Законна націоналізація "Мотор Січ" неможлива, вважає Олександр Охріменко / фото УНІАН

Українське законодавство не містить механізму націоналізації приватних компаній, які раніше були приватизовані та перебувають у приватній власності. Рішення парламенту про націоналізацію "Мотор Січ", якщо все-таки влада й політики зважаться на такий крок, стане "чорною" сторінкою інвестиційної історії України із далекосяжними негативними наслідками.

Про це заявив економічний аналітик, голова Українського аналітичного центру Олександр Охріменко у відповідь на заяву спікера Верховної ради Давида Арахамії про підготовку до внесення до парламенту законопроекту про націоналізацію "Мотор Січі", пише РБК-Україна.

"Українське законодавство не передбачає націоналізації компаній і не містить такого механізму. Існує серйозна юридична колізія в сфері транзакцій з акціями приватних компаній, що мають значну політичну або стратегічну важливість. Будь-який юрист скаже: неможливо скасувати приватизацію підприємства без значного правового, економічного або політичного збитку для держави Україна", - сказав експерт.

Охріменко додав, що сумнівне правове рішення про націоналізацію "Мотор Січі" навіть шляхом прийняття окремого закону лише посилить позиції китайських інвесторів української компанії в міжнародному арбітражі, оскільки спірною з точки зору права націоналізацією Україна лише завершить "протизаконну експропріацію активу" інвесторів із КНР.

Зараз для прийняття парламентом розробляється також новий закон Про приватизацію стратегічних підприємств України. Але навіть у разі його прийняття згідно з Конституцією і загальноприйнятими світовими правовими стандартами новий закон не матиме зворотної сили - він не може стати підставою для перегляду рішень і дій, які відбулися в актуальному на той момент законодавчому полі. Відповідно, як каже експерт, неможливо провести націоналізацію "Мотор Січі", не порушуючи правових норм як українських, так і міжнародних.

"Для реалізації сценарію щодо націоналізації "Мотор Січ", як і для перегляду підсумків приватизації в Україні, про які ми все частіше чуємо останнім часом, знадобиться прийняття окремого закону, що регулює такі питання. Але багато парламентських політичних сил безпосередньо залежать від тих, хто може постраждати в разі появи такого закону, тому перспектива його прийняття досить туманна. Також потрібно пам'ятати, що багато приватизованих підприємств вже багато разів змінили власників, а деякі перебувають у власності іноземних інвесторів, тому будь-яка націоналізація стане "чорною" сторінкою в інвестиційній історії України із далекосяжними наслідками", - розповів Олександр Охріменко про можливий розвиток подій.

Аналітик звернув увагу, що Україні неможливо буде пояснити або юридично обґрунтувати важливість націоналізації "Мотор Січ", оскільки компанія навіть не має статусу стратегічного підприємства - Запорізький завод втратив його в 2015 році, коли був виключений з відповідного переліку постановою Кабінету Міністрів.

Спікер Верховної Ради Давид Арахамія заявив, що на розгляд парламенту на поточному тижні буде внесений законопроект про націоналізацію "Мотор Січ". "Це питання обороноздатності. Для того, щоб врегулювати правовий статус цієї компанії, яка є великим будівельником двигунів для вертольотів", - сказав він.

Раніше глава МВС Арсен Аваков заявив, що "Мотор Січ", ставши найбільшим одержувачем дотацій і пільг із державного бюджету, лише створює видимість виробництва. МВС, за словами міністра, не змогло закупити авіатехніку виробництва "Мотор Січ", тому змушене було закупити продукцію Airbus. Крім того, як розповів Аваков, колишній власник "Мотор Січ" В'ячеслав Богуслаєв за багато років незалежності, а пізніше військового конфлікту з Російською Федерацією на сході України так і не налагодив імпортозаміщення, тому збирає вертольоти з російських комплектуючих, які в обхід санкцій і обмежень в'їжджають в Україну через треті країни.

Як відомо, китайські власники контрольного пакету акцій ініціювали позов до міжнародного арбітражу проти України, де вимагають від держави компенсувати їхні втрати в розмірі $3,6 млрд. Блокування протягом багатьох років доступу до управління компанією для власників її контрольного пакету для цілей міжнародного арбітражу кваліфіковано як "протизаконна експропріація активу" Україною.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram