В інформаційному просторі ширяться новини про трудових мігрантів з екзотичних країн, які нібито масово приїжджають працювати в Україну. Проте реальні цифри показують протилежну тенденцію. Кількість дозволів на працевлаштування іноземців різко скоротилася, але через гострий дефіцит на ринку праці бізнес все одно змушений шукати кадри. Про це в коментарі УНІАН розповів голова "Офісу міграційної політики" Василь Воскобойник.
"До війни, у 2021 році, загалом для іноземців було видано або подовжено дію 22 тисяч дозволів на працевлаштування в Україні. У 2025 рік було видано або подовжено дію 9,5 тисяч дозволів на працевлаштування в Україні. Тобто, якщо судити по даним від Державного центру зайнятості, кількість виданих дозволів або подовженої дії зменшилась в 2,2 рази", - сказав Воскобойник.
Експерт підкреслив, що іноземці в Україні були раніше, і у значно більших масштабах, ніж зараз. Однак тоді ця тема не викликала суспільного резонансу. За його словами, нинішній інформаційний сплеск пов’язаний не з реальною кількістю мігрантів, а з тим, як люди сприймають ситуацію на тлі війни та економічних втрат.
Він зазначив, що станом на кінець 2021 року в Україні на обліку перебувало біля 300 тис. іноземців.
"Ті 300 тисяч іноземців, які в нас жили, мали різні підстави, в когось вже були дозволи на постійне перебування, в когось на тимчасове. Тобто іноземці в Україні це не новина. Новиною є більше та інформаційна хвиля, котра зараз пішла стосовно того, що наш бізнес почав залучати іноземців в Україну. До війни залучали в 2,2 рази більш, ніж зараз залучають. І тоді це нікого не хвилювало", - відмітив експерт.
Воскобойник пояснив, що підвищена увага суспільства до теми пов’язана з наслідками війни: знищено до 30% економіки, від 5 до 7 млн українців перебувають за кордоном, ще близько 5-6 млн стали внутрішньо переміщеними особами. До того ж лише за минулий рік, за його словами, Україну додатково залишили близько 500 тис. громадян.
На цьому тлі 75% українського бізнесу заявляє про те, що їм не вистачає робочих рук. За словами експерта, людей, зокрема, не вистачає в галузі будівництва, сільського господарства, логістики, а також не вистачає лікарів, медичних сестер і звичайних вчителів.
"Люди почали для себе робити неправильні висновки про те, що мільйонами працівників, яких нам не вистачає, стануть мігранти з-за кордону, і що до нас приїдуть сотні тисяч або мільйони громадян з умовного Непалу або Бангладеш. Люди починають побоюватись навіяних картин того, наскільки мігранти зіпсували життя німців, французів тощо. Я вважаю, що це перебільшено і занадто чорними фарбами намальовано", - відмітив Воскобойник.
Крім того, він пояснив, що навіть видані дозволи не означають реального приїзду людей. Частина кандидатів передумає, комусь відмовлять у візі, а когось можуть не пропустити на кордоні. Він підкреслив, що на 9,5 тисяч виданих дозволів реально можуть доїхати близько 6 тисяч людей.
"Але що таке 6 тисяч людей, 10 тисяч людей чи навіть 60 тисяч людей на країну з населенням в 30 мільйонів? Це десяті або соті долі відсотка від тих людей, котрі в нас є. Все це занадто перебільшено, хтось просто на цьому "хайпує", а хтось намагається якісь для себе політичні дивіденди отримати", - сказав експерт.
Водночас він пояснив, що залучити трудового мігранта з іншої країни в Україну коштує набагато дорожче, аніж використання праці українців.
"Це пошук через посередників, документи, переліт через треті країни, житло, перекладач і адаптація. Витрати значно більші", - зазначив Воскобойник.
Чи готова Україна до мігрантів
"Ані бізнес, ані влада, ані суспільство не готові до залучення іноземців. Це пов'язано в першу чергу з тим, що люди не розуміють, як ми можемо когось запрошувати з інших країн, якщо ми не забезпечили нормальне життя для мільйонів внутрішньопереміщених осіб. Ми не надали їм всім житло, роботу, нормальні умови життя", - сказав Воскобойник.
Тема мігрантів, за його словами, стає тригером для суспільства, особливо під час війни.
"Люди не розуміють, як наші хлопці гинуть на фронті для того, аби сюди когось завозити. Люди також не розуміють, що бізнес запрошує людей не тому що вони так хочуть чи хочуть знайти дешеву робочу силу. Це не буде дешевою робочою силою. Бізнес запрошує іноземців, тому що немає людей, і в нас немає іншого вибору, як шукати можливості цю нестачу робочих рук якимось чином заповнювати", - додав Воскобойник.
За його словами, йдеться про вимушений пошук рішень через робототехніку, штучний інтелект або залучення працівників, які виконуватимуть фізичну роботу. Як приклад він навів роботу сантехніка, підкресливши, що у випадку його відсутності критичні побутові функції просто не можуть бути виконані, тож бізнес і громади все одно будуть змушені шукати такого спеціаліста, зокрема, й за кордоном.
"Українцям потрібно зрозуміти, що садок вишневий коло хати це дуже гарний образ нашої країни. Але якщо не буде кому за хатою доглядати та про садочок дбати, то і садочок зав'яне, і хата завалиться. От саме в такій ситуації ми потроху й опиняємось", - додав експерт.
Дефіцит робочої сили - останні новини
14 квітня президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник повідомив, що українські фермери закриватимуть дефіцит робочих рук за допомогою працівників з-за кордону.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що штучний інтелект дозволить розв'язати проблему дефіциту робочої сили в Україні краще за мігрантів.
Директорка Інституту демографії та досліджень якості життя ім. М. Птухи Елла Лібанова повідомляла, що демографічні втрати України внаслідок війни становлять 10 мільйонів осіб. За її підрахунками, за кордоном проживає близько 5 млн українських біженців.
