За підрахунками самих перевізників, черги на оформлення тут чекають майже 200 фур.
Як повідомили УНІАН у Центральному управлінні Митної служби Росії, з 29 червня 2011 року набуде чинності закон від 28.12.2010 № 394 «Про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації у зв`язку з передачею повноважень щодо здійснення окремих видів державного контролю митним органам Російської федерації». Даний федеральний закон передбачає передачу митним органам РФ повноважень по транспортному, ветеринарному і фітосанітарному контролю, у зв`язку з чим з початку липня спостерігається напружена ситуація на міжнародних автомобільних пунктах пропуску (МАПП) на російсько-українському кордоні.
«Для нормалізації ситуації, що склалася Центральним митним управлінням до прикордонних митниць були прикомандировані посадові особи з інших митниць регіону. Особливо напруженою була обстановка на Брянській митниці, але на даний момент спостерігається позитивна динаміка в зміні ситуації», - йдеться в повідомленні.
Також з метою підтримки максимально можливої пропускної спроможності пунктів пропуску через російсько-український кордон Центральне митне управління підготувало у Федеральну митну службу свої пропозиції про збільшення штатної чисельності в прикордонних митних органах Управління.
Російські митники рекомендують учасникам ЗЕД щоб уникнути необгрунтованих простоїв транспортних засобів коригувати транспортно-логістичні потоки й перенаправляти транспортні засоби, беручи до уваги інформацію про завантаженість міжнародних автомобільних пунктів пропуску.
Інформація про завантаженість автомобільних пунктів пропуску в регіоні діяльності Бєлгородської, Брянської, Воронезької та Курської митниць щоденно розміщується на офіційному сайті Центрального митного управління.
Черги в автомобільних пунктах пропуску на російсько-українській ділянці кордону, які були викликані збільшенням часу митного оформлення російськими митниками у зв’язку з законодавчими нововведеннями, станом на 15.00 практично повністю ліквідовані.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі Державної митної служби України (ДМСУ).
Як зазначається у повідомленні, ситуацію стабілізовано, у тому числі, за рахунок оперативності вжиття усіх необхідних заходів керівництвом ДМСУ та прикордонних митниць. «Держмитслужба робить все, аби допомогти російськими колегам та збільшити пропускну спроможність прикордонних пунктів пропуску. Зокрема, максимально прискорено митне оформлення», - зазначається у повідомленні.
Так, у пунктах пропуску Харківської обласної митниці за останню добу проведено митне оформлення понад 4 тис. транспортних засобів, які прямували до Російської Федерації, що майже вдвічі перевищує середньодобову норму – 2,3 тис. транспортних засобів. Держмитслужба працює у тісному контакті з Федеральною митною службою Росії. Ситуація на кордоні постійно відстежується, у тому числі, Моніторинговим центром ДМСУ в режимі он-лайн відеоспостереження.
Прем`єр-міністр Росії Володимир ПУТІН наголошує, що українські металурги є конкурентами для виробників Митного союзу.
Як повідомили УНІАН у прес-службі уряду РФ, про це він сказав під час спілкування з працівниками ВАТ «Магнітогорський металургійний комбінат», відповідаючи на питання, чим небезпечне входження України в Митний союз для металургійної галузі.
«Питання зрозуміле і незайве, особливо для металургів, тому що Україна – це, звичайно, країна з розвиненою металургійною промисловістю і, безперечно, це ваш конкурент. Це очевидний факт», - сказав В.ПУТІН.
Водночас він відзначив, що поки що не відомо, чи ввійде Україна в Митний союз і відтак в Економічний простір.
«Політичне керівництво України, наскільки я собі уявляю, поки що таких планів не виношує в практичному вигляді. Що це означає? Це означає, що три країни – Росія, Білорусь і Казахстан домовлятимуться про те, як захищати свій внутрішній ринок від продукції з третіх країн», - наголосив він.
За словами російського прем`єра, вже зараз підписана угода про застосування різних форм і методів захисту. Одна з них добре відома – це так звані антидемпінгові розслідування. Він відзначив, що одне з цих антидемпінгових розслідувань нині проводиться щодо китайської сталі з полімерним покриттям.
«Ми не виключаємо, що такі ж інструменти можуть застосовуватися й щодо будь-якої третьої країни», - наголосив В.ПУТІН.
Він вважає, що якщо Україна прийме рішення приєднатися до Митного союзу, то це підвищить конкуренцію для металургійної промисловості, та й для деяких інших галузей економіки в Росії.
При цьому В.ПУТІН наголосив, що «ми навряд чи погодимося з умовами, за яких наші партнери захотіли б скористатися перевагами інтеграційного об`єднання, але не брали б на себе жодних зобов`язань".
(УНІАН)
