Сотні західних груп залишилися в РФ після повномасштабного вторгнення у 2022 році. Західні компанії, серед яких Avon Products, Air Liquide та Reckitt, залишилися в Росії, незважаючи на те, що планували піти після вторгнення в Україну, оскільки бюрократичні перепони зростають, а споживча активність відновлюється, пише Financial Times.
"Багато європейських компаній опинилися між молотом і ковадлом. Вони сказали, що підуть. Їм був представлений вибір покупців, який був для них неприйнятним", – розповів агентству один із керівників, який працює із західними компаніями в країні.
Загалом, за даними Київської школи економіки, понад 2100 транснаціональних корпорацій залишилися в Росії з 2022 року, порівняно з приблизно 1600 міжнародними компаніями, які або пішли з ринку, або скоротили масштаби своєї діяльності.
Зазначається, що у 2022 році десятки таких груп пообіцяли скоротити свою присутність у Росії. Але Москва поступово підвищила вартість корпоративного виходу, запровадивши обов'язкову 50-відсоткову знижку на активи з "недружніх" країн, що продаються російським покупцям, і мінімальний 15-відсотковий "податок на вихід". Крім того, стає дедалі важче знайти місцевих покупців, які були б прийнятними як для продавця, так і для Москви, і чия участь не підпадала б під західні санкції.
Деякі компанії більше не відчувають, що змушені йти з країни. Avon розпочала процес продажу свого російського бізнесу і отримала пропозиції, але вирішила їх не приймати.
За словами журналістів, транснаціональні корпорації пам'ятають про складнощі західних компаній, таких як Carlsberg і Danone, активи яких були конфісковані після оголошення ними планів виходу з ринку. У той час як Danone врешті-решт змогла домовитися про продаж активів зі значною знижкою, Carlsberg залишається втягнутою в тривалу судову тяганину з Москвою, а один з колишніх топ-менеджерів пивоварної компанії перебуває у російській в'язниці.
Ріст прибутків в РФ
Науковий співробітник-нерезидент Центру Карнегі в Росії та Євразії Олександра Прокопенко зазначила, що зростання заробітних плат і більш сприятлива, ніж очікувалося, економічна ситуація сприяли буму витрат, що зробило Росію набагато привабливішою для транснаціональних корпорацій, зокрема, у споживчому секторі.
Нещодавня хвиля націоналізацій, які були спрямовані як на іноземні групи, так і на місцевих гравців, залишається основним ризиком для іноземних громадян у Росії: "Тож вони бачать цей ризик для себе: "Тож якщо вони вважають цей ризик керованим, чому б їм не залишитися?", – додала Прокопенко.
Так, у березні 2022 року PepsiCo оголосила, що призупинила продаж і виробництво свого флагманського напою в Росії, але продовжує керувати молочним бізнесом у країні, в якому зайнято 20 000 осіб безпосередньо і 40 000 працівників сільського господарства опосередковано. Конкурент Coca-Cola припинив надсилати свої сиропи для безалкогольних напоїв до Росії, але цю роль зайняв ботлер гіганта в регіоні, Coca-Cola Hellenic, в якому він володіє 21% акцій.
Серед більш ніж 2000 компаній, які заявили, що залишаться в Росії, злкрема Mondelez, Unilever, Nestlé і Philip Morris, деякі стали більш відкритими щодо своїх планів. Генеральний директор Mondelez нещодавно заявив FT, що інвесторам "морально байдуже", чи залишать групи країну.
Водночас бракує ясності щодо заяв деяких компаній про продаж активів. Австрійський Raiffeisen Bank International опинився під ударом після того, як FT повідомила, що десятки розміщених ним оголошень про роботу в Росії вказували на амбітні плани зростання в цій країні, незважаючи на його обіцянку піти з ринку.
Другий керівник, який працює із західними компаніями в Росії, сказав Financial Times, що настрої помітно змінилися. Деякі компаній побудували чотири, п'ять заводів за 30 років, і вони не збираються продавати це за 90-відсоткову знижку.
Вихід західних компаній з Росії
Раніше УНІАн писав, що австрійський Raiffeisen Bank все ж має намір виконати припис Європейського центрального банку про скорочення бізнесу в Російській Федерації. Зазначається, що такі дії заплановані на третій квартал 2024 року.
У 2023 році найбільші західні банки, які залишилися в Росії, сплатили Кремлю понад 800 млн євро податків. Сума зросла у чотири рази, якщо порівнювати із довоєнним періодом, незважаючи на обіцянки мінімізувати російські ризики після повномасштабного вторгнення в Україну.
